середа, 22 травня 2024 р.

Цікаві книги для читання школярам на канікулах

 Літо — час для відпочинку. І добре, якщо діти проведуть його не лише біля телефонів чи моніторів, але і з книжкою.

Канікули – це період, якого діти довго чекають, але який швидко закінчується, тому особливо хочеться зробити його незабутнім і максимально насиченим. Для цього існує перевірений інструмент – книга, але не зі шкільного списку літератури, а та сама, яку читаєш із задоволенням, переказуєш та радиш друзям. Якщо ви все ще вважаєте, що на канікулах діти не читають, то значить ви купували їм не ті книги. Пропонуємо добірку, яка здивує захопливими сюжетами та пробудить любов до читання.

Література для школярів

Матильда.jpg  «Матильда» Роальда Дала ідеально підійде дитині для читання на канікулах. Книга розповідає про маленьку обдаровану дівчинку, на яку батьки зовсім не звертають уваги, хіба що тільки для того, щоб сказати яку-небудь бридкість. Матильда з чотирьох років занурена у світ книг та вже вміє боротися та складати великі цифри в голові. Книга читається дуже легко і подобається не тільки дітям, а й дорослим.

Одиниця з обманом.jpgКнига для молодших школярів «Одиниця з обманом» Всеволода Нестайка вміщує в собі декілька прекрасних повістей та оповідань про дітей, школу та канікули. Ці історії наповнені щирістю, наївністю, доброзичливістю та цікавими пригодами. Книга про щире, справжнє дитинство та кмітливих і відкритих серцю дітей. Книга написана легким стилем, хорошою українською мовою. Оповідання написані людиною, яка дійсно розуміє та любить дітей, хоче допомогти їм краще порозумітися один з одним та з дорослими. Рекомендуємо всім батькам читати разом із дітьми.

36 i 6 котiв.jpgУкраїнська дитяча література теж поповнює ряди полиць книжкових магазинів своїми творіннями. «36 і 6 котів» Галини Вдовиченко – це добра історія про те, що все, що не робиться, то на краще, про те, що кожен у цьому світі особливий, зі своїм характером та талантами. Книга про 36 і 6 котів, кожен з яких особистість і не схожий на інших. Серед них є танцюристи, сміливці і просто красені. Вони безхатьки, що мріють про свій дім, смачну їжу та лагідні руки. І мрії збуваються. І тепер, все котяче товариство живе в маленькій квартирі найдобрішої пані Крепової та її племінника Стаса. Кожна сторінка книги проілюстрована, що допомагає повністю поринути у котосвіт.

Мишкові миші.jpgЩе один чудовий шедевр цієї ж письменниці, це – «Мишкові миші», захоплива та цікава історія про мишей. У книзі розповідається про Мишка, милого хлопчика, який трішки сумував і тому, потоваришував з різноманітними та незвичайними мишками: лабораторною, комп’ютерною, гламурною, летючою, польовою та сміттєвими щурами. Вони всі разом грали на музичних інструментах, спілкувались і навіть виступали на концерті, але як іноді відбувається у талановитих музикантів, у Мишкових мишок почали виникати сварки та непорозуміння.

Неймовірні пригоди івана сили.jpgПригодницька література для дітей приваблює цікавими сюжетами та захоплюючими історіями. У книзі «Неймовірні пригоди Івана Сили» розповідається історія звичайного сільського хлопця Івана, який мав велику мрію. Зібравшись з духом він вирішує переїхати у велике місто і згодом стає відомим. Іван стає чемпіоном України, а потім і чемпіоном Європи. Але для повного щастя не вистачає кохання, яке головний герой теж знаходить.

Купити енциклопедію для хлопчиків у наш час, коли так важко звернути увагу дитини на книгу, буває досить важко. Власне, те саме стосується й енциклопедій для дівчаток, енциклопедій для школярів та й взагалі для всього масиву довідкових видань для дітей. Як бути, коли дитина більше любить комікси? А якщо вона взагалі нічим не цікавиться? Які книжки будуть найцікавішими? Як обрати правильно?

Енциклопедія школяра.jpg«Енциклопедія школяра» від видавництва Махаон-Україна уміщує найрізноманітнішу інформацію для допитливих дітей. Саме вона з легкістю продемонструє, наскільки наш світ є цікавим та різноманітним. Щоб не загубитися у яскравих нетрях енциклопедії, існує зручний та докладний покажчик. Таку книгу зручно вивчати як у товаристві батьків, так і самостійно: інформація подається дуже легко та влучно. «Енциклопедія школяра» містить багато малюнків, фотографій та схем, що доповнюють зміст досліджуваної теми.


Енциклопедія хоробрих воїнів.jpgДля того, щоб розпалити цікавість дітей до вивчення історії, є яскрава новинка від видавництва Ранок – «Енциклопедія хоробрих воїнів». Тут історія подається саме так, як треба – не ланцюжком блідих фактів та нудних дат, а неймовірною пригодою відважних козаків, непохитних самураїв, суворих вікінгів та благородних лицарів! Як виглядала катана японського воїна? Який оселедець носив козак? Хто такий Чингісхан? На всі ці питання грайливо відповість захоплююча подорож світовою історією.


Котячий путівник нічним небом.jpgМожливо, ваша дитина часто дивиться на небо і вигадує назви зіркам? Просить на день народження телескоп? А можливо, вона також обожнює котів…? Для цікавого вивчення зоряного неба є «Котячий путівник нічним небом» - разом з кішкою Феліцією ви навчитеся впізнавати таємниці нічного неба, як справжні астронавти, а також дізнаєтесь, у яку саме пору найкраще спостерігати за зірками.


Дитяча енциклопедія планети Земля.jpgОднією з найбільш фундаментальних дитячих енциклопедій про нашу планету є «Дитяча енциклопедія планети Земля», яка, не дивлячись на назву, буде цікава не лише дітям. Вона містить в собі наукові знання про наш світ та те, що його сформувало – від землетрусів і вулканів до діяльності людини.  Статті доповнюються цікавими фотографіями та ілюстраціями. Це – наукова історія створення Землі від перших часів і до наших днів.


Чому Енциклопедія дорослих запитань у коміксах.jpgА для хлопців і дівчат від 9 років видавництво Основа створила неймовірну корисну книгу, яка полегшить життя не тільки дітям, а й батькам! «Чому? Енциклопедія дорослих запитань у коміксах» - незвичайна енциклопедія відповідей на ті проблеми, які часто викликають у дитини питання «А чому…?». І нерідко дуже прості питання викликають незручну паузу і у дорослого. Звісно, чому? Енциклопедія охоплює найрізноманітніші теми – від прав людини до стосунків з батьками і допоможе маленькому читачеві краще зрозуміти світ. Недарма ця серія називається не абияк, а саме «Для турботливих батьків».

Отже, для дітей сьогодні існує величезна кількість довідкової літератури. Головне, обрати саме те, що сподобається вашій дитині.





вівторок, 21 травня 2024 р.

Всесвітній день культурного різноманіття

 


У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне розмаїття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття для діалогу та розвитку. На думку ООН, в основі найбільших світових конфліктів лежить непорозуміння між людьми різних культур, релігій, рас та національностей. Саме завдяки усуненню розриву між культурами можна досягнути миру, стабільності та розвитку. Культурне розмаїття є рушійною силою розвитку не лише щодо економічного зростання, але й як засіб ведення більш насиченого інтелектуального, емоційного, морального та духовного життя.                                                                              Для України тема розмаїття все ще дуже нова та знаходиться у зародковому стані, не дивлячись на той факт, що багато міжнародних компаній намагаються впровадити це поняття в повсякденному бізнесовому житті. На рівні країни вже з’явилися активісти, які підняли дану проблематику та почали відверто про це говорити в спеціалізованих блогах, підкастах та на телебаченні.                                                                                             Згідно з дослідженнями McKinsey & Company культурне розмаїття в компаніях покращує бізнес-результати. Роботодавці, які поважають унікальність, таланти та потенціали своїх співробітників завжди мають переваги перед конкурентами. Як результат, компанії, які приділяють увагу даному питанню отримують більше довіри та відданості серед своїх працівників, вищий рівень залученості. Крім того, такі компанії з легкістю створюють нові креативні ідеї, запроваджують інновації в різних сферах, рівень плинності кадрів набагато менший в порівнянні з іншими компаніями.  

ДОВІДКА                                                                                              Розмаїття – це факт того, що до чогось включено безліч різних типів речей або людей; або ж той факт, що існує багато різних ідей чи думок щодо чогось.                                            Кембріджський словник.                                                                 Існує чотири типи розмаїття:

  • Внутрішнє розмаїття. Те, що людина унаслідувала і не обирала (раса, вік, сексуальна орієнтація, національне походження, фізичні та розумові здібності, гендер).
  • Зовнішнє розмаїття. Те, що людина отримує через вплив оточення, середовища і т.д. і може їх змінювати протягом життя (досвід, соціально-економічний та сімейний статуси, релігійні переконання, громадянство, зовнішність, освіта).
  • Організаційне (функціональне) розмаїття. Це характеристики, які відрізняють одного співробітника від іншого і роблять його унікальним в рамках компанії (посадові обов’язки, місце роботи, посада і т.д.).
  • Розмаїття світогляду. Воно також може змінюватися протягом життя в залежності від отриманого досвіду та навичок.
  • Отже, підсумовуючи, можна сказати, що розмаїття – це можливість бути унікальними та прийнятими в суспільстві незалежно від раси, статі, соціального та сімейного статусів, сексуальної орієнтації, мови та релігії, освіти та професії, досвіду та знань. Саме розмаїття в суспільстві в цілому та в кожній компанії зокрема дозволяють робити щось нове та нетрадиційне, цікаве та резонуюче, випереджаюче час та очікування.



  • Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку має за мету підвищення обізнаності суспільства щодо необхідності й важливості культурного розмаїття; сприяння поширенню позитивної думки та поваги до культурних меншин у кожній державі; уникнення конфліктів шляхом подолання негативних стереотипів стосовно плюралізму культур; привернення уваги людства до проблеми зникнення традицій.

    21 травня – чудова можливість поринути у світ іншої культури, відвідавши музей чи ознайомившись з мистецтвом прямо вдома (музика, література, кінематограф тощо).

  • Поважайте себе та інших такими, як вони є! Наша сила в нашій унікальності!

середа, 15 травня 2024 р.

День вишиванки 2024. Вишиваємо перемогу

 

16 травня Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.
Дата проведення — щороку в третій четвер травня.
Свято зародилося як студентська ініціатива. Ідею акції у 2006 році запропонувала на той момент студентка Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк. Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Її підтримали інші студенти та викладачі й одяглися відповідно.
Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Чим цей захід унікальний і чому його варто підтримувати в Україні? Тому, що в жодній країні світу немає свята національного вбрання, яке в буквальному сенсі «захопило» весь світ.
Саме українські вишиті сорочки знають у багатьох країнах, де присутня українська діаспора. Але, окрім діаспори, цей одяг закохав у себе і місцевих жителів, які залюбки почали носити його і підтримувати українців.
День вишиванки набуває особливе значення зараз, коли український народ знову виборює свою свободу і незалежність через повномасштабну російську війну проти України.
Тож одягнемо 16 травня нашу вишиванку, як символ ідентичності та незламності нашого українського духу. І нагадаємо про те, що ми виборюємо не тільки свою свободу, а й захищаємо увесь світ від агресії і тероризму.
Єднаймося, бо разом ми сильні!
Багато цікавого про українські традиційні вишиванки можна дізнатися за посиланням ⬇️

10 цікавих фактів про вишиванку

Здається, про вишивку ми знаємо все. І про символізм кольорів, де червоне — то любов, а чорне — то журба. Та й у нашому блозі вже розповідали цікаві факти про символи, обереги на вишиванках. Але чим більше вивчаєш український вишитий одяг, тим більше білих плям в історії вишивки виявляєш.

Тому сьогодні хочемо розповісти 10 цікавих фактів про вишивку, які ви точно не знали.

1. Техніка хрестиком стала популярною лише у XIX ст.

До 1860 року популярними в Україні були низинка, верхоплут, козлик та інші види швів. Цікаво, але хрестик прийшов до українських вишивальниць із Європи. Популярністю та зацікавленістю вишивальниць різного віку техніка вишивки завдячує компанії “Товарищество Брокар і Ко”, заснованій підприємцем Генрі Брокар. Цікавий факт: парфумоване мило, яке було одним із найбюджетніших товарів парфумерно-косметичних магазинів компанії, загортали у схеми-орнаменти вишивки хрестиком. Таке пакування, як і сам товар, було дуже популярним серед населення.

2. Українські вишивальниці мають власне професійне свято.

Цікавий факт про вишиванку стосується дня 17 грудня, коли відзначається свято Варвари. Саме з цього дня дівчата розпочинали вечорниці, де разом вишивали. Тому якщо маєте в родині вишивальницю, то порадуйте її набором для вишивки або цікавою вишитою сорочкою саме перед новорічно-різдвяними святами. Якраз 17 грудня — ідеальна для цього нагода.

3. Вишиванка не була повсякденним одягом українців.

Список цікавих фактів був би не повним, якби ми не згадали, що українці ніколи не носили вишиванок на щодень. У час, коли не було сучасних пральних засобів, пральних машин, а на створення однієї сорочки витрачалися місяці, дуже не практично було щодня красуватися у вишитій сорочці. Цікавим фактом є те, що сорочки для буднів так і називалися “буденками”. Вони зовсім нічим не прикрашалися.

4. Нитки для вишиванок у техніці “білим по білому” готувались три роки

Неймовірно цікавим є факт, що підготовку до вишивки рукодільниці Полтавщини, звідки походить унікальна техніка “білим по білому”, розпочинали за 3 роки до початку створення візерунку. І виткати полотно було найпростішим завданням. Головним, цікавим  і найдовготривалішим процесом ставало вибілювання ниток. Хімічних відбілювачів на кшталт сучасного хлору чи “Ванішу” не існувало. А хотілося ж отримати сліпучу білизну морозного візерунка. Тоді полтавські вишивальниці придумали цікаву річ: розстилати нитки на березі річок у найбільшу спеку. Так 4 стихії (вода-сонце-повітря-земля) заряджали нитки. Та й з практичної точки зору річка добре відбивала сонячні промені й пряжа природно вигорала до білосніжного відтінку.

5. Дівчата навчались вишивати з 5 років. Цікавий факт, що юна рукодільниця уже у 5 років уміла тримати голку з ниткою, оздоблювати одяг найпростішими швами.

6. День Вишиванки відзначають у 60 країнах. Цікаво, але виявляється флешмоби у вишиванках та марші популярні не лише в Україні, але і в 60 країнах, де присутня українська діаспора.

7. Колір ниток для вишивки закріплювали тістом. Цікавий факт: до появи штучних анілінових барвників вишивальниці використовували виключно природні фарби у вигляді відварів, настоянок із трав, кори, квітів, соку плодів. Наприклад, усі відтінки жовтого отримували із пшеничної соломи. Цікаво, що аби тон був золотим, ці нитки запікали у житньому тісті. Термічна обробка у поєднанні з опарою закваски фіксували відтінок на віки.

8. Цікавий факт — про українську вишиванку писав журнал Vogue у 2015 р. Тоді українським орнаментам була присвячена ціла стаття. Цікаво, що сам вишитий одяг був названий трендом 2016 року. Зараз українські мотиви, візерунки систематично використовують у своїх колекціях імениті дизайнери.

9. Вишиванки мали розподіл за кольором. Чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Цікаво: сині вишиті сорочки були у гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

10. Вишиванка зображена на двадцятигривневій купюрі. А точніше Іван Франко у вишитій сорочці. ЦІкаво: письменник першим серед інтелігенції пропагував вишитий одяг у поєднанні з класичними піджаками, камізельками, тренчами.

Народні прислів’я, приказки та повір’я про вишиту сорочку

– Рукави – як писанка, а личко – як маків цвіт.

– Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті.

– У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня.

– Хочеш сорочку мати – не треба зівати.

– К Великодню сорочка хоч і лихенька (вар.: благенька), аби біленька.

– Як неділя, то й сорочка біла.

– Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

***

– Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство.

– Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість.

– Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись.

– Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених.

– Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною.

 Одягнімо, друже, вишиванки

Одягнімо, друже, вишиванки –
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.

Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман.
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман.

Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм – вороги безсилі
Зруйнувати український дім.

Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ –
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на багато літ.
Автор: Василь Дерій

Українська вишиванка

Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це митецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка.
Кольори сплелися в ній в узори й квіти,
Щоб були щасливі і сміялись діти.
А веселі люди від краси раділи
І самі, звичайно, вишивати вміли
Червону калину, зелені листочки,
Щоб були щасливі доні і синочки.
Й рідні вишиванки їх оберігали
Від біди в дорозі діток захищали.
Щоб у вишиванках хлопчики мужніли,
Рідну Україну захистити вміли.
Вишиванка наша, ну хіба ж не диво?
В вишиванці завжди модно і красиво...
Надія Красоткіна

День вишиванки

День вишиванки. Це великий день,
Бо люди згадують сім’ю, родину.
Як шила мати і вела пісень,
Сорочку гарну вишивала сину.
Лягав собі узор на полотні,
А мати шила і думки вплітала.
Так долю вишивала день при дні,
Щоб добра доля сина не минала.
А як же вишивала рушники
І дарувала дітям на дорогу…
Щоб діти подолали всі шляхи
Й верталися до рідного порогу.
В тих вишиванках думи і пісні,
Про щастя мрії, туга за синами,
Тривога вічна, гарні дні ясні,
До Бога звернення — молитва мами.
Надія Красоткіна



середа, 8 травня 2024 р.

Перші партії підручників видавництва «Ранок» для 7-х класів НУШ.

 



Надруковані Біологія, Українська мова, Інформатика, Мистецтво, Технології, Німецька мова.
Фізика, Хімія, Географія та надважливі Історія України та Всесвітня історія (автори Гісем, Мартинюк, Галімов) також готові до тиражування. Через заходи безпеки та довезення розподілених запасів паперу почнемо друк через кілька днів.
Після проходження сертифікації з 15 травня логісти видавництва планують доставку до областей. Команда «Ранок» дякує друкарям, які працювали навіть у Великдень. Бо працювати не гріх.

понеділок, 29 квітня 2024 р.

 


Книги, як і люди, мають свою долю, свою історію, вони народжуються, але не вмирають. Книги, як і люди, мають свій рік народження! 2024 рік багатий на ювілейні книжкові дати. Швидкоплинний час залишив нам чимало книжкових цінностей. Довголіття книги залежить від її читачів. У кожної книги свій характер, своя доля, свій шлях до читача. Це книги, які читають і перечитують. Ними захоплюються, над ними розмірковують, у них вчаться життєвій мудрості. Хороші книги ніколи не старіють, їм дана вічна молодість та оновлення у часі.

  Тож запрошуємо до зустрічі з книгами–ювілярами 2024 року. Вашій увазі інформаційна добірка ювілейних книг - 2024 року. 

Українські книги-ювіляри 

205 років драмі Івана Котляревського «НаталкаПолтавка» (1819). Незважаючи на те, що драма написана 205 років тому, вона досі вражає своєю актуальністю. На перший погляд, автор розповідає просту історію про сільську дівчину, але насправді, в ній стільки щирості та чарівництва, що вам захочеться читати її до самого кінця без зупинки. А головне, що в ньому оспівується чесність, відданість, вірність в дружбі, повагу до батьків та любов, яка перемагає будь-які перешкоди. Цей твір торкнувся тисячі людських 5 сердець по всьому світу та сьогодні входить до обов'язкової шкільної програми.

 185 років роману Григорія Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський» (1839). У сатиричному романі «Пан Халявський» висміюється побут українських поміщиків кінця 18 – початку 19 ст. Підстаркуватий український поміщик Трофим Миронович Халявський згадує своє дитинство, батьків, навчання, службу в армії, сватання і поділ спадку між братами. Автор викриває такі характерні для поміщиків риси характеру як лінощі, зосередженість лише на власній ситості, жадібність тощо.

 135 років комедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» (1889). Автор висміює хазяїв, для яких багатство стало метою всього життя, а не засобом для існування. Такі люди ладні продати все на світі, навіть щастя власних дітей, аби тільки збільшувати маєтки. Ганяючись за прибутками, Герасим Калитка стає жертвою шахраїв, що грають на його жадобі та отримують від цього велику вигоду. Темою комедії «Сто тисяч» є зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80-90 роках ХІХ століття. Основна думка: автор висміює шахраїв, їх ненаситну жадобу до наживи і сміхом крізь сльози сміється над пороками і змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків. «Буде здоров’я, будуть і гроші…».

 130 років повісті Ольги Кобилянської «Людина» (1894). У творі відображені погляди письменниці на становище української жінки у суспільстві. Поява 6 повісті започаткувала етап психологічної української прози. Вводиться нова проблематика та ідеї, зокрема, емансипації та фемінізму. Героїня повісті Олена Ляуфлер – тип нової жінки в українській літературі: вперше створено образ інтелігентки, яка бореться за ім’я і становище людини.

 120 років трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Житейське море» (1904). В «Житейському морі» спостерігаємо за сином козака-хлібороба Макара Барильченка – Іваном, який став великим артистом, має люблячу дружину – «тиху пристань», дітей. Та людині не вистачає спокійного життя, тягне на гріховне. 

100 років твору Миколи Хвильового «Санаторійна зона» (1924). Чи сумісні революція та романтика? Безумовно, адже їм обом характерні прагнення до чогось кращого. Твір наскрізь пронизаний болем, смутком та глибоким романтичним трагізмом. Він увібрав у себе всі сумніви та страхи, притаманні тому часу. Автор ніби передбачав наближення репресій та зумів це описати так, що його твір залишається актуальним навіть через 95 років. 

100 років виповнюється драмі «97» Миколи Куліша (1924). Це перша частина трилогії про українське село 1919- 1930 років, яка є трагічним літописом його загибелі. У просторі п’єси зіткнулися дві руйнівні сили: революційний фанатизм та голод, породжений ним. Саме про це з великим болем у душі пише автор. Тут немає політики, а є життя, що існує само по собі, незалежно від будь-яких політичних переконань. 

 100 років роману Володимира Винниченка «Сонячна машина» (1924). «Сонячна машина» - перший український науково-фантастичний та утопічний роман. У цьому творі Винниченко порушує суспільно-політичні, філософські та морально-етичні проблеми. Автор показує процес негативного впливу техніки й науки на людину за умови нераціонального використання нею результатів досягнення. Присвята роману «Моїй сонячній Україні.В.В.» була в першому виданні роману «Сонячна машина» (1928). Наступні видання були вже без неї, але 1989 року присвята була «реабілітована». 

95 років п’єсі Миколи Куліш «Мина Мазайло» (1929). Це не просто сатирична п'єса, це ще й особиста трагедія Миколи Куліша. Незважаючи на те, що обсяг твору не дуже великий, автор зумів доступно розповісти про проблеми того часу – зречення від Батьківщини, недовіри до влади, українізації. Автору вистачило сміливості піти проти течії, і дана трагікомедія є затятим тому підтвердженням. Цікавий сюжет та дотепні висміювання – це ті художні елементи, які роблять цей твір воістину унікальним та актуальним в наші дні. За допомогою сатири автор показує проблеми українського народу, а також іншу сторону людських міркувань та світогляду. 80 років роману Івана Багряного «Тигролови» (вперше видана, як «Звіролови») (1944). Ця книга про непокірних та сміливих людей, які не побоялися вступити у сутичку не тільки з дикою природою, а й з самим життям. Головний герой – людина з залізною волею, якого ніщо не змогло 8 зломити. За любов до своєї батьківщини і за свої вчинки, він став «ворогом народу». Але навіть ставши вигнанцем та перебуваючи за межами батьківщини, він зумів знайти людей, яким також дорогі українські традиції і зустрів свою любов. 

80 років історичній драмі Івана Кочерги «Ярослав Мудрий» (1944). Зі сторінок п’єси постає палкий образ Князя Ярослава, який складається із суперечливих рис: честолюбства та щирої любові до культури й освіти; великодушності та лукавства; лицарської відваги та малодушної лякливості. А ще середньовічний Київ. «Хто вип’є раз Дніпрової води, Тому ніколи Київ не забути. Береться мудрість не із заповітів, А із шукань і помилок гірких…». 

70 років кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» (1954). «Зачарована Десна» - це перша кіноповість в українській літературі; автобіографічна кіноповість, а також спогади Олександра Довженка про своє дитинство на Чернігівщині. Довженко проводить нас дорогою свого життя, особливо дитинства, яке проходило на березі мальовничої Десни. Кіноповість сповнена найтеплішими спогадами, найгарнішими українськими пейзажами і найкращими моментами безтурботного дитинства. 

70 років роману Петра Панча «Гомоніла Україна» (1954). У романі «Гомоніла Україна» зображено події першої половини 17століття – з 1638 по 1649 рік, показано становище українського народу напередодні визвольної війни 1648-1654 років, назрівання і початок повстання проти шляхетського гноблення. В романі 9 діють як історичні постаті – Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, так і низка вигаданих персонажів – Морозенко, Гайчур, Мітла, Півень, Ярина, Нікітін та ін. 

60 років повісті Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (1964). У повісті розповідається про життя українського села у першу половину ХХ століття. Михайло Стельмах розповідає про епізоди з власного дитинства. 

45 років роману Ліни Костенко «Маруся Чурай» (1979). Історичний роман у віршах, на сторінках якого розказана не тільки красива історія кохання між Грицем Боренко та Марусею Чурай, а й показана боротьба українського народу проти польських поміщиків. Це один з кращих творів Ліни Костенко, він буквально кричить про те, що український народ не можна знищити, тому і є сьогодні таким актуальним. З

пʼятниця, 26 квітня 2024 р.

Під тінню Чорнобильського крила

 


Чорнобиль…
Слово це стало символом горя, страждання та покинутих домівок.
Минуло 38 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й для усього світу.
Аварію на ЧАЕС називають найбільшою та найстрашнішою ядерною катастрофою мирного часу, наслідки якої відчуватимуть чимало поколінь.
Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість усім ліквідаторам страшної аварії, які ціною власного життя та здоров’я боролися з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Пам‘ятаємо…
Добірка книжок та 5 серія телевізійної версії «Книга-мандрівка. Україна» про Чорнобиль за посиланням ⬇️


Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності, героїзму і самовідданості  ліквідаторів страшної аварії. Доземний уклін перед неоціненним людським подвигом персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, усіх, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії. Усвідомлюючи всю складність ситуації, нехтуючи власною безпекою, вони не думали про нагороди і відзнаки,  ступили назустріч смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті. Шануймо учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і вічна пам’ять жертвам Чорнобильської катастрофи!

вівторок, 23 квітня 2024 р.

Всесвітній день книги

 


Всесвітній день книги (World Book Day)- глобальне свято читання та літератури. Хоча міжнародний Всесвітній день книги відзначається 23 квітня, деякі країни обрали інші дати для святкування цієї події. Наприклад, Великобританія та Ірландія та деякі інші країни святкують Всесвітній день книги в перший четвер березня, щоб уникнути зіткнення з Великодніми святами та іншими подіями. Незалежно від дати, суть святкування залишається незмінною: об’єднати людей спільною любов’ю до читання.1

Всесвітній день книги – це важлива подія, яку відзначають у всьому світі, щоб вшанувати книги, авторів і радість читання, цей день підкреслює важливість літератури в нашому житті, сприяючи підвищенню грамотності та доступу до літератури для всіх, особливо для дітей та молоді.

Протягом року велика кількість подій та свят повʼязаних з книгами та читанням. Хай свято книги буде щодня! Не можна переоцінити роль читання та книг у житті кожної людини та людства в цілому.

 СВЯТКУВАННЯ ЛІТЕРАТУРИ І ЧИТАННЯ

Всесвітній день книги – це не просто вшанування книг як фізичних об’єктів, а визнання глибокого впливу літератури на наше життя. Книги мають здатність навчати, надихати і трансформувати нас, пропонуючи вікно в інші світи і перспективи. Цей день заохочує всіх, особливо молодих читачів, досліджувати книги і знаходити ті, які говорять до них особисто.

Всесвітній день книги має тісний зв’язок з навчальними закладами по всьому світу, де він надає дітям можливість долучитися до читання у веселий та інтерактивний спосіб. Багато шкіл організовують заходи, пов’язані з книгою, такі як розповіді історій, візити авторів та паради книжкових персонажів, де учні та вчителі переодягаються в улюблених літературних героїв. Ці святкування мають на меті прищепити любов до читання та літератури з раннього віку.

В першу чергу, відзначення Всесвітнього дня книги має за мету – забезпечити доступність книг для дітей. Обʼєднання та залучення видавництв, продавців, спонсорів навколо цієї події передбачає, що більше дітей, ніж будь-коли, зможуть відкрити для себе любов до читання. Це як ніколи важливо, оскільки у Всесвітній день книги багато дітей у світі не мають жодної книжки.

У Всесвітній день книги посприяйте тому, щоб книги були доступні усім дітям. Зробіть свій внесок і ви!

Вшановуйте книги, поширюючи їх, даруючи їх, хай через книги поширюється доброта. Хай через читання світ стає добрішим.

ЯК СВЯТКУВАТИ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ

  • Прочитайте нову книгу. Використайте цей день як можливість розпочати нову книгу або дослідити жанр, який ви ніколи раніше не пробували. Відвідайте місцеву бібліотеку або книжковий магазин і попросіть рекомендації.
  • Поділіться радістю читання. Подаруйте книгу другу, члену сім’ї або навіть незнайомцю. Ви також можете дарувати книги школам, бібліотекам та благодійним організаціям. Поширюйте книги – поширюйте доброту і любов у світі!
  • Приєднуйтесь до книжкових подій. Беріть участь у книжкових читаннях, автограф-сесіях та літературних дискусіях. Багато заходів проводяться як особисто, так і онлайн, що робить їх доступними для широкої аудиторії.
  • Заохочуйте юних читачів. Якщо ви батьки, вчителі або працюєте з дітьми, організуйте читацькі заходи, які зроблять літературу цікавою та захоплюючою. Це може бути майстер-клас з книжкової тематики або година оповідання історій.            
  • Всесвітній день книги – це свідчення непереборної сили літератури, яка просвітлює, розважає і виховує. Він нагадує нам про важливість книг для розвитку творчості, емпатії та взаєморозуміння між культурами. Відзначаючи цей день, ми визнаємо роль авторів, ілюстраторів та читачів у збереженні традиції оповідання історій. Тож давайте візьмемо до рук книгу, відкриємо для себе нові історії та поділимося магією читання зі світом.