понеділок, 9 березня 2026 р.

Маловідомі факти про Тараса Шевченка — Цікaвинки

 Тарас Шевченко протягом життя був «душею компанії», любив сміятися і вмів розвеселити навіть незнайомих людей.

Тарас Шевченко завжди з любов'ю згадував той випадок, коли малим пішов шукати «залізні стовпи», що «підпирають» небо, і заблукав у полі.
Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли до Кирилівки.
Улюбленим напоєм Тараса Шевченка був чай, а улюбленою їжею були: справжній український борщ, «затертий пшонцем і затовчений старим салом», вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж самі галушки.
Не байдужим також був і до рибних страв.
Тарас Шевченко був відомим модником, любив дорогий одяг і дуже легко витрачав на нього гроші.
Образ Шевченка часто малюють у вигляді такого собі вусатого чолов’яги у шапці і свиті. Дослідники біографії митця не погоджуються з таким однобоким трактуванням його постаті.
Так, Шевченко був у душі демократ, і не любив надмірної пишності.
Втім, під час життя у Петербурзі, коли він став модним портретистом і почав заробляти добрі гроші, Шевченко одягався досить модно.
Зокрема, у своєму щоденнику він написав про особливе задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша, який тоді коштував 100 карбованців. (Для порівняння – працюючи в археологічній комісій Шевченко заробляв 150 карбованців на рік).
Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі.
Поховали його на Смоленському кладовищі.
Проте, за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті Канів.
Останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки.


Цікаві факти про Тараса Шевченка дають нам можливість краще зрозуміти його особистість, творчість та його значення для України.

Пам’ятаймо про великого Кобзаря і читаймо його твори, щоб відчути силу українського слова, красу української мови та любов до України.




середа, 25 лютого 2026 р.

 

Щороку в цей день в Україні відзначають день народження Лесі України, однак минулого року деякі активні громадянки нашої країни хотіли перетворити його на День української жінки

8 березня вже не перший рік стає приводом для дискусій — хтось хоче його скасувати, а хтось — замінити. Тож сьогодні ми хотіли б розповісти вам про нове скандальне свято під назвою День української жінки, яким, власне, в Україні і хочуть замінити 8 Березня.

Законопроєкт, що стосується введення Дня української жінки 25 лютого, було подано на розгляд до Верховної Ради ще у 2023 році. Тоді ця ініціатива викликала в Мережі чимало суперечок. Оксана Савчук, яка виступила ініціаторкою цієї пропозиції, обрала дату 25 лютого не просто так, адже це день народження Лесі Українки — за її словами, найвдаліший день для відзначення свята української жінки.




Автори цього законопроєкту наголошували на тому, що 8 Березня було встановлене в Україні за окупаційного радянського режиму і пов'язане з Лютневою революцією в Росії у 1917 році. За їхніми словами, це свято використовувалося радянським режимом для пропаганди комуністичної моделі поведінки жінки та її місця в суспільстві. Ба більше, вихідний день 8 Березня завдає шкоди економіці України і є характерним лише для пострадянських країн та країн з критичним становищем у сфері жіночих прав.

Деякі українці ідею відзначати День української жінки тоді підхопили. В Мережі почали ширитися відповідні картинки та листівки, присвячені цьому святу.







понеділок, 23 лютого 2026 р.

10 цікавих фактів про українську мову.

 Багато хто чув, що українська визнана однією з найкрасивіших мов світу. Ось ще кілька фактів про нашу рідну мову.

  • В українській мові налічується близько 256 тисяч слів. 
  • Українська мова відрізняється від споріднених слов'янських мов тим, що в ній є сьомий кличний відмінок.
  • Складно сказати, коли точно зародилася українська мова, через малу кількість письмових знахідок. Існує версія про походження української мови в результаті розпаду давньоруської мови на українську, російську та білоруську. А деякі дослідники вважають, що українська походить від праслов'янської мови і почала формуватися за кілька тисячоліть до нашої ери.
  • У 1933 році з українського правопису вилучили букву "ґ" з ідеологічних міркувань. Комуністи вважали, що українці за допомогою цієї літери намагаються наблизитися до західного стилю мови і віддаляються від російської мови. Максим Рильський і Павло Тичина безуспішно намагалися повернути "ґ" в абетку. Букву повернули в алфавіт в 1990 році .
  • Українську мову намагалися заборонити багато разів - найчастіше називається число в 134 спроби заборони. Наша мова пережила 4 століття репресій і лінгвоциду. Найвідомішим документом про заборону української мови вважається Валуївський циркуляр, який мав русифікувати українців.
  • Дуже важливою частиною української мови є її діалекти - унікальні для кожного регіону. Разом з вивченням літературної норми української мови важливо також пам'ятати і зберігати особливості свого діалекту.
  • Серед творів українською мовою найбільше перекладів має "Заповіт" Тараса Шевченка. Вірш переклали на 140 мов світу.
  • Найпопулярнішою у світі піснею українського походження можна назвати різдвяну пісню "Щедрик". Іноземцям вона відома як "Carol of the bells".
  • Серед українських слів найчастіше використовують іменник "рука", прикметник "великий", дієслово "бути" і займенник "він".
  • Важливою частиною українського фольклору є народні казки. Найдавнішими українськими казками вважаються "Пан Коцький", "Солом'яний Бичок", "Котигорошко", "Дівчина і Місяць", "Ох", "Івасик-Телесик".

понеділок, 16 лютого 2026 р.

Коли ми єдині - ми непереможні

 


16 лютого в Україні відзначають молоде державне свято - День єднання.. Воно було засноване президентом Володимиром Зеленським у 2022 році, на тлі загрози повномасштабного вторгнення РФ, ставши символом згуртованості, стійкості та любові до рідної землі. Цей день нагадує кожному українцю про цінність єдності та солідарності, а також надихає нас підтримувати і допомагати один одному.


четвер, 5 лютого 2026 р.

📚Подаруй бібліотеці українську книгу!




  Шкільна бібліотека запрошує долучитися до традиційної акції:

«Подаруй бібліотеці українську книгу!», яка триватиме з 5 по 14 лютого.

💕📖 14 лютого — День дарування книг!
🔖 Маєте вдома вже прочитані книги українських авторів? Подаруйте їм нове життя!
📕 Ваша книга може знайти нових вдячних читачів і допоможе поповнити фонд бібліотеки сучасними українськими виданнями.
✨ Зробімо добру справу разом — подаруй книгу та поділись радістю читання! Разом ми доводимо, що паперова книга залишається актуальним подарунком і не втрачає своєї цінності навіть в епоху гаджетів і новітніх технологій.

вівторок, 3 лютого 2026 р.

Всесвітній день читання вголос

 Сьогодні святкуємо радість читання разом. Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве й доволі молоде свято – Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day). Цю подію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році.


Традиції та звичаї

  • Читання вголос: У центрі цього свята лежить читання вголос. Люди збираються у затишних кав’ярнях, бібліотеках, школах, книжкових магазинах або просто вдома, щоб читати улюблені вірші, оповідання, уривки з романів чи інші тексти.
  • Поширення любові до читання: Цей день – чудова нагода заохотити до читання тих, хто ще не пізнав його радості. Можна читати дітям, друзям, колегам, пацієнтам у лікарнях, людям похилого віку в будинках для престарілих – можливості безмежні.
  • Обмін враженнями: Після читання важливо поділитися своїми враженнями та думками з іншими. Це може бути жвава дискусія, спільне обговорення прочитаного або просто щирі емоції, якими ви хочете поділитися.
  • Вибір книг: Не існує жорстких правил щодо вибору книг для читання вголос. Це можуть бути улюблені твори, твори, які ви давно хотіли прочитати, або ж тексти, які, на вашу думку, сподобаються аудиторії.
  • Творчий підхід: Заохочується креативний підхід до святкування. Можна влаштувати костюмовані читання, організувати тематичні вечори, залучити до читання музику, малювання або інші види мистецтва.
  • Всесвітній день читання вголос має велике значення не лише для популяризації читання, але й для розвитку культури та освіти. Читання вголос сприяє кращому розумінню тексту, розвитку мовних навичок, уяви та емпатії. Це також чудовий спосіб зміцнити зв’язки між людьми, створити атмосферу затишку та єднання.

    Бажаю вам насолоджуватися звучанням кожного слова. Нехай читання вголос стане вашою улюбленою традицією!