







Бібліотека Кам'янської загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням окремих предметів
30 січня 2024 року в Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва експертки лабораторії дитячого читання «BaraBooka» відзначили найкращі дитячі та підліткові видання 2024 року.
До короткого списку Топу БараБуки цьогоріч увійшло 25 книжок різного жанру й тематики для читачів від малюків до майже дорослих..
Переможці 2024 року від «БараБуки»:
• «Ілюстрована книжка року»: Грася Олійко. «І ніякі це не вигадки!» (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА);
• «Ілюстрована книжка року»: Катерина Лазірко. «Жозефіна Горішок. Білочка-детективка» / Ілюстрації Альони Потьомкіної (Чорні вівці);
• «Поетична книжка року»: Галина Кирпа. «І це називається літо!» / Ілюстрації Наталії Олійник (Видавництво Старого Лева);
• «Художня проза для молодшого шкільного віку»: Василь Карп’юк. «Чудернацька карпатська історія» / Ілюстрації Олесі Секереш (Брустури);
• «Художня проза для молодшого шкільного віку»: Інна Данилюк. «Пірнути в Київське море» / Ілюстрації Альбіни Колесніченко (Видавництво Старого Лева);
• «Художня проза для молодшого шкільного віку»: Олена Скуловатова. «Як заробити на канікулах» / Ілюстрації Юлія Мархішуд (Чорні вівці);
• «Пізнавальна книжка року»: Мирослав Кошик. «Історія України для наймолодших» (Маґура);
• «Пізнавальна книжка року»: Євгенія Завалій. «Політика для дітей» / Ілюстрації Альбіни Колесніченко (Навчальна книга — Богдан);
• «Пізнавальна книжка року»: Ольга Бірзул. «Твоя книга про кіно» / Ілюстрації Каті Слонової (Видавництво Старого Лева);
• «Родинне читання»: Христя Венгринюк. «Моя мама — гора» / Ілюстрації Марти Кошулінської (Vivat);
• «Родинне читання»: Світлана Ройз. «Сміховисько» / Ілюстрації Марії Чайки (Видавництво Старого Лева);
• «Підліткова книжка року»: Ольга Савицька. «Повний нуль» / Ілюстрації Ірини Гусюк (Теза);
• «Фентезі року»: Мія Марченко, Катерина Пекур. «Діти вогненного часу» (Readberry);
• «Дебют року»: Катерина Корнієнко. «Дивокровці» (Видавництво Старого Лева);
• «Вибір читачів»: Катерина Гольцберг. «Я іду до психолога» (Vivat).
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови.
У світі налічується безліч мов. За попередньою оцінкою їх кількість становить близько 6 тисяч. Мова кожного народу самобутня, розкриває менталітет і традиції нації, формує свідомість людини. Знання мови допомагає розширити кругозір, глибше проникнути в культуру іншої країни. Учені довели, що вік нашої рідної української мови – 7 тисяч років.Мова – духовний скарб нації. Тож не забуваймо, що збереження мови не просто залежить від кожного з нас, а є нашим обов’язком, своєрідним внеском у збереження національної культурної спадщини.
Міжнародний день рідної мови покликаний спонукати уряди й населення всіх країн захищати й розвивати мову кожного народу, що існує на планеті. Ця всесвітня подія відзначається щороку 21 лютого, а засновницею свята виступила ЮНЕСКО.1 Своєю особливою мовою будь-яка етнічна спільнота завжди вирізняється з-поміж інших. Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління в якості нематеріального культурного спадку. На жаль, 43% мов зараз перебувають під загрозою цілковитого зникнення. Що два тижні припиняє своє існування мова одного з народів світу. 40% людей не мають змоги здобути освіту рідною мовою, а це є дуже важливим фактором формування національної свідомості.
Всі соціальні істоти спілкуються один з одним — від бджіл та мурах до китів та мавп. Але тільки люди використовують для спілкування мову, яка являє собою набагато більше, ніж набір певних сигналів. Мова має зовсім іншу природу, ніж спілкування тварин. За неї відповідає особливий центр у мозку, який є лише в людей. Коли і як люди стали користуватися мовою, сказати не може ніхто, та прийнято вважати, що це був досить тривалий еволюційний процес.
Зараз у світі існує близько 7 тисяч мов, але науковці об’єднують їх у порівняно невелику кількість мовних сімей. В них мови пов’язані між собою спільними звуками, словами чи граматичними конструкціями. Вчені-мовознавці вважають, що всі мови певної лінгвістичної групи походять від однієї спільної прадавньої мови.
Всі соціальні істоти спілкуються один з одним — від бджіл та мурах до китів та мавп. Але тільки люди використовують для спілкування мову, яка являє собою набагато більше, ніж набір певних сигналів. Мова має зовсім іншу природу, ніж спілкування тварин. За неї відповідає особливий центр у мозку, який є лише в людей. Коли і як люди стали користуватися мовою, сказати не може ніхто, та прийнято вважати, що це був досить тривалий еволюційний процес.
Зараз у світі існує близько 7 тисяч мов, але науковці об’єднують їх у порівняно невелику кількість мовних сімей. В них мови пов’язані між собою спільними звуками, словами чи граматичними конструкціями. Вчені-мовознавці вважають, що всі мови певної лінгвістичної групи походять від однієї спільної прадавньої мови
З усіх відомих людству «задокументованих» мов найдавнішою є шумерська мова. Шумери залишили після себе письмові свідчення, які датуються 3000-ми роками до нашої ери. На жаль, мови, які існували до писемності, сучасній науці невідомі.
Це Папуа – Нова Гвінея, де налічується 820 різних мов. Щоправда, всього чотири з них мають статус офіційних.
Перше місце займає африканська країна Зімбабве — там існує 16 офіційних мов.
Українська належить до найчисленнішої — індоєвропейської сім’ї та входить до її слов’янської групи.
В українській мові є три основні різновиди наріччя: північне, південно-східне й південно-західне. Кожне з них має в своєму складі ще по кілька говорів. Загалом їх нараховується 14, але цей перелік не включає перехідних говорів та деяких особливих діалектів, наприклад, лемківського.
В цей день ЮНЕСКО рекомендує всім країнам проводити інформаційні заходи для пропагування мовного та культурного різноманіття. Ці заходи мають спонукати людей до збереження рідної мови, навіть якщо мовами їхнього повсякденного спілкування є інші. Уряди країн та неурядові організації використовують 21 лютого, щоб оголосити про політику підтримки вивчення рідної мови та її захисту.
Рідна мова — та, яку людина сприймає з дитинства, не вивчаючи її спеціально. Зазвичай це мова, якою спілкувалися в родині, мова матерів та батьків. В нашій країні державною мовою є українська, але й інші мови, щонайменше в кількості півтора десятка, є рідними для частини громадян. Міжнародний день рідної мови наша держава почала відзначати у 2002 році.
Міжнародний день рідної мови в школах та інших навчальних закладах відзначається проведенням тематичних уроків та дискусій за круглим столом, конкурсів і вікторин щодо знань про рідну мову, зустрічей з поетами та письменниками.
До святкування приєднуються й бібліотеки. Там влаштовуються книжкові виставки, на яких читачі знайомляться з різними виданнями, присвяченими рідній мові — від словників і довідників до публіцистики.
Щоб віддати шану своїй рідній мові, цього дня варто дізнатися про неї щось нове з кількох цікавих та пізнавальних книг. Якщо рідна мова — українська, то це можуть бути, наприклад, «Про українську мову й українську справу» Михайла Грушевського, «Правда про походження української мови » Костянтина Тищенка, «Рідна мова. Науково-популярне видання» Івана Огієнка чи «Буквар миру» Григорія Сковороди.
Читайте нашу статтю: 10 цікавих фактів про есперанто
Людство не завжди усвідомлювало важливість збереження мов навіть нечисленних національних груп. Ще зовсім недавно в освітніх системах багатьох країн перевага віддавалася лише одній, максимум двом офіційним мовам. За те, що діти в школі говорили рідною мовою, їх могли навіть покарати. Проблема відома і в Україні, що пережила свого часу русифікацію та знецінення рідної мови.
Тим часом дослідження доводять, що діти досягають більшого в навчанні, якщо спочатку вчаться читати й писати рідною мовою. Згодом вони можуть вивчати й офіційну мову країни, в якій мешкають, тобто стануть багатомовними та будуть мати кращу соціальну адаптацію. Доступність навчання рідною мовою зменшує ризик його покинути й зрештою допомагає отримати вищу фахову освіту.
Кожна мова — це набагато більше, ніж просто слова. В мові концентруються національні традиції та цінності. Якщо суспільство має повагу до різних мов, значить, воно поважає всі культури.
Спілкування з людьми їхньою рідною мовою — запорука успіху будь-якої міжнародної діяльності чи бізнесу. Інформація, навчальні курси чи рекламні акції — контент на рідній мові краще сприймається та викликає більше довіри. А публікація, наприклад, базової медичної інформації зрозумілою для людей мовою може навіть врятувати життя.
Святкування Міжнародного дня рідної мови сприяє тому, щоб наш світ більше не втрачав та не забував жодної з людських мов. Також він спонукає нас любити рідну мову та прагнути дізнатися про неї якомога більше.
Вітаємо всіх патріотів України з Днем державного герба України – одного із символів нашої держави, її величі і її оберега.
Це символ, який презентує нашу країну як суверенну незалежну державу, офіційна емблема, зображувана на офіційних документах, печатках, грошових знаках держави. Тризуб був і залишається символом прагнень нашого народу до волі, незалежності та процвітання, символізуючи для українців в усьому світі нерозривний зв’язок із Батьківщиною. Будьмо гідними нашої історії і тих завдань, які стоять перед Українською Державою сьогодні!
Тризуб – це відголос історії нашої нації, який об’єднує в собі дух українського народу, підкреслює незалежність і волелюбство, уособлює нашу єдність! Він був і назавжди залишиться символом суверенної незалежної Української держави! Нехай це свято сповнить нас ще більшою гордістю за нашу країну, зміцнить нашу віру в неї як успішну, заможну, справедливу європейську державу! Українці народжені з Тризубом у серці, а, отже, – наша воля завжди з нами! Разом до Перемоги!
Щороку 17 лютого відзначається День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day). Попри те, що свято досить молоде, з кожним роком його популярність в суспільстві зростає. Його можуть відзначати як окремі люди, так цілі організації, які заохочують прояви доброти та милосердя у суспільстві. Випадкові прояви милосердя надихають людей.
Цікаво, що люди, які постійно зосереджені на своїх проблемах, із задоволенням відгукаються на вчинення спонтанних актів доброти та милосердя. Добрі діла приносять задоволення не тільки одержувачу, але й надихають радістю тих, хто їх чинить. Мета свята – зробити людей трішки щасливішими та поширити частинку доброти навколо себе. Необов’язково звершувати якісь величезні доброчинні акти, достатньо підбадьорити ближнього, зробити приємний комплімент чи просто посміхнутися до незнайомця.
День читання вголос у бібліотеці — чудова можливість популяризувати книги, розвинути навички виразного читання та залучити спільноту до активної взаємодії.
Найтепліше книголюбське свято – День дарування книжок (14 лютого).
Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою та засновницею відомого сайту дитячої книги Delightful Children’s Books, Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.
Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу: бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що в цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя, заради самих себе і своїх рідних.
14 лютого подаруйте книжки своїм особливим людям або найближчій бібліотеці.
В цей складний час для бібліотекарів це один з найдорожчих подарунків.
Конкурсний добір підручників для 1, 2, 3 та 8 класів НУШ уперше буде проводити Український інститут розвитку освіти (замість Інституту модернізації змісту освіти).
Конкурс оголосили на підручники як з навчальних предметів, так й інтегрованих курсів. Повний перелік назв можна проглянути в наказах для:
Щорічно світ відзначає День безпечного інтернету (Safer Internet Day). Дата проведення події змінюється щорічно та визначається організатором на сайті події: https://www.saferinternetday.org/ . Зазвичай подію проводять у другий вівторок лютого.
Інтернет — дивовижний винахід людства, який, безсумнівно, змінив світ набагато більше, ніж ми можемо собі уявити. Однак не все так добре, адже разом з позитивними моментами, всесвітня мережа принесла в наше життя певні ризики та небезпеки. Це все тому, що інтернетом, як іншими речами, що придумали люди, користуються саме люди. Але, на жаль, не всі люди мають безпечну для інших поведінку.
Ініціаторами створення такої події виступили європейські організації Insafe та European SchoolNet у 2004 році. В Україні почали відзначати лише з 2009 року завдяки компанії Майкрософт.
За роки свого існування День безпечного Інтернету став ключовою подією у сфері цифрової безпеки. Він розпочався у 2004 році як ініціатива проєкту EU SafeBorders, а вже у 2005 році його підтримала мережа Insafe, зробивши цей день одним із своїх перших масштабних заходів. З того часу свято вийшло за межі Європи і нині відзначається у понад 180 країнах та територіях по всьому світу.1
Щороку День безпечного Інтернету привертає увагу до актуальних викликів цифрової епохи – від кібербулінгу та безпеки у соцмережах до захисту цифрової ідентичності.
Метою Дня безпечного інтернету є залучення суспільства та влади до розповсюдження механізмів безпечної діяльності в інтернеті. При цьому, обговорюють проблему етичного спілкування, яке не повинно містити прояви тероризму, дискримінації та неповаги. Важливим питанням є використання інтернету дітьми й молоддю. Також дуже гостро стоїть проблема дитячої порнографії.
Задля збільшення інтернет-безпеки необхідно інформувати користувачів щодо наявних проблем, розробляти механізми захисту та інструменти знищення протизаконної інформації.
Як відзначити День безпечного Інтернету
День безпечного інтернету присвячений популяризації безпечного та відповідального використання інтернету та підвищенню обізнаності про безпеку і конфіденційність в мережі. З нагоди цього дня уряди, школи та організації організовують різноманітні семінари, освітні кампанії, хакатони, олімпіади з кодування та технологічні заходи для молоді. Усі вони спрямовані на те, щоб розповісти дітям і молоді про небезпеки, які містить Інтернет, і про те, як залишатися в безпеці під час користування всесвітньою мережею.
Тренінги та воркшопи проводяться також для батьків та вчителів. Кожна людина має бути обізнаною, щоб не втрапити у халепу онлайн. Платформи соціальних мереж, такі як Facebook, Twitter та Instagram, також беруть участь у святкуванні, запускаючи спеціальні кампанії та ініціативи, спрямовані на підвищення обізнаності про безпеку в Інтернеті.
Перше, що ви можете зробити цього дня, щоб відсвяткувати День безпечного інтернету, це розширити власне портфоліо безпечної роботи в інтернеті. Дізнайтеся, що робити у випадку, коли на вас починають здійснювати кібератаки, як налагодити зв’язок між людьми у мережі, щоб знайти однодумців, які розділять з вами ваші інтереси. Переконайтеся, що ваші дані у мережі та інформація про вас захищені. Ознайомтеся з найновішими програмами для захисту себе та своїх дітей, а також слідкуйте за останніми новинами про безпеку в Інтернеті.
Отже, Міжнародний день безпечного Інтернету — це важлива подія, яка підкреслює потребу в безпечному та захищеному онлайн-середовищі та важливість сприяння безпеці в Інтернеті для всіх.