Літо на книжковій хвилі

 

Першочерговим завданням на літо для кожного школяра, безумовно, є відпочинок. Яскраве сонце, свіжі фрукти й овочі повернуть організму дитини життєві сили, а список літератури на літо 2023 допоможе економніше витрачати їх протягом наступного навчального року. Не секрет, що під час навчання часу для читання не вистачає катастрофічно. Тоді як влітку його більше, ніж досить. А значить, прочитавши великі твори, що вивчаються на уроках української літератури, на літніх канікулах, можна зекономити час і енергію протягом наступного 2023-2024 навчального року. Тож бажаю цікавого читання та приємного відпочинку!

До уваги дітей, які полюбляють читати, пропоную список літератури для позакласного читання. Він не є обов’язковим, але більшість книг із цього переліку можуть значно покращити настрій дощової літньої днини.

Список літератури на літо для учнів 5 класу

Легенди:

«Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня» (за С. Плачиндою), «Дажбог», «Неопалима купина» (за Є. Шморгуном), «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі».

Народні перекази:

«Прийом у запорожців», «Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох», «Летючий корабель».

Літературні казки:

Іван ФРАНКО. «Фарбований Лис»,

Василь КОРОЛІВ-СТАРИЙ. «Хуха-Моховинка»,

Василь СИМОНЕНКО. «Цар Плаксій та Лоскотон»,

Галина МАЛИК. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Загадки:

Леонід ГЛІБОВ. «Химерний, маленький…», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?».

Літописні оповіді:

«Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав уладає мир з греками…», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».

Олександр ОЛЕСЬ. «Заспів», «Україна в старовину», «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»).

Зірка МЕНЗАТЮК. «Таємниця козацької шаблі».

Світ природи:

Тарас ШЕВЧЕНКО. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…»,

Степан ВАСИЛЬЧЕНКО. «В бур’янах»,

Павло ТИЧИНА. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…»,

Євген ГУЦАЛО. «Лось»,

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…»,

Григір ТЮТЮННИК. «Дивак»,

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сіроманець».

Список літератури на літо для учнів 6 класу

Календарно-обрядові пісні:

«У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) — на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця», «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать».

Пісні літературного походження:

«Ще не вмерла України…» П. ЧУБИНСЬКОГО і М. ВЕРБИЦЬКОГО,

«Ой, у лузі червона калина похилилася» С. ЧАРНЕЦЬКОГО і Г. ТРУХА,

Микола ВОРОНИЙ. «Євшан-зілля»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думка», «Іван Підкова».

Володимир РУТКІВСЬКИЙ. «Джури козака Швайки».

Я і світ:

Леся УКРАЇНКА. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська»,

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Федько-халамидник»,

Станіслав ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ. «Теплота родинного інтиму…», «Забула внучка в баби черевички…»,

Ірина ЖИЛЕНКО. «Жар-Птиця», «Підкова», «Гном у буфеті»,

Ігор КАЛИНЕЦЬ. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим»

Емма АНДІЄВСЬКА. «Казка про яян», «Говорюща риба»/

Пригоди і романтика:

Всеволод НЕСТАЙКО. «Тореадори з Васюківки»,

Ярослав СТЕЛЬМАХ. «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»,

Леся ВОРОНИНА. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9».

Гумористичні твори:

Леонід ГЛІБОВ. «Щука», «Муха і Бджола», «Жаба і Віл»,

Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля»,

Павло ГЛАЗОВИЙ. «Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала».

Список літератури на літо для учнів 7 класу

Суспільно-побутові пісні:

«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька». Коломийки: «Дозвілля молоді», «Жартівливі коломийки».

Про минулі часи:

Іван ФРАНКО. «Захар Беркут»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Мені тринадцятий минало…», Тополя», «Як умру, то поховайте…»,

Михайло СТЕЛЬМАХ. «Гуси-лебеді летять…»,

Андрій Чайковський. «За сестрою»,

Григір ТЮТЮННИК. «Климко».

«Ти знаєш, що ти — людина»:

Олекса СТОРОЖЕНКО. «Скарб»,

Богдан ЛЕПКИЙ. «Мишка (Казка для дітей, для малих і великих)»,

Ліна КОСТЕНКО. «Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила»,

Василь СИМОНЕНКО. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Гей, нові Колумби й Магеллани…»,

Марина ПАВЛЕНКО. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських»,

Любов ПОНОМАРЕНКО. «Гер переможений».

«Ми — українці»:

Олег Ольжич. «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»),

Олена Теліга. «Сучасникам», «Радість»,

Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили»,

Андрій МАЛИШКО. «Пісня про рушник», «Чому, сказати, й сам не знаю»

Список літератури на літо для учнів 8 класу

Українські історичні пісні:

«Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко», «Ой Морозе, Морозенку», «Максим козак Залізняк», «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить».

Усна народна творчість:

Пісні Марусі ЧУРАЙ. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю».

Українські народні думи:

«Маруся Богуславка»,

Світ української поезії:

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…»,

Леся УКРАЇНКА. «Давня весна», «Хотіла б я піснею стати…», «Давня казка»,

Володимир СОСЮРА. «Любіть Україну!», «Васильки», «Осінь»,

Володимир ПІДПАЛИЙ. «…Бачиш: між трав зелених…», «Зимовий етюд»,

Василь ГОЛОБОРОДЬКО. «З дитинства: дощ» («Я уплетений…»), «Наша мова», «Теплі слова».

Національна драма:

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Сто тисяч»,

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Дорогою ціною»,

Олександр ДОВЖЕНКО. «Ніч перед боєм»,

Ніна БІЧУЯ. «Шпага Славка Беркути».

Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»,

Юрій Винничук. «Місце для дракона».

Український гумор:

Валентин ЧЕМЕРИС. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».

Список літератури на літо для учнів 9 класу

Родинно-побутові пісні:

«Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько».

Українські народні балади «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить».

Давня література:

Перекладна література Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. «Слово о полку Ігоревім».

Українська література доби Ренесансу і доби Бароко:

Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту — звичай і права», «De libertate».

Нова українська література:

Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка»,

Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся».

Література українського романтизму:

Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. «Пан та Собака»,

Євген ГРЕБІНКА. «Ведмежий суд». «Човен»,

Микола ГОГОЛЬ. «Тарас Бульба»,

Тарас ШЕВЧЕНКО. «Сон» «Кавказ» «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» («Катерина», «Наймичка», «На панщині пшеницю жала…», «Марія», «У нашім раї на землі…» «На панщині пшеницю жала…». «Наймичка». «Доля», «Росли укупочці, зросли…»

Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада»,

Марко ВОВЧОК. «Інститутка»,

Михайло СТАРИЦЬКИЙ. «Не зaхвати солодкого зомління…»,

Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. «Кайдашева сім’я».

Список літератури на літо для учнів 10 класу

Література 70-90-х років ХІХ ст.:

Панас МИРНИЙ. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»,

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Мартин Боруля»,

Іван ФРАНКО. «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…», «Легенда про вічне життя», «Мойсей», «Сойчине крило».

Українська література 1910-х років:

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Intermezzo», «Тіні забутих предків»,

Ольга КОБИЛЯНСЬКА. «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique».

Василь СТЕФАНИК. «Камінний хрест»,

Леся УКРАЇНКА. «Contra spem spero!», «Стояла я і слухала весну…», «Лісова пісня»,

Микола ВОРОНИЙ.  «Блакитна Панна», «Інфанта»,

Олександр ОЛЕСЬ. «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку»,

Володимир ВИННИЧЕНКО. «Момент».

Список літератури на літо для учнів 11 класу

Українська література 1920-1930 рр.:

Павло ТИЧИНА. «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти»,

Євген ПЛУЖНИК. «Для вас, історики майбутні…», «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок…»,

Микола ЗЕРОВ. «Київ − традиція»,

Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Молюсь і вірю…», «Солодкий світ!..»,

Микола ХВИЛЬОВИЙ. «Я (Романтика)»,

Юрій ЯНОВСЬКИЙ. «Майстер корабля»

Валер’ян ПІДМОГИЛЬНИЙ. «Місто»,

Остап ВИШНЯ. «Моя автобіографія», «Сом», «Письменники»

Микола КУЛІШ. «Мина Мазайло».

Література в західній Україні:

Богдан-Ігор АНТОНИЧ. «Зелена євангелія», «Різдво», «Коляда».

Осип ТУРЯНСЬКИЙ. «Поза межами болю».

Еміграційна література:

Євген МАЛАНЮК. «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..».

Іван БАГРЯНИЙ. «Тигролови».

Українська література 1940−1950 рр.:

Олександр ДОВЖЕНКО. «Щоденник», «Зачарована Десна».

Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст.:

Василь СИМОНЕНКО. «Задивляюсь у твої зіниці…», «Я…».

Дмитро ПАВЛИЧКО. «Два кольори»,

Іван ДРАЧ. «Балада про соняшник»,

Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»,

Ліна КОСТЕНКО. «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Недумано, негадано…», «По сей день Посейдон посідає свій трон…», «Маруся Чурай».

Василь СТУС. «Господи, гніву пречистого…», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…».

Проза другої половини ХХ ст.:

Олесь ГОНЧАР. «Модри Камень».

Григір ТЮТЮННИК. «Три зозулі з поклоном»,

Валерій ШЕВЧУК. «Дім на горі».

Українська історична проза:

Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ. «Диво».

18 травня 2023 року – День вишиванки

Вишиванка – це любов! Вишивати – оберігати, вірити, чекати.

Існує велика кількість традицій та обрядів, у яких вишита сорочка виконує роль оберега. Та найбільше сакралізували вишиванку сучасні українці. Сотні майстрів та майстринь вишивки по всій Україні вишивають сорочки захисникам з любов’ю і надією, що вишиванки захистять наших воїнів від ворожих куль. А військові одягають їх як духовну броню.

Вишивати – вірити.

Вишиті сорочки стали символом віри в період радянської окупації спочатку для українців на засланні в таборах, а згодом – і для дисидентів та українства загалом, яке передавало ідею про незалежність з покоління в покоління аж до 1991 року.

Вишивати – чекати.

Українці вишивають сорочки та чекають на повернення з фронту і полону найдорожчих. Вишивають в очікуванні Перемоги.

Цього року Всесвітній день вишиванки припадає на 18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а також 18-20 травня – річниця виходу українських захисників із Азовсталі.

Як і торік, ми закликаємо не проводити гучних заходів, утім, зосередитись на внутрішньому розумінні цінності вишитої сорочки як невід’ємної складової нашої культурної спадщини, що єднає українців крізь простір і час.

Світове українство закликаємо до проведення мітингів, маніфестів та ходи з увагою до проблеми повернення українських військовополонених. Пропонуємо цього дня до перегляду наші документальні фільми, що є у вільному доступі на YouTube: «Спадок нації», «Соловей співає», «Хто ми. Психоаналіз українців», «Ткацький шлях».

Сучасна українська дитяча література крізь призму національно- патріотичного виховання підростаючого покоління

 

Мабуть, усі погодяться з тим, що дитяча література має захоплювати маленьких читачів, допомагати їм знаходити рольові моделі для наслідування та давати відповіді на подекуди складні питання. Так, говорити з дітьми про смерть, втрату й горе під силу не кожному дорослому, тому схема «я не знаю, що сказати, тримай книжечку, вона пояснить» часом залишається дієвою для багатьох. І, ясна річ, така книжка мусить ставати поміччю батькам і дітям, підтримувати і пропонувати відповіді, а не травмувати ще більше.
 

Не варто забувати й ще про одну важливу річ: читають книжки діти, а от купують — їхні батьки.

 

Попри те що писати для дітей (особливо для маленьких) на перший погляд просто — сторінок мало, ілюстрацій багато, — ця простота оманлива. Говорити з дітьми не зверхньо, показувати приклад, а не бути ментором, розуміти їх і пропонувати тексти, які можуть зацікавити, розважити, допомогти й не зашкодити — ювелірна робота й виклик для видавців, письменників та ілюстраторів.
Не варто забувати й ще про одну важливу річ: читають книжки діти, а от купують — їхні батьки. Тож завдання для видавця ускладнюється ще більше: знайти баланс і створювати такі продукти, які сподобаються дорослим аж так, що тим буде не шкода витратити гроші на видання для своїх дітей — і водночас припадуть до душі дітям, яким їх і читати. 

І так вже склалося, що в українських дітей до універсальних дитячих досвідів і проблем, таких як дорослішання, дружба, стосунки з батьками та з собою, перехід у нову школу та інших речей, додається ще один досвід — досвід втрат від війни. Діти, які пам’ятають Революцію гідності та смерті Небесної сотні, перші роки російсько-української війни і перших загиблих у ній, вже виросли. І свого часу ці діти теж шукали себе на сторінках українських книжок, а українське письменство намагалося дати їм вибір. 
За останні дев’ять років на українському ринку з'явилося чимало (хоч і не те щоб достатньо) книжок, де війна чи революція як оприявнюються безпосередньо, так і стають опосередкованими причинами значущих подій та виборів у життях персонажів. Перелік таких книжок ми й пропонуємо вам сьогодні. 

 

Книжки про війну після 24 лютого 2022 року

Після початку повномасштабного вторгнення український книжковий ринок застиг і зупинився, але зрештою повернувся до створення книжок. Чимало книжкових медіа випустили огляди-переліки книжок, які допоможуть відрефлексувати те, що відбувається довкола, а також запустили власні спецпроєкти, як розповідаючи про літературу в Україні, так і залучаючи до обговорень і дискусій іноземне експертне середовище. 

 

Які ж українські видання побачили чи побачать світ після 24 лютого?

Перш за все це мультимедійний проєкт «Казки на листівках 22» від Галини Вдовиченко та Анастасії Пономарьової. В межах проєкту ви можете самостійно роздрукувати з сайту листівку з казочкою на власний вибір. Одинадцять казок написала Галина Вдовиченко, а одну — десятирічна Ярослава, донька дизайнерки листівок Юлії Балаби. Це казки про зміни, про втрату дому, пам’ять, хоробрість та силу всіх і кожного.
 

У розмові з порталом «Барабука» авторка, Катерина Єгорушкіна, розповіла, що волонтери у Німеччині переклали цю книжку і зачитують її уривки між композиціями симфонічного оркестру, збираючи кошти на підтримку України. 

«Діти повітряних тривог» (Видавництво). Книжку написала Лариса Денисенко, а проілюструвала Олена Лондон. Це історії про різні досвіди різних дітей під час повномасштабного вторгнення: волонтерство, переховування в укриттях, переживання за рідних і близьких, але з вірою та надією на краще.

«Мої вимушені канікули» (Віват) від психологині та письменниці Катерини Єгорушкіної з ілюстраціями Соні Авдєєвої. Це не просто книжка про те, як сім’я однієї дівчинки змушена ховатися у підвалі багатоповерхівки, та про важливість підтримки тих, хто поряд. Також у видання є додаток з порадами та заспокійливими практиками від психологині Світлани Ройз. У розмові з порталом «Барабука» авторка розповіла, що волонтери у Німеччині переклали цю книжку і зачитують її уривки між композиціями симфонічного оркестру, збираючи кошти на підтримку України. 

«Це тиха ніч, мій астронавте» (Книголав). Це повість від Оксани Лущевської з ілюстраціями Катерини Степанищевої, головна героїня якої, семирічна дівчинка, ділиться своїми переживаннями упродовж перших десяти днів російського вторгнення в Україну.

«Битва за місто» (Артбукс) Володимира Чернишенка з ілюстраціями Тетяни Копитової. Це поезія про тих, хто будує місто, захищає його й допомагає йому відновлюватися після руйнувань. Книжку планують надрукувати до цьогорічного Дня Незалежності України.



Iryna Kostyshyna«Абрикоси зацвітають уночі» Олі Русіної (ВСЛ). Книжка написана в лютому-березні 2021 року і, за словами самої авторки, події книжки відбуваються в цьому-таки 2021 році. Зараз вона сприймається зовсім інакше, і події у ній стали ближчими для багатьох українських дітей. У центрі сюжету — хлопчик Устим, його собачка Жменька та український безпілотник, який із ними подружився. Після повномасштабного вторгнення книжка вийшла у електронному форматі, а надрукувати її обіцяють після перемоги.  


«Лінія термінатора» Юлії Стрижевської (ВСЛ) — це розповідь про підлітка, який разом з батьками змушений залишити своє звичне життя на сході України, переїхати до Києва й спробувати налагодити своє життя там. 

«Абетка війни» (Абук) — аудіокнижка від Євгена та Соломії Степаненків. Це повість у листах, які написали одне одному воїн та його донька, поки тато воював на Донбасі, а донечка чекала його в мирному Києві. В аудіокнижці 33 розділи, кожен з яких починається з нової літери алфавіту. Книжку начитували Андрій Хливнюк, Влада Величко, Ігор Козловський, Олег Шульга, Сергій Притула та Соломія Степаненко.
 

Писати для дорослих складно. Писати для дітей — ще складніше. Писати для дітей щиро та відверто, щоб вони не відчули фальші — це мистецтво

Але і без дискусій не обходиться. Книжка «The War: the Children who will Never Get to Read Books» (Моя книжкова полиця) обросла такою кількістю обговорень, що навіть Українська психологічна асоціація виступила з листом-рецензією, у якій не рекомендувала її для читання дітям, зокрема українським. 13 історій про дітей, які ніколи більше не зможуть читати книжок, написала Марія Сердюк і проілюструвала Тетяна Калюжна. Як зазначають на сайті видавництва, на створення книжки витратили сім днів і не планували розповсюджувати її в Україні до перемоги. Спершу це видання позиціонували як книгу, що базується на реальних історіях та має привернути увагу до вторгнення Росії в Україну. Готували книжку до цьогорічного фестивалю дитячої книги в Болоньї, який тривав з 21 по 24 березня. Втім, коли позиціонування змінилося з арт-об’єкта на видання для дітей, професійна видавнича спільнота обурилася, адже реалістичні формулювання та жорсткі ілюстрації не підходять для дитячої аудиторії. Попри все, на сайті видавництва пропонують придбати англомовну електронну версію книжки, не вказуючи вік, для якого вона рекомендована. 

Писати для дорослих складно. Писати для дітей — ще складніше. Писати для дітей щиро та відверто, щоб вони не відчули фальші — це мистецтво. Як називати війну війною, як чесно розповідати про все так, щоб не зашкодити читачам — відповіді на ці питання вже понад 8 років шукають українські автори і видавці. Деякі українські видання є справді глибоко пропрацьованими, з розумінням аудиторії, для якої створюються. Деякі — економлять на ілюстраціях, але намагаються підкріпити власне значення обраною тематикою та відверто грають на патріотизмі. Ще однією важливою проблемою є те, що часто автори й авторки попросту не розуміють, як пропрацьовувати складні теми і створювати цікаві тексти.
Вагому роль у створенні дитячих видань відіграє постать ілюстратора, який у тандемі з письменником є співавтором дитячої книжки. Плідна співпраця дозволяє маленьким читачам повністю занурюватися у історії та розуміти їх глибше. Що-що, а художнє оформлення українських дитячих книжок ще і до війни переважно було на дуже високому рівні — і це не може не тішити. Доброю практикою для українського видавничого ринку стало залучення до створення книжок експертного середовища — зокрема дитячих психологів, професійні коментарі й зауваження яких допомагають створювати кращі книжки для дітей. 
На жаль, втрати і горе стають буденністю для українських дітей. Тому логічно й правильно, що вони знаходять своє місце на сторінках дитячих книжок. Проте якими будуть ці книжки — залежить від дорослих. І не лише від їхньої фаховості, а й чутливості та емпатії.