Голодомор 1932–1933 років в Україні: трагедія, яку неможливо забути

 

Голодомор 1932–1933 років — одна з найстрашніших та найболючіших сторінок української історії. Це був не випадковий голод і не наслідок природних явищ — це свідомо організований сталінським режимом геноцид, спрямований на знищення українського народу, його культури, традицій і прагнення до свободи.

Причини трагедії

Голодомор став результатом цілеспрямованої політики радянської влади: насильницької колективізації, нереальних хлібозаготівельних планів, «чорних дощок», заборони виїзду селян у пошуках їжі. Усе це перетворило українські родючі землі на територію масової смерті. Метою стало не лише відібрати хліб — мали зламати українську ідентичність, придушити будь-який спротив і поставити народ на коліна.

Масштаби катастрофи

За різними оцінками, Голодомор забрав життя від 4 до 7 мільйонів українців. Вимирали цілі родини, села та регіони. Люди гинули у власних домівках, на шляхах, на полі. Спроби втекти в інші області суворо каралися: кордони України були перекриті, а будь-які спроби врятуватися придушувалися силою. Попри масову смертність, влада продовжувала вивозити зерно за кордон, приховуючи масштаб трагедії.

Наслідки

Голодомор завдав величезних демографічних, соціальних і культурних втрат. Підірвана економіка, знищене селянство, травма, що передавалася поколіннями, — усе це залишилося у спадок українському народові. Але, попри наміри тоталітарної влади, Голодомор не зламав український дух, не стер прагнення до незалежності.

Чому важливо пам’ятати

Пам’ять про Голодомор — це наш моральний обов’язок. Це нагадування про те, до яких наслідків можуть призвести тоталітаризм, знецінення людського життя та бажання знищити цілий народ. Щороку українці у четверту суботу листопада запалюють свічки пам’яті, вшановуючи невинно убієнних і розповідаючи правду про геноцид, який світ так довго замовчував.

Вільні творити майбутнє

 

У школі День Гідності та Свободи відзначають за допомогою тематичних уроків, виховних заходів, флешмобів, виставок та акцій. Серед можливих активностей – спільний запалений вогник свічок в пам'ять про Героїв Небесної Сотні, створення інфографік про ключові події, марафони добрих справ, перегляд документальних фільмів або навіть створення власних відео про гідність

Для дітей День гідності та свободи можна відзначити, пояснивши поняття гідності й свободи через гру, обговорення, спільні проєкти та ознайомлення з історією України. Важливо говорити про це простою мовою, використовуючи приклади з життя, наголошуючи на важливості поваги, чесності, сміливості та вибору. 

Як пояснити дітям

• Простою мовою: 

  Поясніть, що гідність – це повага до себе та інших, а свобода – це можливість вибирати та бути собою. Це також почуття власної гідності та відповідальності за свої вчинки. 
Через запитання: 
Задайте питання, щоб заохотити дитину до роздумів: "Що ти робиш, коли хтось тебе ображає?", "Як ми можемо показати, що поважаємо один одного?", "Що для тебе означає свобода вибору?". 
Через історію: 
Розкажіть про події Революції Гідності, використовуючи прості приклади та історії людей. Можна показати документальні кадри або фотографії, які відповідають віку дитини. 

Як відзначити цей день

Створіть проєкти: 
Запропонуйте дітям намалювати малюнок, написати вірш або скласти оповідання про гідність, свободу, Україну. Можна зробити колаж з фотографій та малюнків, що відображають ці поняття. 
Проведіть тематичні уроки: 
Організуйте інтерактивні уроки, де діти будуть брати участь в іграх, дискусіях, розігрувати ситуації.
Вивчайте символи: 
Обговоріть символи гідності та свободи, наприклад, синьо-жовтий прапор, гімн України, українські традиції.
Відвідайте місця пам'яті: 
Якщо це можливо, відвідайте пам'ятники, меморіали та інші місця, пов'язані з історією України, щоб дізнатися більше про героїчні події. 
Вшануйте пам'ять загиблих: 
Вшануйте пам'ять загиблих героїв, запаливши свічку пам'яті, прочитавши вірші, або просто мовчазно помолившись.

На що звернути увагу

Відповідно до віку: 
При поясненні будь-якої теми, враховуйте вік дитини. Діти молодшого віку потребують більш простих та зрозумілих пояснень, тоді як діти старшого віку можуть розібратися в складніших поняттях.
Розвивайте особистість: 
Наголосіть на важливості розвитку особистості, впевненості в собі, незалежності та відповідальності.
Вчіть поважати інших: 
Наголосіть на важливості поваги до інших людей, їхніх почуттів та поглядів.
Розвивайте критичне мислення: 
Навчіть дітей ставити питання, аналізувати інформацію та приймати власні рішення

День доброти

 

Всесвітній день ЮНЕСКО

 Це свято відзначають щороку 4 листопада. ЮНЕСКО — це Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Вона була заснована 16 листопада 1945 року, щоб привернути увагу до миру і безпеки в усьому світі завдяки освіті, культурі і науці.

У 1972 році ЮНЕСКО ратифікувала Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини, яку наразі ратифікували майже всі країни світу. Зважаючи на те, що пам’ятки з часом можуть занепасти та зникнути, організація визначила об’єкти, які мають видатну цінність та є надбанням всього людства і тому потребують особливого захисту. ЮНЕСКО постійно оновлює як критерії відбору спадщини, так і сам перелік. В Україні до списку культурної спадщини ЮНЕСКО, входять, дерев’яні церкви карпатського регіону, Херсонес, центральний корпус Чернівецького університету Федьковича, Софійський собор у Києві, а також історичний центр Львова, який включили до переліку у 1998 році. Софійський собор став першим українським об’єктом у спадщині ЮНЕСКО – його туди внесли ще за СРСР у 1990 році. Собор разом з комплексом монастиря, Золотими воротами, Кирилівською та Андріївською церквами, з Судацькою фортецею в Криму входить до складу національного історико-архітектурного заповідника «Софія Київська». Більше про світову спадщину в Україні дивіться за посиланням

https://youtube.com/watch?v=QVM1y0OAzEA&si=tARUjxDY0qThx2iH