До Тижня дитячого читання - цікаві факти про книги і читання

 

День українського добровольця

 

Хоч це свято є відносно новим для національного календаря України, проте явище, якому воно присвячено, споконвіку супроводжує український народ. Яскрава національна риса, благословення і традиція українського народу — бути небайдужим до свого сьогодення та майбуття, до долі своїх дітей, честі і пам’яті своїх славних батьків.

День українського добровольця встановлено рішенням Верховної Ради від 17 січня 2017 року з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості .

Прямо з Майдану йшли на базу під Києвом

Ця дата вибрана не випадково: саме 14 березня 2014 року прямо з Майдану перші добровольці вирушили на тренувальну базу у Нових Петрівцях, що під Києвом. Внесок першої хвилі добровольців важко переоцінити — саме добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію і підготувати їм професійну заміну.

Одним із перших прикладів добровольства можна вважати Запорозьку Січ – воєнізовану структуру з добровольчих батальйонів, які століттями боронили Україну.

Інший яскравий приклад – легіон Українських Січових Стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Події Першої світової війни, протистояння Австро-Угорщини Росії українці вирішили використати задля втілення заповітної мрії про незалежність України. До лав УСС записалося майже 20 тисяч добровольців, але згодом австрійська влада дозволила лише 2500 воякам прийняти присягу й утворити легіон УСС. Тоді, в 1914 році, так само як і в 2014, українські добровольці нічого не мали: вони були найгірше озброєні, взуті й одягнені. Але, попри це, зажили слави як найвідважніші вояки. «З нами йшли в наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ із усієї Австро-Угорської армії», - йшлося в німецькому повідомленні з фронту до командування Південної Армії. Півтора року знадобилося стрільцям та австрійському командуванню, щоб офіційно оформити українських добровольців як окрему бойову одиницю – полк УСС.

 Для сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, вшанування героїзму та посиленню суспільної уваги до учасників добровольчих формувань   пропонуємо вашій увазі електронну книжкову виставку «За покликом серця». Наш з вами обов’язок пам’ятати про їхній подвиг, нашу історію, тих хто не побоявся взяти в руки зброю і піти боронити рідну землю, та всіх, хто протягом вже кількох сотень років завжди, коли виникає загроза для нашої України, сміливо йде в бій за її цілісність та незалежність!

Вічна пам’ять полеглим і слава тим, хто продовжує боротьбу!

Добровольці. Доба героїв / Андрій Котлярчук ; голов. ред. Ніна Прибєга ; дизайн Андрій Прибєга ; пер. на англ. Лесь Герасимчук, Юлія Сірош. – Київ : Мистецтво, 2019. – 317 с.

Нескорені війною : кн. присвячується Героям України, військовослужбовцям, учасникам бойових дій, добровольцям та волонтерам / Валентина Володимирівна Шевченко, Олена Леонідівна Аршинова. – Ізмаїл : Ізмаїльська міська друкарня, 2020. – 191 с

Батальйон "Донбас" : записки добровольця / Ігор Вікторович Родін ; пер. В. М. Верховень ; худож.-оформ. М. С. Мендор. – Харків : Фоліо, 2020. – 187 с.

Woman of War : [cont. 31 stories] / Anna Shyla ; transl. by Olga Zagorodnia, Anna Krapivnyk ; Illustrated by Vidana Blonska ; худож.-оформ. Valentyna Karasyk. – 3 ed, suppl. – Kharkiv : Folio, 2019. – 402 p.

Любов на лінії вогню / Васіліса Миколаївна Трофимович ; худож. оформл. В. М. Карасик. – Харків : Фоліо, 2016. – 153 с.

Весна постукала віршами

  У рамках Всесвітнього дня письменника та напередодні Міжнародного жіночого дня в історичному музеї Кам`янського державного історико-культурного заповідника відбулася творча зустріч кам’янчан з українською поетесою зі Сміли Тетяною Шугар-Благодарною у якій взяли участь шкільні бібліотекарі. Ця передсвяткова зустріч стала для нашого міста відкриттям нового поетичного слова.

Залюблена у життя, сонцедайна і промениста, пані Тетяна подарувала українському читачеві вже десять своїх збірок, серед яких: «Друге дихання»(2013р.), «Рядки щасливого безсоння»(2014р.), «Я прагну бути»(2015р.), «За кульбабами сонце сходить»(2017р.) «Чебрецева елегія»(2018р), «Каліграфія душі»(2019р.).

Щиросердні й задушевні, правдомовні та бурхливі, емоційні, чуттєві і пристрасні вірші поетеси, як барвінок, стелили доріжку від серця авторки до серця кожного слухача.

Була і війна в поетичному слові Тетяни Шугар-Благодарної. Бо обійти горе українське неможливо, тому що мироточать із серця кожного митця слова люті і несамовитості. В цей день разом з присутніми у залі кам`янчанами поезію української поетеси незримо слухали і наші земляки-воїни,що віддали війні найдорожче - своє життя, молоде і не прожите. В пам`ять про них звучали переливи української народної пісні у виконанні Таміли Чупак, теж поетеси, письменниці і композитора.

Прекрасним сувеніром від благодійної організації «Благодійний фонд «МХП - Громаді» під час літературного свята для шановної гості та кам`янчан стала унікальна збірка «Молитва: Поезія, Щоденник, Рукописи» відомого українського поета-шестидесятника Василя Симоненка, життя і творчість якого були і залишаються символом духу українського народу. А музичний подарунок з золотого фонду Кам`янки - пісня «Вечори над Тясмином»- від наших незабутніх земляків поета Данила Кононенка та композитора Валерія Волкова

у виконанні Наталії Гончаренко та Алла Єфремцевої став фінальним

акордом літературного дійства, яке подарувала кам`янчанам українська поетеса зі Сміли Тетяна Шугар- Благодарна.

Тема тижня поезії "дім".

 

У такі непрості часи для нашої держави важливо виховувати у дітей почуття любові до рідної країни, гордості за свою національну приналежність, навчати їх української мови. З цими завданнями допоможуть впоратися поетичні твори відомих українських письменників та поетів. Вони знайомлять дітей з історією, культурою нашої держави, красою її природи і традиціями нашого народу. Крім того, за словами літературного критика Євгенія Стасіневича, завдяки ритмічності віршів читання поезій заспокоює і допомагає долати тривожність. 

                                                                                                                                                Тож пропонуємо вашій увазі добірку віршів 

                      про Україну, рідний дім

Цінуйте рідний дім і те, що маєте, -

Душа і тіло спокій тут знайде,

Бо більш ніде ви щастя не пізнаєте,

Ніде у світі вам так добре не буде!

Цінуйте затишок гнізда родинного,

Бо це основа всього вашого буття!

Ви зрозумієте в ході, життя свого невпинного,

Що тільки вдома чистий ритм серцебиття.

Цінуйте рідний край, де народилися,

Найближчих, найрідніших вам людей!

На чужині ви не живете, ви прижилися,

Там серце завжди проситься додому із грудей...

© Людмила Степанишена

                  ***

Це щастя – мати дім, куди вертатись,

Куди хотіти ввечері іти.

Дім, який хочеться прикрасити до свята

Ікони ставити.

Молитися святим.

Це неймовірна радість –

Мати стіни.

Які надійні та не зрадять,

Бо свої.

По вартості вони насправді є безцінні.

Хоч без ремонту.

І пишнот.

Але – живі.

Бо знають правду,

Навіть пошепки почуту.

Бо заласкавлюють

І гріють в холоди.

У фотографіях допомагають не забути.

І хочеться вертатися туди…

Додому.

В простір згадок і емоцій.

Годин мовчання

І невпинних днів розмов.

То щастя мати дім,

Який крізь роки

Примножує любов.

                  ***

Тетяна Лесьєва-Лесь

Милі спогади

Хата українська - радості квітник.
Спогад той дитячий із душі не зник.
Піч - святиня наша, хати обреріг,
Для діток ще й теплий, затишний нічліг.

Образи у хаті в рушниках висять,
В миснику рядками тарілки стоять...
Стіл посеред хати й лави круг стола,
Щоб збиралась дружно в свята вся рідня.

Випікала бабця золоті хліби,
Борщ смачний й пахучий, диво-деруни...
Пиріжки солодкі-дітям до смаку!
Бігали купатись влітку у ставку...

Пахло зілля в хаті, квіти на вікні...
Мило й гарно було, затишно мені.
Та дитинства казка ще і досі в снах,
Бабусина ласка в дорогих очах...

На подвір'ї мальви пишно так цвіли,
З споришу стежинки у садок вели...
Мов зелене море, розлігся город,
По дорозі пильній в церкву йшов народ...

За селом в долині пасли ми гусей,
Ігри різні були для сільських дітей:
У квача ганяли, в жмурки - залюбки,
А дівчатка плели барвисті вінки...

Сонячне дитинство - спогадів каскад,
Бабусина хата і вишневий сад...
Мила дивоказка, ніжна й чарівна,
Радості і щастя золота струна !

Тетяна Лесьєва-Лесь

Милі спогади

Хата українська - радості квітник.
Спогад той дитячий із душі не зник.
Піч - святиня наша, хати обреріг,
Для діток ще й теплий, затишний нічліг.

Образи у хаті в рушниках висять,
В миснику рядками тарілки стоять...
Стіл посеред хати й лави круг стола,
Щоб збиралась дружно в свята вся рідня.

Випікала бабця золоті хліби,
Борщ смачний й пахучий, диво-деруни...
Пиріжки солодкі-дітям до смаку!
Бігали купатись влітку у ставку...

Пахло зілля в хаті, квіти на вікні...
Мило й гарно було, затишно мені.
Та дитинства казка ще і досі в снах,
Бабусина ласка в дорогих очах...

На подвір'ї мальви пишно так цвіли,
З споришу стежинки у садок вели...
Мов зелене море, розлігся город,
По дорозі пильній в церкву йшов народ...

За селом в долині пасли ми гусей,
Ігри різні були для сільських дітей:
У квача ганяли, в жмурки - залюбки,
А дівчатка плели барвисті вінки...

Сонячне дитинство - спогадів каскад,
Бабусина хата і вишневий сад...
Мила дивоказка, ніжна й чарівна,

Радості і щастя золота струна ! Лесьєва-Лесь

Милі спогади

Хата українська - радості квітник.
Спогад той дитячий із душі не зник.
Піч - святиня наша, хати обреріг,
Для діток ще й теплий, затишний нічліг.

Образи у хаті в рушниках висять,
В миснику рядками тарілки стоять...
Стіл посеред хати й лави круг стола,
Щоб збиралась дружно в свята вся рідня.

Випікала бабця золоті хліби,
Борщ смачний й пахучий, диво-деруни...
Пиріжки солодкі-дітям до смаку!
Бігали купатись влітку у ставку...

Пахло зілля в хаті, квіти на вікні...
Мило й гарно було, затишно мені.
Та дитинства казка ще і досі в снах,
Бабусина ласка в дорогих очах...

На подвір'ї мальви пишно так цвіли,
З споришу стежинки у садок вели...
Мов зелене море, розлігся город,
По дорозі пильній в церкву йшов народ...

За селом в долині пасли ми гусей,
Ігри різні були для сільських дітей:
У квача ганяли, в жмурки - залюбки,
А дівчатка плели барвисті вінки...

Сонячне дитинство - спогадів каскад,
Бабусина хата і вишневий сад...
Мила дивоказка, ніжна й чарівна,

Радості і щастя золота струна !Share this...

• Позначки 

Бібліотека вшановує Кобзаря.

 З метою вшанування видатного сина українського народу – Тараса Григоровича Шевченка, популяризації спадщини Великого Кобзаря та з нагоди 210 річниці з дня народження письменника у 3-Б класі пройшла літературна година "Я читаю Кобзаря", голосні читання творів Шевченка.

 

У бібліотеці оформлено книжкова виставка-вікторина " Шевченко від А до Я".

Пройшло 210 років від народження Тараса Шевченко, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Його поезія і сьогодні продовжує надихати на нові звершення і перемоги.

Національний тиждень читання поезії 2024: «Ріки незмінно течуть додому»

 

Команда Українського інституту книги анонсує проведення всеукраїнської інформаційно-просвітницької акції «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», який відбудеться з 16 по 24 березня 2024 р., що охоплює дату святкування Всесвітнього дня поезії (21 березня). Тиждень поезії в Україні відбудеться вперше, і, ми вважаємо, що це гарна можливість відзначити роль поетів і поетичного слова в культурі, особливо під час війни, адже поезія як форма літератури реагує на події найпершою. 

Тема тижня поезії 2024 – ДІМ. Гаслом став рядок із вірша сучасної української поетки Ірини Шувалової – «Ріки незмінно течуть додому». У візуальній частині ми використали фрагмент однієї з картин циклу «Сни про дім» воїна, поета й художника Валерія Пузіка. Поняття «дім» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Дім для нас тепер про повертання і чекання, про безумовну віру в тих, хто за цей дім бореться. Дім – це світло, котре гріє, навіть, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім – це Україна.

«Український інститут книги  постійно наголошує на важливості культури й  літератури для життя та розвитку як кожної людини, так і країни. Особливо важливою культура є в час кризи, зокрема, в час війни і жорстоких випробувань. Цей тиждень читання присвячений Поезії, як камертонові наших почуттів. За фокусну тему ми обрали Дім, дорогий кожному з нас зокрема і всім разом. Гасло тижня читання поезії  – «Ріки незмінно течуть додому»  – це про міцні зв’язки з батьківщиною, попри відстані. Ми хотіли б, щоб читання поезії розрадило і підтримало  українців, які через війну Росії проти України втратили свої домівки, змушені були переїхати в інший регіон країни чи за кордон. Україна – це наш спільний дім, тепло якого дає сили і жити, і боротися за перемогу», – говорить директорка Українського інституту книги  Олександра Коваль.

«Національний тиждень читання. Тиждень поезії» стане першим із чотирьох, запланованих Інститутом в цьому році. Ми вирішили масштабувати нашу традиційну акцію та провести декілька тижнів читання із різною тематикою впродовж року.

Національний тиждень читання поезії 2024: «Ріки незмінно течуть додому» – із глибокою шаною і любов’ю до тих, хто береже й відвойовує наші доми й до тих, хто за дім віддав найцінніше. Із гарячим серцем і полум’яною надією до тих, хто повернення додому чекає.

Всесвітній день письменника

 

3 березня кожного року весь світ відзначає професійне свято – Міжнародний день письменника. Подію заснував ПЕН-клуб (міжнародне об’єднання письменників) у 1986 році. В Україну свято прийшло аж у 2012 завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой.

Міжнародний день письменника святкують також редактори, журналісти, історики та інші майстри слова. Саме 3 березня усі автори мають можливість зібратись для презентації творчих напрацювань, обговорення літературних новинок та нагородження найкращих за письменницьку діяльність.

Вітаємо усіх причетних до свята! Зичимо щастя та творчих успіхів!

 

ЦІКАВІ ФАКТИ

• Перший професійний письменник України Іван Нечуй-Левицький пішов з роботи вчителя російської мови заради письменництва на рідній солов’їній.
• Василь Симоненко терпіти не міг роботу журналіста, тому що не бачив у ній творчої свободи.
• Родина Бориса Грінченка розмовляла російською, але після прочитання «Кобзаря» письменник твердо вирішив спілкуватись виключно українською.

• Хоч професія письменника з'явилася багато століть назад, майстри слова отримали своє свято лише у 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу. Відтоді Всесвітній день письменника відзначають щорічно 3 березня.

  Тарас Шевченко за своє життя написав 237 віршів і поем, Олександр Дюма-батько — 420 романів, Микола Гоголь працював над створенням «Мертвих душ» тільки стоячи, а Михайлу Булгакову знадобилося 12 років на написання роману «Майстер і Маргарита». Сьогодні в світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони більш ніж 150 мовами.
  З цих нечисленних фактів зрозуміло — професія письменника нелегка, багатогранна і заслуговує глибокої поваги. Саме тому і був створений Всесвітній день письменника. Його святкування ініціював ПЕН-клуб (PEN International) — правозахисна організація, яка об’єднує професійних письменників, які працюють у різних жанрах літератури.
  Всесвітній день письменника відзначають не лише романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, есеїсти та інші майстри слова. Його по праву вважають своїм журналісти, історики та блогери. У цей день вони збираються, щоб обговорити тенденції сучасної літератури, нагородити найталановитіших авторів, послухати нові вірші та уривки романів своїх колег.

• Висловлювання відомих людей про письменницьку працю:

  - "У письменника тільки і є один учитель: самі читачі" (Микола Гоголь).

  - "Той, хто не сподівається мати мільйон читачів, не повинен писати ані рядка" (Йоганн Гете).

  - "Найбільше вміння письменника – вміти викреслювати. Хто вміє і може викреслювати своє, той далеко піде" (Федір Достоєвський).

  - "Бути цікавим – перший обов’язок маловідомого автора. Право бути нудним мають тільки ті письменники, які вже прославилися" (Едмунд Берк).

  - "Література – це таке заняття, при якому потрібно знову і знову доводити, що у тебе є талант, людям, позбавленим будь-яких талантів" (Жюль Ренар).

   Тож сердечно вітаємо наших знаних письменників, молодих авторів, а також - усіх, хто мріє стати письменником, і вже зараз робить свої перші кроки.