
Книги В. Нестайка перекладено двадцятьма мовами світу. За його творами знімалися










Бібліотека Кам'янської загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням окремих предметів
Бій під Кру́тами — битва, що відбулася 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Кру́ти, за 130 кілометрів від Києва.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним (за іншими джерелами 6-тисячним) підрозділом совєтсько-россійської "красной ґвардіі" під командуванням "есера" міхаіла муравйова та загоном із козаків «Вільного козацтва» і київських курсантів, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.
У бою під Крутами оборонці Української Державності призупинили наступ противника і здійснили організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Совєтсько-россійські загарбники втратили боєздатність на чотири дні. Поновити наступ на Київ "красной ґвардіі" муравйова прийшлося не залізничним шляхом, як задумувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.
Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський Мир, який врятував молоду українську Державність.
Тичина Павло - Пам’яті тридцяти (1918)
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих...
На Аскольдовій Могилі
Український цвіт —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...
На кого завзявся Каїн
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.
Захоплююча розповідь пані Ольги про перші проби пера, про "покарання" за сміливий вірш у шкільній стіннівці, про досвід співпраці з книговидавцями, яскраві життєві історії, щирі відповіді на запитання старшокласників - все це створило незабутню теплу атмосферу. Присутні дякували гостям за можливість зануритися в чарівний світ поетичного слова та унікальну нагоду познайомитися з сучасною письменницею.
Поезія О. Деркачової - це ніжний дотик до найсокровеннішого, це яскраві фарби для сірих буднів. Спілкування з майстринею слова - це справжнє свято поезії, натхнення, творчості. Бажаємо пані Ользі: нехай муза дарує нові ідеї, книги знаходять відгук в серцях читачів! Творчих злетів!
Саморозвиток — це багатогранний процес, який передбачає розвиток мислення, опанування емоцій, роботу над власною мотивацією та продуктивністю, а також набуття соціальних та фінансових навичок. Книги для саморозвитку — це один із кращих способів пізнання та розкриття себе як особистості. Така література насамперед розширює світогляд, адже ви буквально пірнаєте з головою у думки та життєвий досвід іншої людини. Звісно, мотиваційні книги не слід сприймати як ключ до вирішення всіх проблем, так само як антидепресанти не слід сприймати як таблетки вічного щастя. Але при грамотному підході до двох вищезгаданих речей — ви зможете перетворити їх у потужну силу для покращення свого фізичного та психологічного стану.
Пропонуємо вашій увазі добірку кращих книг для саморозвитку українською, які варто прочитати кожному.
Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
Акт Злуки, проголошений 106 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.
Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке сталося у 1918 році, та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го.
Проголошення Соборності 22 січня 1919 року, коли Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в соборну державу, увінчало прагнення до єднання українців, розділених кордонами тогочасних імперій. Ця подія повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році.
Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів.
На початку ХХ століття українці об’єдналися після падіння імперій.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Радянська та російська пропаганда протиставляла українські регіони, нав’язувала уявлення про різні “сорти” українців. Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє.
Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, боремося з окупантами, створюємо знакове і важливе, адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична і соборна Україна. Єднаймося!
Цитати про Соборність
“Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів”.
Іван Франко. “Одвертий лист до галицької молодежі”, 1905 рік
“Не чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися – се повинно бути у всім нашим гаслом”.
Михайло Грушевський. “Про українську мову й українську справу”, 1907 рік.
“Українська національна думка мусить обнімати всіх українців, де б вони не проживали, на всій Україні, без огляду на державні кордони… Коли в кожному з нас до решти загине полтавський, галицький і т.д. провінціал, а в цілому зродиться та зросте Всеукраїнець, якого думи і змагання обнімають усю Україну зарівно і неподільно, як нерозлучну і єдину цілість”.
Микола Міхновський. “З закордонної України”
“Ясно, як на долоні, що Рідна Хата не повстане, якщо не буде українського моноліту, коли українці-самостійники не зможуть, обходячи всі різниці, які їх ділять, завести між собою якнайбільшу єдність. Тієї єдності Україні треба, а та потреба накладає на нас усіх обов’язок, і від сповнення того обов’язку залежить майбутнє Батьківщини”.
Митрополит Андрей Шептицкий. 1941 рік. “Перейдемо від фраз про Соборність до здійснювання цієї великої Ідеї в буденному житті”.
“Хай слово «Соборність» не буде тільки книжковою фразою, але щоденним хлібом та правдивою Ідеєю наших буднів!”
Михайло Дяченко (Марко Боєслав). “За соборний моноліт”, 1950 рік
“Сучасні події нинішньої російської агресії лише підсилюють значимість того Акта злуки УНР і ЗУНР, який відбувся … на площі біля стародавньої Софії Київської. Бо знову Україну хочуть “пошматувати” та розділити, силою забравши її землі, встановивши штучні кордони й сірі зони, посваривши наш народ, пропагандою ввівши в оману. Тому для нас свято Соборності є дуже важливим, бо воно нагадує про найголовніший урок нашої спільної історії: в єдності – сила, в розділенні – поразка”.
15 січня у всьому світі святкується Wikipedia Day – день народження онлайн-енциклопедії Вікіпедія.