Наближення Нового року – це не просто переддень нових 12 місяців. Усе набагато складніше: це – ворота, які ведуть в нове, ні з чим незрівняне життя, сповнене тих самих чудес, в які ми вже й не віримо.
Але ж у Новий рік можливо все, чи не так? Недарма народна мудрість каже: як зустрінеш його, так і проведеш. Новий Рік - одне із найзагадковіших свят, і не тільки тому, що його очікування й святкування пов'язане зі світом добрих казок і магії, але ще й тому, що в культурній загальнолюдській традиції - це, мабуть, єдина знаменна подія, що впродовж століть і щорічно відзначається людьми у всіх країнах і на всіх континентах Люди чекають від цього свята чудес, нових успіхів, щастя й зустрічають його відповідно до традицій свого народу.
Еволюція ялинкової іграшки
Чи знаєш Ти друже, що новорічні кулі на ялинці символізують райські яблука? Раніше люди прикрашали різдвяні ялинки справжніми фруктами. Тільки уяви собі, як вгиналися віти нещасного дерева! Пройшли роки, і замість яблук та солодощів людство вигадало наряджати ялинку кольоровими кульками. Першу кулю для новорічного дерева виготовили склодуви у Саксонії в ХVІ столітті. Однак масове виробництво ялинкових прикрас розпочалося лише 150 років потому. Через деякий час зародилася традиція прикрашати ялинку свічками. Та це було так небезпечно, що біля кожної зеленої красуні доводилося неодмінно ставити відро з водою. Ще б пак — свято могло закінчитись будь-якої миті! Традиція прикрашати ялинку існувала ще за часів язичництва. Приміром, кельти прикрашали вічнозелені дерева кишками тварин. Це була своєрідна данина лісовим духам. Нічогенька альтернатива сучасним гірляндам, еге ж?
Різдвяні цікавинки та курйози
Щоразу переконуюсь: Різдво — свято чудес та неймовірних подій. А звідки з’явилась традиція малювати Санта-Клауса з оленями в небі, знаєш? Вперше політ Санта-Класуса на санях в оленячій упряжі описав у 1819 році письменник з Америки Вашингтон Ірвінг. Якось напередодні Різдва 1965 року американські астронавти панічним тоном доповіли на Землю, що бачать НЛО. Через декілька хвилин напруженого мовчання тишу в штабі порушило «космічне» дзенькання дзвоників та звук губної гармошки. Оце так жарти в астронавтів! За легендою, Юлій Цезар звільнив у новорічний вечір одного зі своїх рабів за те, що той побажав йому пожити в новому році довше, ніж у старому. "Це найкурйозніше побажання щастя за всі роки існування людства!" - викликнув Цезар. А імператор Калігула в перший день Нового року виходив на площу перед палацом і приймав подарунки від підданих, записуючи, хто, скільки і що саме подарував.
Коротко про ялинки
Історія новорічної ялинки дуже давня і бере початок від гунів, однак першими справжні різдвяні ялинки почали встановлювати у Страсбурзі на території сучасної Франції. Сталося це не так давно — лише у ХVІІ столітті. Зовсім скоро, аби зупинити масову вирубку лісів, люди почали створювати штучні ялинки. Приміром, німці виготовляли різдвяних красунь із дерева або пір’я, фарбуючи пташиний пух у зелений колір. До речі, новорічні ялинки, якими всі ми так любимо їх називати, насправді є різдвяними, історично пов’язаними зі святкуванням зимових релігійних свят. Новорічними вічнозелені дерева стали називати комуністи, щоб стерти народну пам'ять про «заборонені» свята і зробити ялинку всього лиш символом наступного року, а Віфлеємську зірку — п’ятикутним символом СРСР.
Таємниці різдвяних звичаїв
Чи замислювався Ти, звідки на Заході взялася традиція підвішувати біля каміну панчохи на Різдво? Звичай цей давній і пов'язаний зі Святим Миколаєм. За легендою, цей добродій підкинув родині бідняка через димар три мішечки золота. Вони закотилися у черевики, що сушилися біля каміна. Одна з найвідоміших різдвяних прикрас в Англії — омела. І хоч це паразитична рослина, що висить клубками на деревах, предки англійців вважали її священною, адже вона лишалася зеленою і в найлютіші морози.
Історія Нового Року налічує близько 25 століть. Святкування Нового року у стародавніх народів звичайно збігалося з початком відродження природи, і в основному було приурочено до березня місяця. Постанова вважати Новий рік з місяця "авів" (тобто колосків), що відповідав нашому березню і квітню зустрічається в законі Мойсея. З березня ж вважалося новоліття і у римлян, до перетворення календаря в 45 р. до Різдва Христового Юлієм Цезарем. Римляни в цей день приносили жертви Януса і починали з нього великі заходи, вважаючи його сприятливим днем.
Новорічні зимові свята мали дуже багато обрядів: люди грали в ігри, співали пісні і водили хороводи. Волхви пророкували майбутнє, а дівчата ворожили на судженого. Але, головне всі ходили один до одного в гості. Так, зайшовши в будинок під час свята, на столі у наших предків можна було побачити пироги в маслі, вареники, кашу з медом, фаршированого груздями гусака і кисіль. А після трапези гостей обов'язково пригощали солодким напоєм суріца.
А ось основні правила, яких дотримувалися стародавні слов'яни:
Одягти що-небудь нове, що б весь рік проходити в обновках;
Викинути старі речі, що б очистити будинок і душу від усякого непотребу;
Перший день нового року провести весело, щоб весь рік був радісним;
Приготувати до святкового столу якомога більше страв і ласощів, щоб весь рік жити в достатку;
Не позичати гроші під новий рік, роздати всі борги, що б більше не бути в боргах.
