Вишиванку одягай – Україну кохай!

  
          Вишиванки: 10 цікавих фактів. 
1. Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину століть. Про це свідчать і результати археологічних розкопок, і свідчення мандрівників і літописців. Приміром, вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI ст., при дослідженнях показали ідентичність не тільки одягові, але і вишивці українського народного костюма XVIII–XIX ст. Арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях про русів згадує, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам’ятники української вишивки збереглися тільки за останні кілька століть, але і цього досить, щоб з’ясувати, що елементи символіки орнаментів української вишивки збігаються з орнаментами, що прикрашали посуд давніх жителів території України періоду неоліту, трипільської культури. 
2. Київський художник Юрій Нікітін написав і подарував студентсько-викладацькому храму преподобного Федора Острозького, що у Національному університеті «Острозька академія», Марія-Оранта з вишиваною хусточкою за поясом. Софійський собор (Київ) ікону, де Богоматір та Ісус Христос зображені у вишиванках. Ікона написана на дерев'яному щиті, її розмір 1,10 м на 0,8 м. «Іконописом займаюся з 1983 року. Однак, писати Матір Божу та Ісуса у вишиванках довелося вперше. Ідею підказав мій добрий товариш краєзнавець з Острога Микола Бендюк. Наснаги додала патріотична атмосфера, яка панує в Острозькій академії», - розповів художник. 
3. На межі ХІХ і ХХ століть вишивана русько-українська чоловіча сорочка відривається від традиційного костюму і починає носитися в поєднанні з європейським одягом. Провідну роль в започаткуванні моди вдягання вишиванки під піджак часто надають Іванові Франкові, який «відрізнявся од загалу своїм костюмом — вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток». Саме у костюмі й вишиванці Франко зображений на 20- гривневій купюрі, знайомій кожному з нас. 
4. Орнаменти вишивок за мотивами прийнято поділяти на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні та зооморфні (тварини). Геометричні (абстрактні) орнаменти властиві всій слов’янській міфології. Вони дуже прості: кружечки, трикутники, ромби, зиґзаґи, лінії, хрести (прості й подвійні). На їхній основі в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як «баранячі роги», «кучері», «кудрявці», «гребінці» тощо. В основі рослинного орнаменту лежить прагнення принести у вишивку красу природи. Навіть гранично умовні візерунки виникли в результаті спостереження реально існуючих у природі форм. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як «виноград», «хміль», «дубові листи», «барвінок» тощо. Деякі з них несуть у собі відображення древніх символічних уявлень народу. Так, мотив «барвінку» є символом нев’янучого життя, візерунок «яблучне коло», розділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі — символом любові. У сучасній вишивці зустрічається і древній символ «дерево життя», зображуваний переважно стилізовано у формі листів і гілок. У вишивках зооморфних (тваринних) орнаментів зображуються такі тварини як кінь, заєць, риба, жаби; із птахів — півень, сова, голуб, зозуля; із комах — муха, метелик, павук, летучі жуки. 
5. Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так звані «техніки». Їх в Україні відомо близько сотні! Серед найвідоміших технічних прийомів вишивання – гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння.
 6. Кожен регіон України має свої особливості вишиванок. Про їх розмаїття може свідчити бодай саме лише перелік типових узорів волинського краю: цвіткі, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, кошичаста рожа, вилка, баранячі роги, таргачики, рутка, чорнобривці, очка, ягідки, цимбали, кучері, рожа повна, рожа клинчаста, рожа шулякова, рожа барвінкова, рожа шулякова повна, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник! 
7. Надзвичайно оригінальними є борщівські вишиванки, назва яких походить від регіону виникнення - Борщівського району на Тернопільщині. Саме тут майстрині вигадали свій особливий тип вишивання – декорування рукавів сорочок дуже щільною вишивкою чорними нитками. Чорний колір на борщівських вишиванках став переважати не просто так. Подейкують, що колись турки й татари знищили усіх місцевих чоловіків, і жінки з навколишніх сіл вирішили впродовж декількох поколінь вдягати чорні сорочки... До речі, у борщівському храмі Успіння Пречистої Діви Марії знаходиться особлива ікона Богоматері з Ісусом. Діва Марія одягнена у червоно-чорну вишиванку! 
8. 20 травня 2012 року під час ювілейної ХХ молодіжної пішої прощі Стрийської єпархії до Гошівської чудотворної ікони Богородиці, яка перебуває на Ясній горі у монастирі отців Василіян с. Гошів на Івано- Франківщині, встановили рекорд України — у пішому ході взяли участь 15 027 осіб у вишиванках. Досягнення занесли до Книги рекордів України. Загальна кількість прочан за різними підрахунками складала від 20 до 25 тисяч, а загальна відстань маршруту — 28 км.
 9. Першим українським телеведучим, який провів новини у вишиванці, став Андрій Шевченко: 21 листопада 2004 рокув в ефірі «5 каналу» він відкрив телемарафон «Ніч виборів» у вишиванці з косівським орнаментом у жовтогарячих та салатових тонах. 
10. Найбільша кількість людей у вишиванках, які зібрались в одному місці, – саме такий рекорд встановили на день Незалежності в 2006 році на центральній площі Рівного — майдані Незалежності. Організаторам акції вдалося зібрати святкового дня на майдані аж 3 298 людей у вишиванках Вшанування борщівської Богородиці у вишиванці - від пересічних рівнян до відомих чиновників і політиків! У 2011-му рівненський «вишитий рекорд» побили у Чернівцях - тут у вишитих сорочках одночасно зібралося аж 4 189 людей. Але того ж року Рівне повернуло собі першість: у День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6 570 людей у вишиванках!

Приповідки про жіночу сорочку:

Рукави – як писанка, а личко – як маків цвіт. 

 Пізнають хлопці і в драній сорочці, аби полики вишиті.  
У наших хазяйок по сто сорочок, а в мене одна – та й та біла щодня.  
Хочеш сорочку мати – не треба зівати.  
К Великодню сорочка хоч і благенька, аби біленька.  
Як неділя, то й сорочка біла.  
Як мати рідненька, то й сорочка біленька.  
Перша Пречиста любить паляницю м’якеньку, а друга – сорочку біленьку. 

                     

 Повір’я про                  сорочку:                                                    

Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство. 
 Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість.  
Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись.  
Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених. 
 Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною сорочки. 

Давайте завжди будемо пам'ятати: Якою би не була в кожного з нас доля, як би не складалися обставини життя, яким би не було становище в Україні та у світі, яка пора року не була би за вікнами наших осель, нас поважатимуть доти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми пам'ятатимемо про своє коріння і шануватимемо наші традиції! 

День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу

 

«Ви думаєте, ви боги,

Але люди вмирають.

Не ковтайте мою душу,

Наші душі.

Я не могла провести свою молодість там, тому що ви забрали мій світ,

У мене не було Батьківщини...».

Депортація - примусове або насильницьке переселення одних людей іншими за межі певної території - найдавніше явище. Своєрідний «інструмент» боротьби, в цілому , з власними страхами тих, хто займається подібним неподобством, їх побоюванням за примарну владу. Ефективність подібного методу вкрай сумнівна і не витримує жодної здорової критики. Більш того, виступаючи в якості тимчасового заходу «вирішення проблеми» лише додає цих проблем, породжуючи і горе, і приховану ненависть, біль і страждання, які в свою чергу, в тій чи іншій мірі, неодмінно мають зворотний, дуже потужніший ефект.

18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Переселенню піддалися і старі, і жінки, і діти, цілі родини, більше чверті мільйона люду. Жахливий злочин, з цілої черги, від антилюдських проявів у часи сталінського режиму, війни та радянської влади. Вже у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше, в 1989-му році , Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія. Почалося активне повернення людей на свою рідну землю, радість і сльози, звичайно ж маса труднощів, але безперечно, колишній жах здавався позаду ...

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвили до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

 

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

В ході червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2882 росіян, українців, циган, караїмів та представників інших національностей, яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.

  Після депортації кримських татар в Криму двома указами від 1945 і 1948 років було перейменовано все (за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Сак і Судака) поселення, назви яких мали кримськотатарське походження (більше 80% від загальної чисельності поселень Криму).

Щорічно 18 травня в світі відзначають пам'ять жертв депортації кримчан. В Україні з 2014 року цей день офіційно відзначаютьДень боротьби за права кримськотатарського народу, А з 2016 року -День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Міжнародний день сім'ї

:

Усе, що є найкраще у дитини:

її талант, культура, доброта —

Від тата й мами йде і від родини —Незаперечна істина свята.

 

Одним із найбільш приємних для всієї родини свят варто назвати День Сім’ї. І не важливо в якому статусі перебуває людина, і скільки їй років, адже цей день — прекрасна нагода згадати тих, хто тебе народив, тих кого ти полюбив, привів на світ чи назвав своєю родиною.

 КОЛИ ЦЕЙ ДЕНЬ?

Шукаючи в мережі коли буде день Сім’ї в Україні 2017, користувач наштовхнеться на дві дати. Перша — 15 травня, друга — 8 липня. Багато людей заплутується і не може з’ясувати якого числа день Сім’ї в Україні 2017.

• 15 травня — це міжнародне свято. Святкувати його придумала Асамблея ООН ще в 1989 році. Головні цілі такого введення — сприяння в зміцненні інституту сім’ї як базової одиниці усього суспільства, протистояння сімейному насиллю, заохочення до усиновлення.
• 8 липня — це суто українське, і ще дуже молоде свято. Указ про нього було підписано лише в грудні 2012 року. Офіційна назва свята — Український День родини.

В обидвох випадках святкування відбувається щорічно, дата є однаковою і не змінюється у відповідності до державних вихідних чи релігійних свят.

ЯК СВЯТКУВАТИ?

Оскільки свято ще дуже молоде, тривалої традиції його відзначання ще немає. Однак, чимало родин придумують свої варіанти як його провести. Залежно від бажання членів сім’ї його можна відсвяткувати в домашній обстановці, за улюбленими фільмами та фірмовими маминими стравами.

Чудовим альтернативним варіантом може стати спільна прогулянка, поїздка в дитячий центр, цікава гра, весела фотосесія.

Незмінні традиції святкування дня Сім’ї 2017 в Україні це: неодмінно відпочинок в колі усіх членів родини. Не зважаючи на втому, бізнесові справи чи якусь недугу, усі обов’язково повинні зібратись в одну місці. Сумно, якщо когось із членів родини не буде. Також важливо в цей день разом ситно пообідати та повечеряти.

Члени родини повинні цікавитись життям одне одного, багато посміхатись, в жодному разі не критикувати. День Родини — це безумовно світле та емоційно насичене свято. Проте зовсім не потрібно мати багато багато грошей, щоб потішити близьких. Навіть невелика порція морозива та спільне складання пазлів може перетворитись на найкращу традицію святкування.

Корисно в День Родини вибачитись перед найдорожчими людьми за свою неідеальну поведінку. Гарною родинною традицією може стати висловлення слів вдячності. Так мало слова “дякую” в буденному житті, що кілька фраз в письмовому чи усному варіанті здатні кардинально змінити взаємини, зробити їх теплішими, а людей ще ріднішими.

ДЕНЬ СІМ’Ї — ІДЕАЛЬНИЙ ЧАС ДЛЯ ТУРБОТИ ПРО ІНШИХ

В таких добрий та по літньому лагідний день кожен українець має нагоду проявити свою людську доброту. Не можна забувати про тих, хто в цей момент залишився без підтримки рідних. Візит у дитячий будинок в цей день стане благородною справою.

Як відомо, чужих дітей не буває, а тому хоча б невеличкий пакунок цукерок та кілька лагідних слів малюкові-сироті вселять в нього віру в людську доброту та повагу. Обов’язково потрібно відвідати тих, хто в цей день перебуває в будинку літніх людей. Стареньким так хочеться почути всього кілька лагідних слів. Не повинен в День Родини без належної уваги та тепла залишатись ніхто.

Не залежно яка дата проведення дня Сім’ї в Україні у 2017 році — 15 травня чи 8 липня — буде обраною родиною для спільного проведення часу, головне, щоб святкування відбувалось щорічно, максимально весело, в повному родинному складі, і з обраними самостійно традиціями.

Родинами летять птахи у вирій,

коріння дереву життя дає,

отак і ми весь шлях земний  повинні

не забувати рід і хто ми є.

ДЕНЬ МАТЕРІ В УКРАЇНІ

 

У нашій країні завжди існувало дуже багато свят, які призначені для шанування тих чи інших людей за їх особливі заслуги перед державою і всесвітом. Деякі свята відзначались в країні іспокон віків, а деякі були запозичені нами з інших країн. Саме до таких свят відноситься свято Дня матері 2017. Цей день був створений задля того, щоб віддати данину всім, хто не дозволяє загинути нашій популяції, хто народжує і ростить дітей, які представляють майбутнє нашої країни. У питанні про те, коли святкують День матері 2017 в Україні і якого числа, треба розібратись окремо, оскільки це свято було встановлене зовсім недавно і наразі далеко не всі знають навіть про сам факт його існування.

ІСТОРІЯ СВЯТА Святкування Дня матері з’явилось в Україні не так вже давно. Історія цього свята починається в Америці, коли вперше в офіціальному листі до уряду було запропоновано започаткувати загальний день почтіння всім матерям планети. Згодом традиція святкування розійшлась по всьому світу. Звичайно, в кожній країні є свої особливості відзначання цього свята, і це стосується самої дати відмічання. Дата святкування Дня матері в 2017 році в різних країнах так само припадає на різні дати. В Україні спочатку це була друга неділя травня, проте потім вирішено, що краще за все перенести святкування трохи раніше. Перші офіційні заходи, які проводились на честь цього свята, були здійснені у тисяча дев’ятьсот дев’яносто дев’ятому році, коли президент України офіційно вніс святкування у список українських свят.

Проте насправді українська спільнота стала відмічати це свято набагато раніше за його офіційне прийняття. Ще після того, як на початку двадцятого сторіччя в Америці було призначене це свято, об’єднання українок в Канаді також підтримала ініціативу і провело самостійно декілька заходів, метою яких було святкування Дня матері. Вже в наступному році ця ініціатива була перехоплена українками на Заході нашої держави. В Тернополі та Львові було організовано декілька концертів та зустрічей щодо цієї події. Саме таким чином в Україні був зроблений перший крок назустріч офіційному визнанню цього свята.

СВЯТО В УКРАЇНІ

Щоб встановити, якого числа буде День матері в 2017 році, аналітики уряду проаналізували всі дати свят у інших державах та співставили їх з тими святами, які вже були в Україні на той час, і в результаті вирахували день, на який треба було призначити  святкування Дня матері. Загалом спочтаку було визначено, що свято обов’язково має припадати на весінні місяці, оскільки вони самі по собі демонструють пробудження природи та землі від зимового сну, а святкування Дня матері мало продемонструвати значущість тих, хто не дає заснути навічно нашому людському роду. Через деякий час ця думка була змінена і було точно визначено, коли саме буде день Матері 2017 в Україні — 8 березня. Ця дата співпадала з міжнародним жіночим днем, тож потім було прийняте інше рішення, за яким День матері відзначався вже чотирнадцятого травня. Тож наразі свято відзначається в Україні саме чотирнадцятого числа останнього місяця весни, а його дата кожного року не є стабільною та зсувається в той чи інший бік у відповідності до бажань українських урядовців.

З приходом радянської влади День матері заборонила влада. Його не святкували впродовж майже 50 років. Коли Україна нарешті здобула незалежність, громадські організації, серед яких був той самий "Союз українок", повернули свято українцям.

Чому мами удостоїлися такого особливого ставлення – очевидно. Але на державному рівні символізм свята набуває глобальніших обрисів. Держава, чи то народ, вбачає у матері берегиню роду, спадщини, культурних цінностей, традицій та звичаїв, які вона передає свооїм діткам. В їхніх руках продовження роду та виховання достойних членів суспільства.
Цікаво, що День матері відзначається не тільки на державному рівні, а й на релігійному. Напевно, травень не випадково обрали для цього свята – це місяць Пречистої Діви Марії, до якої ще українські козаки та князі звертались за допомогою та заступництвом. Навіть для древніх слов'ян цей місяць був особливим: вони вважали, що природа-мати пишно одягає свою дочку-землю квітами та зеленню, щоби та дарувала людям життя. 

День матері - це день, коли ми можемо подякувати нашим мамам за усе те добре, що вони для нас зробили, за їх самопожертву і любов. Тому не забудьте привітати своїх найрідніших матусь. Цього дня ви можете подарувати їм щастя!