Новинки дитячої літератури 2021 р.

 

Джузеппе д’Анна. 

Здолай булінг разом із героями казок 

(перекл.: Алла Ващук, Видавництво Старого Лева)

«Однією з проблем, з якою стикаються діти із раннього віку, є залякування, цькування з боку однолітків. Ось чому для них важливо бути готовим і знати, як залишатися переможцями. Перші «кривдники», про яких дізналися діти, це погані герої з відомих казок. Ви точно впізнаєте цих 12 супер-відомих лиходіїв з відомих казок: зведених сестер з казки про Попелюшку, велетня з казки про Хлопчика-Мізинчика, королеву-мачуху з казки про Білосніжку та інших. Але найголовніше те, що цих кривдників під силу здолати кожному!»

 Наталія  Довгопол.    

Стешка, дочка винахідника.

«Стешка живе з татом, відомим на весь Київ інженером. Вона зрідка виходить із дому і не має друзів, але кому потрібні ті друзі, якщо є гарні сукні й розумні книжки? Та одного разу тато зникає. Кажуть, його викрали люди короля й відвезли аж у Варшаву. Стешка не сидітиме склавши руки! Вона вирушає в небезпечну мандрівку через міста й села, щоб знайти батька. Ця книжка — про пригоди та дорослішання Стешки, що відбуваються в часи бароко. А також — про родинні міфи, прийняття інакшості та дитячо-батьківські стосунки».

 

 «Місія "Порятунок". Ведмеді», Євгенія Завалій

Книжка Євгенії Завалій – це історія про те, як важливо звірятам жити у їхньому природному середовищі, і про те, що люди можуть та повинні зробити все від них залежне, аби вберегти тварин від жорстокого ставлення і навіть від вимирання певних видів. В основі сюжету – реальні історії ведмедів з притулку «Домажир» неподалік від Львова, який відвідувала авторка, збираючи матеріал для книги.

 

За сюжетом, маленьку ведмедицю Христю ловлять у лісі і змушують працювати в мандрівному цирку, де панує жорстокість і знущання над тваринами. На щастя, до цирку приходять зоозахисники і звільняють тварин з жахливих умов. Христя потрапляє у притулок, де інші ведмеді, яких визволили з неволі, розповідають їй свої сумні історії. Багато хто з них уже не здатен повернутися до життя в дикій природі. Але це не про Христю. Адже в Карпатах її чекає мама і брат…

 

Ця книжка започатковує серію книг «Місія «Порятунок». Також згодом у серїі вийде книжка «Бджоли».

«36 і 6 котів-рятувальників», Галина Вдовиченко 

«36 і 6 котів-рятувальників» – нова, уже четверта за ліком книжка котячої епопеї, яку нетерпляче чекають читачі-шанувальники. Цього разу невгамовні хвостаті герої створюють котячу рятувальну службу. Коти виїжджають на виклики, проте відчути себе справжніми рятувальниками їм не вдається. Їх переслідує невдача за невдачею: то витягають з автомата з чіпсами єнота, який не вважає себе потерпілим, то вихоплюють з-під коліс на швидкісній трасі загублений кимось пакунок із сухим кормом, та замість подяки отримують звинувачення у крадіжці… Під час чергового виклику загадково зникає Коментатор-Чорний кіт. Поки друзі скрізь його розшукують, у місті розгортається кампанія з дискредитації котів-рятувальників. Чи вдасться котам вибратися з халеп і небезпек, які на них чигають звідусіль, – читайте у цікавій і динамічній історії вже 2021 року.

Новинки дитячої літератури

         

 

Перший офіційний Державний герб України

 

З історії відомо, що з найдавніших часів символ тризуба шанувався як своєрідний магічний знак, оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба, на приклад: сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.

З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.

Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.

Сучасний герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією, було затверджено 19 лютого 1992 року.

Перші писемні згадки про тризуб як символ князя Святослава зустрічаються в болгарському літописі саме Х століття; згідно цього джерела, стяги дружинників князя містили простіший варіант нинішнього тризуба.

Цей символ власності та влади переходив із покоління в покоління, видозмінюючись, аби кожен представник роду мав індивідуальну емблему (наприклад, попередники київського князя Володимира Святославича мали двозубці).  Навершя у формі князівського знака було головним елементом давньоруських стягів. Особливо багато артефактів – за період князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому Тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.

Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення Тризуба. Після занепаду роду Рюриковичів воно поступово витіснилося. Від XІV століття входять в ужиток територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському –  зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом.  У XІV столітті почали формуватися геральдичні національні системи. Власний герб створило і Військо Запорозьке – козак з мушкетом (інша назва “лицар із самопалом”). Його зображували на військових печатках гетьманів та кошових отаманів у XVI – першій половині XVII століття. Від кінця XVII століття традиційний герб використовували як Городове так і  Низове Військо Запорозьке, щоправда “низовики” додали ще зображення спису. Проте утвердженню власної геральдичної системи завадила повна ліквідація автономії Гетьманщини.

В українському діловодстві Тризуб уперше зустрічається на печатці Генерального Секретаріату. Нею скріплювалися урядові документи. Виготовлення печатки ініціював Генеральний писар Павло Христюк. До розроблення долучив знавця старовини Миколу Біляшівського. Із проголошенням Української Народної Республіки в листопаді 1917 року питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Він вважав, що гербом України має стати золотий плуг на синьому тлі як “символ творчої мирної праці”, навколо – історичні герби українських земель. Комісія розглянула кілька проектів, але обрала Тризуб.

6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім “зубом” у 8-кутній рамці з’явився на перших грошах, випущених Українською Народною Республікою. Автором банкноти у 100 карбованців був художник-графік Георгій Нарбут. Після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України, питання про офіційне затвердження державної символіки потребувало негайного вирішення. Але через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не могли. 7 лютого Центральна Рада востаннє засідала в Києві. Під натиском ворога вона перебралася до Житомира, звідти – до Сарн і нарешті – до Коростеня.

Там, 25 лютого 1918  року на засіданні Малої Ради (орган Центральної Ради, що діяв між сесіями) був затверджений Герб Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. Майже через місяць 22 березня Мала Рада схвалила зображення герба авторства відомого художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.

Із протоколу засідання Малої Ради

25 лютого 1918 року, місто Коростень

У справі державного герба України Мала Рада ухвалила: “Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого”.
За часів Гетьманату Тризуб залишився в геральдичному вжитку. 24 листопада 1918 року спеціальна комісія схвалила проекти герба та печатки, підготовлених Георгієм Нарбутом, але вони залишилися незатвердженими.

За часів Директорії гербом відновленої Української Народної Республіки служив Тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проекту герба УНР дійшла висновку, що соборна Україна має поєднати емблеми УНР і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. Із 22 січня 1919 Тризуб включили до крайового герба Західної області Української Народної Республіки.

У міжвоєнний період Тризуб став символом боротьби українців за свободу.

Його використовував Уряд УНР у еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був Тризуб із мечем на місці середнього зуба. В СРСР Тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою націоналізму.  У 1960–1980 роках КГБ неодноразово займалося справами про використання націоналістичної символіки. 

Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року Тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України (разом із доданими зображеннями).

Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави. Питання про великий герб відкладено на майбутнє.

Тризуб був і залишається символом прагнень нашого народу до волі, незалежності і процвітання, символізуючи для українців в усьому світі нерозривний зв’язок із Батьківщиною.  

Список рекомендованої літератури про героїв Небесної сотні

" Їх дух незламний і безсмертний подвиг"