«Хвилюватися і хвилювати». 130 років від дня народження Миколи Хвильового

 

Цьогоріч у фокусі Національного тижня читання є постать українського прозаїка, поета, публіциста, політичного діяча, основоположника пореволюційної української прози Миколи Хвильового.

13 грудня ми відзначатимемо 130 років від дня народження митця, одного з найвідоміших представників Розстріляного відродження, ідейного натхненника гасла "Геть від Москви!".

"Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п'янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорсткий до себе і до інших, хворобливо вражливий і гордий, недоторканий і суворий, а часом - ніжний і сором'язливий, химерник і характерник, залюблений у слово, у форму, мрійник", - так у 1928 році писав літературознавець Володимир Коряк.

Смерть Миколи Хвильового знаменувала крах ідеї націонал-комунізму, якій був щиро відданий митець.

Микола Хвильовий, справжнє прізвище якого Фітільов, народився 13 грудня 1893 року на території сучасної Сумської області в селищі Тростянець у родині вчителів. Підлітком мандрував у пошуках заробітку Донбасом і півднем України. Записався добровольцем на фронт під час Першої світової війни. Саме під час життя в окопах, серед солдатської маси, починають формуватись його демократичні, частково й більшовицькі симпатії. Рядовий Фітільов займає активну політичну позицію та займається політичною діяльністю. Він – член полкової ради солдатських депутатів, делегат армійського з’їзду. Саме в період військової служби Микола зближується з представниками українських національних партій, але сам залишається безпартійним. Весною 1921 року остаточно переїжджає до Харкова, де розпочинає цілком нове життя. Саме в Харкові Микола Хвильовий починає працювати в редакційному відділі Головполітосвіти. Паралельно влаштовується у видавництво «Червоний Шлях» і з головою занурюється в літературну роботу. Творчий шлях розпочав, заявивши про себе двома збірками віршів – «Молодість» і «Досвітні симфонії». Свої твори М.Хвильовий писав у стилі імпресіонізму. А за світовідчуттям він був романтиком. За своїми ж політичними переконаннями М.Хвильовий – український комуніст. Микола Хвильовий є основоположником нового типу прозописьма. За його сприяння 16 січня 1922 року утворюється Всеукраїнська Федерація Пролетарських Письменників і Митців із трьома центрами в Харкові, Києві та москві. Також він став організатором студії «Урбіно». У останні роки життя влада стежила за ним, а його квартира прослуховувалася. Переслідування М.Хвильового і його прибічників відбулося через звинувачення у прагненні відокремити українську культуру від російської, протиставити два народи один одному. Особливо тяжко було бачити, як його друзів та однодумців арештовували та розстрілювали. Та й у країні панував голодомор 1933. Коли письменник побачив становище селян на власні очі, то вже не зміг повернутися до звичайного життя. Насуплений, похмурий, мовчазний, великої радості він уже не зазнавав. Число «13» – фатальне у житті Миколи Хвильового. Тринадцятого він народився і помер. Життя М.Хвильового закінчилося самогубством – він застрелився у своєму кабінеті. Прожив він лише 40 років. Хвилюватися і хвилювати – це саме про нього, про Хвильового.

10 українських дитячих книг, про які знає увесь світ

  Українська книжка для дітей не так давно почала пробиватися в широкий світ.

Поява у престижних міжнародних каталогах на кшталт «Білих круків»та «почесних списках» премії Андерсена, участь видавців у Міжнародній книжковій виставці в Болонії, перемога в авторитетних преміях і, як наслідок – переклад в іноземними мовами та успіх у закордонного читача.

Книжки, які видані в Україні протягом останніх років стали відомими у світі.

Василь Голобородько, «Віршів повна рукавичка»

(«Грані-Т», 2010, ілюстрації Інги Леві)

2011 року книжка дитячих верлібрів «Віршів повна рукавичка» Василя Голобородька з лаконічними ілюстраціями Інги Леві ввійшла до міжнародного каталогу «Білі круки» (The White Ravens), ставши однією з 250 найкращих дитячих книжок у світі за версією Молодіжної бібліотеки в Мюнхені.

«Рукавичка», народна казка.

(«Навчальна книга – Богдан», 2011, ілюстрації Романи Романишин та Андрія Лесіва).

З появою навесні 2012-го в «Білих круках» «Рукавички» творчої студії «Аграфка», імена львівських художників Романи Романишин та Андрія Лесіва надійно «прописалися» у списки тих, хто створює найкращі дитячі книжки у світі. Роком раніше книжка перемогла в конкурсі Міжнародного бієнале ілюстрації в Братиславі «ВІВ 2011».

«Рукавичка» – одна з перших ластівок «Аґрафки» у сфері дитячої книги, книжка-гра, експеримент, який, очевидно, й оцінили мюнхенські бібліотекарі. Узявши класичний текст української народної казки, художники «вдягли» його у справжню хутряну рукавичку, розселили персонажів по «уявних квартирах» хтось опинився в пальці, хтось – потіснився в долоні, додали до книжки рукавичку-розмальовку й таким чином актуалізували українську казку для сучасних читачів, яким уже не достатньо традиційних ілюстрацій до загальновідомого твору.

Водночас із «Рукавичкою» до «Білих круків» потрапила і

«Казка про Старого Лева» Мар’яни Савки

з ілюстраціями Володимира Штанка.

Іван Андрусяк, «Вісім днів із життя Бурундука» («Грані-Т», 2012, ілюстрації Ганни Осадко)

Наступного 2013 року в «Білих круках» з’явилася бешкетна повістина «Вісім днів із життя Бурундука» Івана Андрусяка з ілюстраціями Ганни Осадко. «Вісім днів із життя Бурундука», себто семикласника Івана Боднарука, – психологічна повість, де всього потроху намішано – і перша симпатія, і проблеми з опануванням точних наук, і комплекси, пов’язані з надмірною вагою (щоправда, в цьому віці вони героя Андрусяка не дуже хвилюють), і навіть спроба виростити «кишенькового чортика» (у книжці вміщено покрокову інструкцію, як це зробити) для втілення будь-яких бажань.

Написано жваво й місцями по-справжньому дотепно, а «фірмові» чорно-білі ілюстрації Ганни Осадко створюють враження, ніби перед читачем – дитячий щоденник у дусі популярної писанини Ґреґа Геффлі («Щоденник слабака»).

Очевидно, трендове оформлення відіграло немалу роль у тому, що мюнхенські бібліотекарі вирішили включити книжку до свого каталогу. На початку 2015-го «КСД» видало скандальне продовження пригод «майже дорослого» Івася «Закоханий Бурундук».

«Ріпка”. Стара казка, по-новому розповів Іван Франко.

(«Навчальна книга – Богдан», 2012 ілюстрації Романи Романишин та Андрія Лесіва)

Водночас із книжкою Андрусяка й Осадко до «Білих круків» потрапив і другий артбук «Аґрафки» на тему української народної творчості.

«Ріпка» – також книжка-гра з оригінальним дизайном, книжка виймається з картонної коробки – так, мовби витягуєш із землі саму ріпку. А завдяки вставці з сантиметровою стрічкою дитині буде простіше уявити, якою ж величезною була городина, якщо її все сімейство не спромоглося вирвати. Наприкінці є словничок застарілих слів (художники використали текст казки в переказі Івана Франка).

Оригінальний підхід до всім знайомої теми, гумор в ілюстраціях і дизайні, а також стриманість у кольорах – за це українські читачі й, очевидно, журі європейських книжкових премій особливо люблять роботи Романи Романишин та Андрія Лесіва. Англомовний переклад книжки доступний на сайті видавця.

Романа Романишин, Андрій Лесів, «Зірки і макові зернята»

(«Видавництво Старого Лева», 2014)

2014 року українська дитяча книжка вперше отримала відзнаку престижної премії BolognaRagazzi. “Зірки і макові зернята” – дебют Романи Романишин та Андрія Лесіва як авторів. Хоча критики й закидають виданню брак «літературності», який помітно навіть у невеличкому тексті, а в головній героїні – дівчинці Дорі – вбачають особу беземоційну, це не завадило «Зіркам і маковим зернятам» стати популярними в Європі (книжку, щоправда, зі зміненою назвою, обкладинкою та іменем головної героїні, видано у Франції, Кореї, Аргентині, ведуться переговори зі Словенією та Латвією, англомовний переклад доступний на Amazon.com).

Це – втілена філософія так званих «маленьких кроків», історія про те, що кожне завдання, навіть найскладніше, слід починати з простого – з один, два, три… Здавалося б, чудова нагода пояснити дітям очевидні життєві речі, втім, батьки маленьких читачів в Україні й досі не знають, із якого боку підійти до читання цієї неординарної книжки-картинки.

Леся Українка, «Лісова пісня»

(«Основи», 2014 ілюстрації Поліни Дорошенко)

Те, що творчість і життєвий шлях Лариси Косач вивчають у школі, аж ніяк не робить із неї дитячої письменниці. І, на жаль, не робить її без сумніву європейського рівня твори цікавими для дітей.

Тоді як оновлене сучасне видання «Лісової пісні» з яскравими й непересічними, геть нетиповими для української класики ілюстраціями Поліни Дорошенко, здатне внести корективи у сприйняття творів Лесі Українки.

І якщо не змінити уявлення про те, що шкільна класика нецікава, то принаймні змусити одну книжку прочитати. Оформлення молодої художниці (ілюстрації до «Лісової пісні» – дипломний проект Поліни Дорошенко) оцінили й мюнхенські бібліотекарі, включивши видання до міжнародного каталогу «Білі круки» 2014

Роман Скиба, «Із життя хитрих слів»

(“Laurus”, 2013, ілюстрації Тетяни Денисенко)

Любителям словесних забавок сподобається книжечка «Із життя хитрих слів» поета Романа Скиби й художниці Тетяни Денисенко, що з’явилася в «Білих круках» у 2014 році.

Слова «хитрі», бо багатозначні – омоніми, омоформи, пароніми й загалом речі, мало придатні для перекладу іноземними мовами. Адже як іншими мовами передати «хитрість» ось цього, приміром, «Таксовіршика»: /Таксі впіймала такса. / І «гав» до водія… / – У вас висока такса? / Чи довга, як і я?. Ілюстрації до коротких віршиків виконано в техніці ліногравюри, що і припало до душі міжнародному журі.

Тарас Прохасько, Мар’яна Прохасько, «Хто зробить сніг»

(«Видавництво Старого Лева», 2013, ілюстрації Мар’яни Прохасько)

Дитяча книжка від подружжя Мар’яни і Тараса Прохаськів «Хто зробить сніг» щойно по виході зібрала всі можливі українські нагороди в царині дитячої книжки («Дитяча книга року ВВС», «ЛітАкцент року») й відтак потрапила до «Білих круків».

«Хто зробить сніг» – повість про життя великої кротячої родини, вічні цінності, любов, взаємодопомогу й відкритість до світу. Мудрість тут проста і ненав’язлива (велика і дружна родина, де всі одне одного люблять, живуть мирно і приймають у свій затишний світ усіх нужденних), оповідь – спокійна і плинна, малюнки Мар’яни Прохасько – метафоричні, ніжні й зворушливі.

Що важливо – автори мимохідь розповідають читачам про розподіл обов’язків у родині (мама тут не обмежена «традиційною» роллю домогосподарки, дозволяє собі й на контрабасі грати, й іноземні мови вчити, і на батуті стрибати; тато в цей час бавить дітей), життя і смерть, хоч це і не є основними темами повісті.

Книжку перекладено корейською мовою, обіцяють також видання латвійською. Прохаськи задумали кротячу історію як трилогію: 2014 року вийшла друга книжка серії «Куди зникло море», наразі автори працюють над третьою – «Як зрозуміти козу».

Романа Романишин, Андрій Лесів, «Війна, що змінила Рондо» («Видавництво Старого Лева»,

Цього року українські автори вдруге опинилися серед відзначених премією Міжнародної виставки в Болонії. І знову це заслуга творчої студії «Аґрафка» і ще, можливо, в дечому – результат того, що від весни 2014-го слова «Україна» та «війна» все частіше стали з’являтися в заголовках світових новин.

«Війна, що змінила Рондо» лежить на межі між метафоричною книжкою-картинкою для дітей та ілюстрованою притчею для дорослих. Художники взялися за непросту справу – розповісти дітям про війну, та ще й, вочевидь, по свіжих слідах.

Дія відбувається в ідеалізованому містечку Рондо, де всі живуть у злагоді й піклуються про співочі квіти. Перед нами троє друзів-алегорій – Данко, Зірка і Фабіян. Одного дня в місто приходить війна, що «торкнулася кожного» (війну художники зобразили у вигляді величезної безликої руки, що несе смертоносну зброю).

Фінал оптимістичний: рятують місто любов, спільна праця й співи (тут слід вочевидь відчитувати натяк на події Революції Гідності: мешканці Рондо співають гімн). Найголовніше у книжці – розуміння того, що війни не минають безслідно (місто, як і його жителі, все життя нестиме на собі рани-спогади).

Найпершою права на «Війну, що змінила Рондо» придбала Словаччина, незабаром книжка вийде друком також у Південній Кореї, Франції та Китаї.

День Святого Миколая у школі

 

Цього року відзначаємо Миколая за оновленим календарем — 6 грудня. Саме із цього дня починаються зимові свята, всіх охоплює передноворічний настрій. Святкування Миколая у школі — можливість повернутися до питомих українських традицій. Адже Чудотворець споконвіку приносив українським дітям подарунки під подушку. Тож ловіть ідеї, як весело провести День Святого Миколая у школі, що сподобаються дітям різного віку.

Розкажіть дітям, хто такий Миколай

Щоб свято вийшло за межі подарунків під подушкою, варто розповісти учням про Миколая Чудотворця. Історію про святого краще адаптувати до віку дітей.

🔸 Молодшим школярам можна розповісти про Миколая у форматі казки, адже їм хочеться вірити в дива.

Розкажіть, що Миколай був християнським священником, у спадок від своїх батьків він отримав чимало грошей. І найбільше його засмучували біди та злидні інших людей. Якось він дізнався, що один бідний селянин не мав грошей для приданого своїм трьом донькам. Тож Миколай таємно поклав їм у хату три мішечки золота — по одному для кожної дівчини.

Через цю історію можна пояснити дітям, що Миколай допомагає тим, хто справді чогось потребує. І в листі до нього можна попросити не лише іграшки, а й інші цінні речі — добрих друзів, успіхи в навчанні чи всякі гаразди для своїх рідних.

Молодшим учням варто пояснити, що Миколай — невидимий помічник, який бачить усі дитячі справи — добрі та не дуже. За гарні вчинки він винагороджує. Проте не карає за погані, а пробачає, якщо дитина щиро шкодує про них. Тож допомога іншим і старанність обов’язково повернуться до нас чимось приємним.

🔸 Старшим учням можна розповісти реальну історію Миколи Чудотворця. Адже він — історична постать, християнський священник, який народився в Патарі на території сучасної Туреччини. І сьогодні в місті Міра можна побачити рештки стародавнього храму, в якому служив Святий Миколай.

Страшна епідемія в Мірі забрала життя його батьків, і він справді роздав увесь свій великий спадок бідним людям. Миколай не чекав, що його проситимуть про допомогу, а сам шукав тих, хто найбільше потребував його підтримки.

Святий Миколай оберігає дітей, саме тому його ікона часто висить там, де діти з’являються на світ — у пологовому будинку. І справжні дарунки Миколая — не забавки чи цукерки, а захист дітей від усього злого і поганого. А подарунки під подушкою — це приємний бонус за наполегливу роботу.

І з молодшими, і зі старшими учнями можна в День Миколая провести аналіз року, що минув. Нехай діти пригадають та запишуть свої успіхи та невдачі й напишуть, чого б вони хотіли досягти в наступному році.

Розваги до Дня Святого Миколая

Звісно, школярам будь-якого віку не хочеться слухати лише повчання. І якщо ми прагнемо, щоб наш традиційний Миколай замінив радянського Діда Мороза, варто влаштувати дітям свято з розвагами та цікавими активностями.

Ідеї для святкування з учнями молодшої та середньої школи

✔ Майстер-клас із виготовлення подарунків

Запросіть вчителя малювання або праці та організуйте захід, на якому учні зможуть самостійно виготовити подарунки для інших дітей чи вчителів. Це можуть бути листівки, аплікації, вишивка чи саморобні іграшки. Важливо, щоб діти відчули святковий настрій та зробили одне одному приємне.

✔ Казкова година

Розпочніть святковий день читанням веселих та захопливих казок про Миколая. Під час уроку можна організувати ігри на розуміння прочитаного чи навіть влаштувати маленький драматичний виступ.

✔ Конкурс малюнків «Мій ідеальний подарунок»

Запропонуйте дітям намалювати свою мрію, яку б вони хотіли, щоб здійснив Миколай. Потім можна організувати виставку малюнків та обговорення творчих ідей.

✔ Виставка рукоділля 

Влаштуйте виставку робіт, які виготовили учні, на тему «Святкові прикраси для дому». Діти можуть принести ялинкові іграшки, листівки чи інші вироби своїми руками.

✔ Літературний вечір

Запропонуйте дітям розповісти віршики або заспівати пісні про Миколая. Влаштуйте читання в невимушеній атмосфері, наприклад, сидячи у колі в класі чи іншому затишному місці школи. Так діти справді хотітимуть поділитися своїми творчими знахідками і не почуватимуться, наче відповідають на оцінку.

✔ Квест «Шукай подарунки»

Розмістіть декілька прихованих «подарунків» у школі чи на подвір’ї. Роздайте дітям картки із завданнями, що допоможуть їм знайти ці подарунки. Завершенням квесту може бути «скарб» або невеличкий сюрприз для кожного учасника.

✔ Костюмований конкурс

Запропонуйте дітям і вчителям прийти на свято в тематичних костюмах: Миколая, його помічників чи інших персонажів, пов’язаних із зимовими святами. Влаштуйте конкурс на найцікавіше вбрання або спільні танці під новорічно-різдвяну музику.

✔ Спільні частування

Запропонуйте учням разом із батьками приготувати та принести улюблені смаколики. На завершення свята влаштуйте частування, на яких діти зможуть поділитися своїми солодощами з усіма однокласниками.

Ідеї для святкування з учнями старших класів

✔ Святкова вистава

Це може бути мюзикл або концерт талантів, який учні підготують разом з учителем. Запропонуйте їм святкову і цікаву для них тему. Наприклад, зірки Голлівуду везуть подарунки від Миколая дітям. Нехай старшокласники підготують окремі тематичні номери або влаштують спільну виставу.

✔ Миколайський квест

Створіть квест із загадками та завданнями, що вимагатимуть від учнів розв’язувати головоломки та шукати підказки по всій школі чи на подвір’ї.

✔ Кулінарний майстер-клас

Запросіть учителя або працівника їдальні та організуйте кулінарний майстер-клас, де учні зможуть навчитися готувати святкові страви й десерти. Це може бути, наприклад, виготовлення печива чи солодких млинців.

✔ Тематична фотозона

Створіть креативну фотозону з елементами святкової атмосфери, де учні зможуть робити світлини та ділитися ними в соціальних мережах або створити спільний альбом.

✔ Виставка мистецтва

Запросіть учнів представити свої творчі роботи, пов’язані зі святом Миколая. Це може бути живопис, графіка, скульптура чи навіть відеоарт.

✔ Танцювальний батл

Організуйте конкурс танців, де учні зможуть продемонструвати свої таланти під відомі новорічно-різдвяні пісні. Його можна влаштувати у холі школи чи спортивній залі, заздалегідь зібравши заявки від учасників. Запропонуйте кільком відповідальним учням створити плейліст для батлу, щоб пісні точно були актуальними для старшокласників.

✔ Благодійний ярмарок

Запропонуйте учням влаштувати ярмарок у школі. На ньому вони зможуть продавати виготовлені власними руками прикраси або свої старі іграшки. А зароблені кошти передадуть на потреби дітей військових або сиріт.

✔ Святковий стендап

Влаштуйте гумористичний концерт на святкову тематику. Нехай охочі учні підготують свої стендап-виступи зі смішними новорічними та різдвяними історіями.

Бібліотерапія: лікування читанням

У рамках Національного тижня читання (4-10 грудня 2023 р.), який має на меті консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду, фахівцями ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України підготовлено огляд-презентацію інформаційних ресурсів «Бібліотерапія: лікування читанням». В огляді представлено історію становлення та розвитку бібліотерапії як комплексної наукової дисципліни, форми та методи бібліотерапевтичної діяльності в бібліотеках та закладах освіти. Репрезентовано електронні ресурси популярного відеохостингу Ютуб, закордонний досвід, бібліотечні проєкти та акції, які допоможуть в організації заходів бібліотерапевтичної спрямованості.

Для ознайомлення перейдіть за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/e/2PACX-1vRinvV3SgUau5zcC-fPmkm0qzgfMWu2dPIzVDb8UOSqlFIZ36nMFT7o0gp67gTMADFRGsHu6kpSYGeZ/pub?start=true&loop=false&delayms=5000 

Ідеї для відзначення Дня Збройних сил України у школі

 

 Поговоримо про те, як провести цікавий виховний захід із нагоди     Дня Збройних сил України

6 грудня ми відзначатимемо День Збройних сил України. Це свято тих, хто просто зараз боронить нашу країну від підступного ворога. Свято тих, завдяки кому ми можемо жити, працювати, почуватися в безпеці. Як відзначити його у школі? Небанально та пізнавально. Тож пропонуємо кілька ідей відзначення цього важливого дня у школі.

Майстер-клас із сенсом

Ми вже не раз говорили і не втомлюємося повторювати: підтримати наших воїнів можуть усі. І справа не лише у грошах, моральна підтримка не менш важлива! Насправді наші захисники дуже радіють, коли на фронті отримують вісточки із мирного життя – листи і малюнки від дітей, смаколики тощо. Зрадіють таким подарункам і воїни, які зараз перебувають у шпиталях. То чому б не присвятити відзначення 6 грудня у школах саме створенню таких чудових речей, що справді надихають і мотивують? Тим паче, що скоро Різдво та Новий рік, і в цей час ми всі як ніколи віримо в світло, чудове майбутнє та Перемогу.

Яким може бути цей майстер-клас? Насправді корисних ідей чимало:

• створення незвичайних листівок;

• виготовлення ялинкових прикрас;

• створення тематичних малюнків;

• виготовлення імбирних пряників та кексів.

Поробки та смаколики, створені дітьми під вашим керівництвом під час такого майстер-класу, можна передати на фронт або в лікарні пораненим військовим. Або ж влаштувати благодійний ярмарок, а отримані кошти передати на потреби ЗСУ.

Історія української армії

6 грудня 1991 року було прийнято закон «Про Збройні Сили України». Він визначає функції, склад ЗСУ, правові засади їхньої організації, діяльності, дислокації, керівництва та управління ними.

Усі ми поважаємо та захоплюємося воїнами ЗСУ, але скільки ми насправді знаємо про Збройні сили? От наприклад, чи зможуть учні (без інтернету!) перерахувати всі роди військ? А хто їх очолює?

Запропонуйте школярам спочатку дізнатися, які роди військ є в ЗСУ. А тепер об'єднайте учнів у групи відповідно до кількості родів військ та шляхом жеребкування визначте, хто із яким працюватиме. Дайте дітям 15 хвилин: за цей час вони, з допомогою інтернету, мають знайти наступну інформацію про роди військ:

• призначення;

• до яких операцій можуть залучатися;

• з яких частин та підрозділів складаються;

• хто очолює.

Готово? Тепер групи мають поділитися знайденою інформацією із класом. За бажанням можна доручити дітям знайти всі необхідні дані напередодні, а під час заняття – підготувати цікаву презентацію. 

Потім ви можете обговорити яскраві та успішні військові операції, пригадати відомі підрозділи та військових тощо. Але також важливо зауважити, що хоча хтось і менш медійний, це не означає, що він робить менше (або щось не настільки важливе), вклад кожного військового насправді неможливо оцінити.

Легендарні герої: крізь час

Україна має складну історію: на її долю випало чимало війн. І багато перемог! А ще Україна – батьківщина славетних воїнів, подвиги яких стали справді легендарними. То чому б не поговорити про них? Для початку запропонуйте учням здійснити пошукову роботу та спробувати самостійно визначити знакові персоналії. Із давніх-давен і аж до сьогодні (радимо вам також підготувати власний список). Нехай діти зберуть найцікавіші факти про воїнів: коли жили, в яких військових кампаніях брали участь, чим відзначилися тощо. 

А тепер зібрану інформацію можна унаочнити, створивши стрічку часу / презентацію / інфографіку / виставку (якщо працюєте онлайн – віртуальну). Почніть від давніх часів та поступово дойдіть до сьогодення. Так, можна скористатися сервісами для створення таймлайнів, і нанести на часову шкалу імена, додати фото, дати, цікаві факти про воїнів тощо. Про кого захочуть згадати учні? Дайте їм свободу вибору. Але впевнені, що під час заняття неодмінно лунатимуть імена князя Святослава, Івана Підкови, Івана Сірка... 

Завдяки такому проєкту учні дізнаються, скільки в нас видатних воїнів, наскільки сильною насправді є наша країна, та ще більше пишатимуться ЗСУ.

Фотопроєкт: «Сила і воля»

Для початку запропонуйте учням знайти в мережі відомі фото військових. Упевнені, і дітям, і вам, одразу спаде на думку кілька світлин, що облетіли весь світ! Зверніть увагу дітей на той факт, що це не обов’язково мають бути фото лише 2023 року. Нехай школярі виберуть світлини, які вразили їх найбільше, та спробують пояснити свій вибір. Тут немає правильних чи неправильних відповідей, головне – це власні емоції.

А тепер запропонуйте учням усім разом створити фотоколаж із відібраних світлин (дуже зручно, що це можна зробити як офлайн, так і онлайн, за допомогою, наприклад, Canva). Дозвольте дітям усе зробити самостійно, виступайте лише модератором процесу. Готову роботу можна долучити до шкільної експозиції, присвяченої Дню Збройних сил України. 

Діалог про війну

Чому росія почала війну проти України? Які причини та мотиви повномасштабного вторгнення? Якою є кінцева мета ворога? Усі ці запитання ставимо собі не лише ми, дорослі, а й діти. Проте вони здебільшого не мають достатньо ані знань, ані досвіду, тож не завжди можуть знайти відповіді. Але в наших силах їм допомогти! 

Поговоріть з учнями відверто, дайте відповіді на запитання, які вони ставитимуть, дозвольте висловити власну думку. До цієї розмови варто ретельно підготуватися, вивчити історичні джерела, звернутися до сучасних лідерів думок, до офіційної позиції держави тощо. Але якщо ми не говоритимемо про це, то цілком можемо загрузнути в стереотипах та хибних уявленнях, почати звинувачувати одне одного тощо. 

Це лише один варіант теми для спілкування. Інший – говорити насамперед про ЗСУ. Що вони роблять для того, аби захистити нас та наблизити Перемогу. Цілком можливо, що хтось із рідних та близьких ваших учнів просто зараз на фронті, тож якщо вони захочуть розказати про них – чудово. Але будьте обережні, це дуже тригерна тема. Утім, ви можете розповісти про колишніх випускників вашої школи або жителів міста, які зараз боронять (або боронили) країну. Адже діти мають знати про тих, хто їх захищає! 

Національний тиждень читання 2023

 

Цьогоріч вона відбудеться із 04 до 10 грудня. Ця Всеукраїнська інформаційно-просвітницька акція має на меті консолідацію українського суспільства навколо читання як життєвої стратегії. 

Цьогоріч гасло Акції – «Бути своїми», в яке ми вкладаємо безліч сенсів і практичного змісту. Ми переконані, що читання важливих книжок  сприяє єднанню українського народу, формуванню нашої ідентичності, збереженню культурно-мовної спадщини держави.

Читання є важливим у час миру і добробуту, але ще важливішим – у часи випробувань, які випали на нашу долю через війну. Книжки можуть стати нашим захистом і нашою зброєю, друзями і порадниками, вчителями і лікарями. За допомогою Акції ми хочемо привернути увагу до важливості і приємності читання, надихнути українців відвідати бібліотеку чи книгарню.

Запрошуємо долучитися до загальнонаціональної Акції та підтримати флешмоб, розмістивши дописи у соціальних мережах. Публікуючи дописи в соціальних мережах, використовуйте хештеги #тижденьчитання2023 та #бутисвоїми, а також позначайте офіційні сторінки Інституту (Фейсбук, Інстаграм).

Упродовж Національного тижня читання відбудуться найрізноманітніші онлайн і офлайн події, але особливе місце та значущість серед них має Акція “Книжкова хвиля”.

Акція “Книжкова хвиля” спрямована на збільшення бібліотечних фондів завдяки підтримці українців, які візьмуть участь в акції. Для того аби підтримати бібліотеки потрібно придбати будь-яку книжку в одній із київських книгарень - партнерів акції й залишити книгу як подарунок, натомість отримати безкоштовний квиток на книжковий ярмарок Kyiv Book Weekend.

Усі зібрані книги будуть відправлені українським бібліотекам, які постраждали внаслідок бойових дій або окупації. 

Будьмо своїми! Читаймо разом!