Коли ми єдині - ми непереможні

 

16 лютого в Україні відзначають молоде державне свято - День єднання.. Воно було засноване президентом Володимиром Зеленським у 2022 році, на тлі загрози повномасштабного вторгнення РФ, ставши символом згуртованості, стійкості та любові до рідної землі. Цей день нагадує кожному українцю про цінність єдності та солідарності, а також надихає нас підтримувати і допомагати один одному.

📚Подаруй бібліотеці українську книгу!

  Шкільна бібліотека запрошує долучитися до традиційної акції:

«Подаруй бібліотеці українську книгу!», яка триватиме з 5 по 14 лютого.

14 лютого — День дарування книг!

Маєте вдома вже прочитані книги українських авторів? Подаруйте їм нове життя!

Ваша книга може знайти нових вдячних читачів і допоможе поповнити фонд бібліотеки сучасними українськими виданнями.

Зробімо добру справу разом — подаруй книгу та поділись радістю читання! Разом ми доводимо, що паперова книга залишається актуальним подарунком і не втрачає своєї цінності навіть в епоху гаджетів і новітніх технологій.

Читайте, насолоджуйтесь, надихайтесь

 

Всесвітній день читання вголос

 Сьогодні святкуємо радість читання разом. Щорічно у першу середу лютого світ відзначає цікаве й доволі молоде свято – Всесвітній день читання вголос (World Read Aloud Day). Цю подію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році.

Традиції та звичаї

Читання вголос: У центрі цього свята лежить читання вголос. Люди збираються у затишних кав’ярнях, бібліотеках, школах, книжкових магазинах або просто вдома, щоб читати улюблені вірші, оповідання, уривки з романів чи інші тексти.

Поширення любові до читання: Цей день – чудова нагода заохотити до читання тих, хто ще не пізнав його радості. Можна читати дітям, друзям, колегам, пацієнтам у лікарнях, людям похилого віку в будинках для престарілих – можливості безмежні.

Обмін враженнями: Після читання важливо поділитися своїми враженнями та думками з іншими. Це може бути жвава дискусія, спільне обговорення прочитаного або просто щирі емоції, якими ви хочете поділитися.

Вибір книг: Не існує жорстких правил щодо вибору книг для читання вголос. Це можуть бути улюблені твори, твори, які ви давно хотіли прочитати, або ж тексти, які, на вашу думку, сподобаються аудиторії.

Творчий підхід: Заохочується креативний підхід до святкування. Можна влаштувати костюмовані читання, організувати тематичні вечори, залучити до читання музику, малювання або інші види мистецтва.

Всесвітній день читання вголос має велике значення не лише для популяризації читання, але й для розвитку культури та освіти. Читання вголос сприяє кращому розумінню тексту, розвитку мовних навичок, уяви та емпатії. Це також чудовий спосіб зміцнити зв’язки між людьми, створити атмосферу затишку та єднання.

Бажаю вам насолоджуватися звучанням кожного слова. Нехай читання вголос стане вашою улюбленою традицією!

Поради батькам

 

27 січня світ згадує жертв Голокосту — жахливої трагедії єврейського народу, яка, як свідчать більше 80 років історії, не навчила людей, що саме ненависть до «інакшості» призводить до темряви, болю, смерті.

Як розповісти дітям про Голокост та інші злочини проти людства, розповідає психологиня: Дона Меттьюз.

Як говорити з дітьми про Голокост

Враховуйте вік дитини

Говорити про важливі речі потрібно, але, наприклад, 6 років — це зарано для того, аби змальовувати дитині страшні подробиці. Діти в такому віці дуже вразливі, емпатичні, мають чутливу уяву. Така подача може травмувати їх. Більшість матеріалів про Голокост, розроблена Меморіальним музеєм Голокосту в США, розрахована на дітей від 11-12 років. Фахівці вважають, що 8 років — найнижча межа, але якщо дитина запитала, то незалежно від її віку ви мусите дати відповідь.

Контролюйте власні емоції

Говоріть спокійно і впевнено. Діти повинні відчути, що з вами вони у безпеці. Для початку спробуйте відповісти коротко. Якщо ви почнете повільно і будете слухати, ви зрозумієте, скільки інформації потрібно дитині.

Будьте чесними і позитивними

Визнайте важку реальність. Не давайте дитині більше інформації, ніж їй потрібно знати, але й не підсолоджуйте історію. Діти цінують чесність, це також допомагає їм почуватися більш впевненими у світі, повному небезпек.

Слухайте, підтримуйте

Іноді дитина не може сформулювати тих питань, які її хвилюють. Якщо їй менше 12 років і вона питає: «Чому стався Голокост?» вона, скоріш за все, насправді хоче спитати: «Чи може це трапитись з нами?» В такому разі потрібна коротка і заспокійлива відповідь: «Голокост трапився давно, коли людям дозволяли чинити зло іншим людям. У нас сьогодні є закони, які не дозволяють цього, у нас є поліцейські і судді, які працюють, аби нас захистити».

Підносьте толерантність

Початок Голокосту — це урок про толерантність. Подумайте про булінг та інклюзію у світі вашої дитини, у вашій громаді. Можна навести приклади про інклюзію дітей з фізичними чи розумовими відмінностями.

Говоріть про тиск однолітків

Є проблема з тиском друзів. Вам потрібно говорити про роль захисників жертв переслідувань. Про те, що людина не повинна коритися тискові, що потрібно виступати проти несправедливості, яку ми зустрічаємо у нашому повсякденному житті, навіть якщо жертва несправедливості — не ти.

Контекст Голокосту

Тільки коли ваші діти, у середній чи старшій школі, мають необхідний запас знань, щоб сприйняти подробиці історично-соціального контексту Голокосту. Тоді-то і є сенс розкрити їм страшні деталі цього злочину проти людства та допомогти дітям зрозуміти їхню громадянську відповідальність за увагу до теми прав людини.

Протидія

Подумайте разом з дитиною, щоб ви могли зробити для поширення ідей та практик толерантності. Наприклад, щодня робити якусь добру справу для когось. У вашій громаді можуть бути діти та родини з меншин, чи з маргіналізованих категорій, яким потрібні розуміння та інклюзія.

Творче вираження

Допоможіть дитині знайти якесь творче вираження почуттів: через музику, візуальні мистецтва, креативне письмо тощо. Творчість дарує полегшення і силу.

Любов сильніша за ненависть

Прийміть і підтвердіть, що у вас та вашої дитини є мотиви відчувати гнів та страх, але допоможіть дитині іти далі через конструктивні дії проти булінгу, лицемірства, упередження, стереотипів. Вірте у стійкість вашої дитини: так, це жорстокий світ, але уроки минулого допоможуть дітям потім створити більш безпечний та добрий світ.

Ваш приклад

Будьте самі прикладом толерантності, поваги та громадянської залученості. Це, мабуть, найкраще для того, аби урок Голокосту був назавжди засвоєний дітьми. Будьте самі уважні до проблем соціальної справедливості, будьте політично активними, долучайтеся до благодійності, даруйте добро, робіть світ кращим вже сьогодні. Виховуємо в собі і в дітях толерантність - це запорука щасливого і безпечного майбутнього!

У поміч вам ця чудова добірка книг.

Національний Тиждень читання літератури для дітей

 4 - 14 грудня Український інститут книги вже вдруге проводитиме Національний Тиждень читання літератури для дітей. Цьогорічною темою обрали «Тепло книжкової родини».

Тепло книжкової родини — це історії, що об’єднують. Книжки допомагають нам залишатися поруч, навіть коли нас розділяють кілометри чи різні життєві шляхи. Спільне читання — це спосіб говорити мовою серця: батьки й діти, бабусі й онуки, родини, що поруч і на відстані, — усі вони знову знаходять одне одного між сторінками улюблених книжок.

Голодомор 1932–1933 років в Україні: трагедія, яку неможливо забути

 

Голодомор 1932–1933 років — одна з найстрашніших та найболючіших сторінок української історії. Це був не випадковий голод і не наслідок природних явищ — це свідомо організований сталінським режимом геноцид, спрямований на знищення українського народу, його культури, традицій і прагнення до свободи.

Причини трагедії

Голодомор став результатом цілеспрямованої політики радянської влади: насильницької колективізації, нереальних хлібозаготівельних планів, «чорних дощок», заборони виїзду селян у пошуках їжі. Усе це перетворило українські родючі землі на територію масової смерті. Метою стало не лише відібрати хліб — мали зламати українську ідентичність, придушити будь-який спротив і поставити народ на коліна.

Масштаби катастрофи

За різними оцінками, Голодомор забрав життя від 4 до 7 мільйонів українців. Вимирали цілі родини, села та регіони. Люди гинули у власних домівках, на шляхах, на полі. Спроби втекти в інші області суворо каралися: кордони України були перекриті, а будь-які спроби врятуватися придушувалися силою. Попри масову смертність, влада продовжувала вивозити зерно за кордон, приховуючи масштаб трагедії.

Наслідки

Голодомор завдав величезних демографічних, соціальних і культурних втрат. Підірвана економіка, знищене селянство, травма, що передавалася поколіннями, — усе це залишилося у спадок українському народові. Але, попри наміри тоталітарної влади, Голодомор не зламав український дух, не стер прагнення до незалежності.

Чому важливо пам’ятати

Пам’ять про Голодомор — це наш моральний обов’язок. Це нагадування про те, до яких наслідків можуть призвести тоталітаризм, знецінення людського життя та бажання знищити цілий народ. Щороку українці у четверту суботу листопада запалюють свічки пам’яті, вшановуючи невинно убієнних і розповідаючи правду про геноцид, який світ так довго замовчував.