Осінь – час читати.

 

Осінь вже остаточно прийшла до наших міст, на наші вулиці, у наші домівки. Ми тепло вдягаємося, беремо з собою парасольки, ми менше буваємо на вулиці, все більше біжимо і летимо з пункту А до пункту Б, щоб вирішити свої справи і, звісно, зігрітися. У час осінньої депресії чи апогею спокою та усамітнення (у кого – як) ідеальним другом та співбесідником була, є і лишається книга. З книжкою восени не лише цікаво та не сумно, а й тепло, бо з нею ми можемо бути, де завгодно – подорожувати теплими країнами, засмагати десь на теплому узбережжі, досліджувати джунглі, перепливати моря… Обираючи книгу для читання, ми обираємо підходящі для себе пору року, погоду, країну, місто і настрій. У книжці ми всесильні і не залежимо від усіляких обставин.
Із настанням справжньої осені «Друг Читача» вирішив нагадати про найцікавіше осіннє дозвілля – читання книги. Як і де це можна робити – у нашій підбірці світлин. Приємного Вам осіннього читання, вдягайтеся тепліше!:)

..

Поки ще  можна перебувати на вулиці, поки ваші руки та інші частини тіла не дуже мерзнуть, треба поєднувати приємне з корисним – читати і дихати свіжим повітрям!

Читати можна, сидячи прямо на землі на ще теплих від осіннього сонечка листях, але бажано запастися сухим і теплим карематом чи ковдрою про всяк випадок.

. 

Читати можна також, сидячи на лаві у затишному парку…

.

… чи десь під старезним деревом…

.

…або на теплому камінчику чи пеньочку на березі озера…

.

…на дереві…

…у лісі, зробивши книжкову халабуду-схованку

.

Читати восени, можна і лежачи. Наприклад, на листячку. Не забувайте про якусь підстилочку!

. 

Прилягти можна і на лаві, на якій спочатку сиділи.

.

Для тих, хто мерзне, можна і постояти під якимсь гарним гілчастим деревом…

. 

…або читати на бігу.

 .

Якщо таки зібралися на вулицю, не забувайте про парасольки, під якими також чудово читається.

.

.

.

. 

Парасолька для читання може бути особливою:)

/

Читати під зливою ми вам не радимо, добіжіть до якогось кафе і зігрійтеся кавою та книжкою:)

/

 .

Краще за читання у кафе – читання вдома! У зручному улюбленому кріслі…

.

…біля вікна і коло теплої батареї…

. 

…з чашкою гарячого какао, а за вікном – дощ…

/

. 

Зігрітися восени з книжкою, можна ще й у гарячій ванні з пінкою та ефірною олійкою, наприклад, хвойною:) І заспокоює, і надихає…

. 

Осінь – чудова пора для читання, бо книжкові закладки можна знайти під кожним деревом. Як приємно знаходити у книжці, що взяв перечитати, засохле листячко з твоєї якоїсь минулої чи поза-позаминулої осені…

..

Крім того, що випити кави, з книжкою можна похрумати осінні фрукти – груши чи яблука…

/

Найкрутіше з усього – читати у ліжку під теплою ковдрою, і щоб ніхто не відволікав:)

. /

А ще б із такою подушкою!

. 

І з такою ковдрою:)

.

Але окрім того щоб валятися, можна зайнятися собою, наприклад, гімнастикою перед черговим пляжним сезоном:)

/

. 

Ну то як? Ви тепер готові до читання книг восени? Упевнені, що так!:)

Закінчити нашу інструкцію хотілося б картиною André Letria, що має назву: «Книжка: парасолька проти невігластва»
Тож не забуваймо наші парасольки!

. 

Гарних вам осінніх читань! 

День безпеки в інтернеті

Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя— всесвітня система сполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних ібездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.

 Правила Інтернет-безпеки і Інтернет-етики для              дітей і підлітків

• Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
• Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів – вони знають, що треба робити.
• Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
• Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
• Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
• Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
• Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
• Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
• У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ – це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
• Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
• Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання – це сприймається як “спам”, і звичайно засмучує користувачів мережі.
• Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

Сьогодні - День Соборності України! 98 років тому цього дня на Софійській площі у Києві був урочисто проголошений Акт злуки. Українці ЗУНР та УНР об'єдналися під єдиним прапором. Відтоді 22 січня - національне свято. З кожним роком воно набуває все більше символізму, адже саме зараз нам як ніколи потрібно об'єднатися заради майбутнього, заради незалежної, вільної України. Пам'ятаймо завжди, наша сила - у єдності!

      22 січня український народ щорічно святкує День Соборності України. Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.

Не треба нам сварок, незгоди, ганьби!          З’єднали країну ми навіки.                                          Не зможе ніщо наш союз розірвати.          Соборна країна! Ви чуєте?! Ні?!                           Одна Україна! Єдиная мати!                                           І краще країни нам не знайти!

Я співаю про тебе, прекрасна країна,

Де хлібами духмяними вкриті поля,

І про шлях твій до волі, моя Україно,

Незалежна та славна слов’янська земля.

Рушники – ровесники Черкаської області заходи присвячені 65 – річчю утворення Черкаської області

 

 З нагоди 65 – річчя утворення Черкаської області в обласному Черкаському краєзнавчому музеї 10 січня 2019 року відбулась презентація виставки “ Рушники – ровесники Черкаської області” та був змістовно проведений “ круглий стіл ” під назвою “ Рушник Черкаської єдності. Мистецтво вишивки нашого краю”. На ці заходи була запрошена бібліотекар школи Шкворець Т.О., яка із великим задоволенням відвідала ці чудові, історичні події Черкаського краю. На цих заходах Тетяна Олексіївна познайомилась з осередком майстрів народного мистецтва Черкаської області та майстринь – вишивальниць, які долучились до реалізації цього проекту. Цікавим і змістовним було спілкування та дискусія під час       “ круглого столу ” з вишивальницями Черкаської області, де обговорювались шляхи популяризації мистецтва традиційної вишивки Черкащини. Своїми поглядами про популяризацію серед молоді прекрасного мистецтва вишивки із слухачами поділилась Шкворець Т.О. , як бібліотекар школи. До речі, особисто мене вразив і схвилював виступ знаної в  Україні і світі майстрині Теліженко О.В. своїми глибокими знаннями українського декоративного мистецтва, символіки української вишивки. Також під час заходу відбулась гарна презентація подарункового комплекту листівок “ Рушники Шевченкового краю “ із зображенням рушників, які були вишиті під час проекту та є характерними для кожного району Черкащини.

   Дуже хочеться щоб цю прекрасну, неймовірно красиву виставку побачило, якомога більше молоді, учнів шкіл. Нашому шкільному товариству я пропоную відвідати цю виставку або переглянути її на сайті обласного Черкаського краєзнавчого музею. Вона чудова і пізнавальна. А я, як бібліотекар школи, запросила відому майстриню – вишивальницю Філь Марину Генадіївну на творчу зустріч із учнями нашої школи.

Літературно-патріотична зустріч з воїнами-земляками, учасниками АТО. Презентація книги «Нотатки мобілізованого» Назара Розлуцького

 

Проводячи активну роботу з виховання патріотичної і громадської позиції серед учнів школи, бібліотекар Шкворець Т. О. разом із старшим науковим співробітником історичного музею Чупак Т. Т. організувала і провела літературно-патріотичну зустріч з воїнами-добровольцями, нашими земляками Козорізом А. М., Овсієнко Т. Д. і мобілізованим воїном ЗСУ істориком, жителем міста Івано-Францівська. Який завітав до нас із презентацією своєї книжки «Нотатки мобілізованого» Назаром Розлуцьким.

На цю патріотичну зустріч Тетяна Олексіївна запросила активних читачів шкільної бібліотеки – учнів 8-Б класу. На початку заходу діти сердечно подякували воїнам російсько-української війни за їх подвиг, жертовність і героїзм та побажали їм здоров’я і всього найкращого.

А воїни щиро і правдиво розповіли слухачам про своє перебування в АТО, реалії війни на сході нашої країни, про жахливий Іловайський котел, в який потрапив воїн-доброволець Козоріз А. М. про страшні бої в Донецькій і Луганський областях 2014-2015 роках.

Також Овсієнко Т. Д. натхненно прочитала свої патріотичні вірші, написані під час свого перебування у зоні активних бойових дій у Донецькій області.

Уважно із цікавістю діти слухали історію написання істориком Назаром Розлуцьким книги-спогадів про його військові будні в АТО в 2015-2016 роках «Нотатки мобілізованого».

Під час свого виступу Назар ділився із слухачами різними цікавими моментами та історіями водночас трагічними, постійно відбувалися з військовослужбовцями у їхньому батальйоні.

Діти-слухачі були приємно вражені і захоплені експресивною, динамічною манерою розповіді письменника, його цікавою запальною і особливою манерою оповіді. Діти заслуховувались емоційним читанням автора уривків із книжки. Увесь захід пройшов щиро, відкрито з позитивними емоціями. Учні-слухачі були неймовірно захоплені і зачаровані цим заходом, про що і зафіксовано фотосвітлинами.

Я, як бібліотекар рекомендую шкільному товариству і не тільки прочитати цю цікаву, правдиву книгу та дізнатися справжню правду про сучасну російсько-українську війну, яко вже триває 5-й рік, але щиро надіємось невдовзі завершиться нашою перемогою. Слава героям! Слава нації!

В Україні і світі у вівторок відзначають Міжнародний день волонтерів.

В Україні та світі відзначають Міжнародний день волонтерів

 Міжнародний день добровольців в ім'я економічного і соціального розвитку (саме такою є «офіційна» назва цього Дня), проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства. 

Волонтер - у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках для людей похилого віку тощо. 

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія й рух поширився світом. У 1987 році в світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ ст. - понад 100 мільйонів. 

Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 - саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух. Ці люди заради ближнього (в широкому розумінні цього слова) жертвували всім, чим лише могли: часом, грошима, а іноді й життям, перевернувши усталене й стереотипне «моя хата скраю». 

  

Війна на сході країни, тисячі поранених, мільйони біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії - все це лягло на плечі українських волонтерів. Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори. 

Саме завдяки українським волонтерам - їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі - Україна вистояла й зберегла незалежність. Цьогорічна тема Міжнародного дня волонтерів - «Волонтери діють першими. Тут. Скрізь». Вона присвячена, передусім, самовідданій роботі волонтерів як перших респондентів в періоди криз.