четвер, 29 лютого 2024 р.

10 способів провести Шевченківські дні без шароварщини

 


Традиційно на початку березня в кожній школі готують низку заходів до дня народження Тараса Шевченка. І щоразу це випробування на креативність та учнівський інтерес. Як зробити шевченківські дні цікавими та не перетворити на тортури класиком? Під рукою завжди є звичні формати: конкурс малюнків до творів Кобзаря — для молодшої школи, конкурс читців віршів Шевченка — для середньої, «шевченкознавча вікторина» — для старшокласників. «Освіторія» пропонує 10 креативних підходів, які допоможуть провести цей день.

Інфографіка

Яскравої, інформативної та легкої для сприйняття інфографіки про життєвий і творчий шлях Шевченка досі немає. Чому саме інфографіка? Тому що це ідеальний інструмент, щоб викласти ключові дати, події, згадати постатей і твори, зафіксувати історичні повороти, словом, відтворити життя класика у зрозумілих схемах. З одного боку — це вправа на креативність, адже інформація має бути коротко викладена та чітко структурована. А з іншого — візуалізація матеріалу як можливість зібрати всю необхідну до ЗНО інформацію в одній картинці (серії картинок відповідно до періодів життя). Інструментом для створення інфографіки може слугувати ресурс Pictochart.com.

Туристичне агентство

Є різні маршрути та атласи «Місцями Кобзаря», що обіцяють провести туриста життєвим шляхом класика. Запропонуйте учням уявити себе креативними директорами туристичного агентства і створити власну мапу. Обов’язкова умова — придумати, який мерч (сувенірну продукцію) у туристичному центрі можна було б запропонувати туристам, які інформаційні роздаткові матеріали мали би бути в кожній точці маршруту? Наприклад, набір листівок із зображеннями дніпрових круч у різні пори року на Чернечій горі та поштова скринька, щоб їх можна було відразу надіслати друзям. Або можна створити серію листівок-закладок за мотивами творів, які потрібно зібрати, рухаючись маршрутом.                                                                                                                «Домалюй сам»                                                                             Як можна проілюструвати улюблену поезію Тараса Шевченка? Аквареллю, олівцями, фломастерами… Або зробити комікс за віршем! Якщо кожен         9-класник візьме один текст/поему з програми та перетворить у комікс, зображаючи головні образи, вписуючи в бабли (мовні бульбашки) цитати, то це допоможе всьому класу глибше опрацювати матеріал. Адже такі комікси варто розвісити і звертатися до них протягом теми.

Ігри з Lego

Восени робимо ікебани, створюючи осінній світ, а навесні — використовуємо Lego! Запропонуйте учням відтворити епізод улюбленої поезії Шевченка чи картину митця за допомогою конструктора. Альтернативою Lego може стати виріб з паперу — картонна діорама. Щоб продемонструвати результат, достатньо зробити фотографію витвору або принести його до школи.

Галерея

Зробіть у коридорі власну галерею за мотивами картин Шевченка-художника: кожен учень готує фотокопію картини з власним адаптованим образом на ній. Спершу необхідно обрати одну з 835 картин Тараса Шевченка. Потім за допомогою інших людей, а також деталей, одягу, кольорових рішень, пейзажів та інтер’єрів, які нагадують образ на картині Шевченка, створити свою фотокопію. Так окремі картини (як «Катерина) чи портрети (як «Дівчина із собакою») зможуть ожити. Сучасні діти уже й не знають, що таке фотоательє і фотошпалери із барвистим осіннім пейзажем чи розкішним інтер’єром. Проте для виконання цього завдання так чи інакше необхідно буде створити імпровізаційне фотоательє.

Відео

Пошук в YouTube за запитом «Тарас Шевченко» приводить до величезної кількості різних відео. Проте щойно ви починаєте шукати матеріали до уроку — декламацію того чи того тексту, відеоаналіз чи огляд, то в більшості випадків знайти добре зроблене, якісне, таке, яке б відповідало вашим естетичним запитам відео… не вдається! Запропонуйте учням зробити відеоогляд певного твору Шевченка. Або продекламувати улюблену поезію та зробити супровідне відео (програм для монтажу — безліч!). Це творча робота, що потребує підготовки і може допомогти багатьом іншим учням опрацювати матеріал.

Шифруємо!

Створіть разом з учнями ребуси! Зашифруйте улюблену поезію за допомогою символів і малюнків (так, щоб однокласники змогли здогадатися, які тексти зашифровано). Розвішайте ребуси у кабінеті або коридорі, розділіть учнів на команди і запросіть пройти квест на швидкість.

«Мій Шевченко»

В інтернеті можна знайти багато різних матеріалів про осучаснені образи Шевченка, у яких класик постає в невластивих для себе амплуа: байкер, супермен, революціонер… Запропонуйте учням переглянути роботи з виставки «Квантовий стрибок» і створити образ «свого» Шевченка, використавши його риси обличчя. Необхідно буде додати письмове коротке пояснення, чому Шевченко постає саме таким. Також можна створити ескіз футболки, використовуючи зображення автора, цитати, епізоди з життя чи творчості.




Уряд затвердив план заходів з відзначення 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка


23 лютого, Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з підготовки та відзначення на державному рівні 210-річчя від дня народження видатного українського поета, художника Тараса Григоровича Шевченка.

«Саме зараз, під час війни за наші цінності та ідентичність, важливо належно вшанувати пам’ять про Тараса Шевченка – національного символа України. Адже саме за нашу культуру й історію, а також за вільне майбутнє так самовіддано борються всі українці. Поет завжди надихав нас на перемогу. Його слова «Борітеся – поборете» викарбувані у серці кожного патріота», – сказав т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Програма передбачає низку культурних, мистецьких та інформаційних заходів як в Україні, так і за її межами. Серед них: урочисте нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, фестиваль «Мистецька академія «Шевченко – шлях до перемоги», а також безліч читань, вечорів пам’яті, майстер-класів, круглих столів та інших тематичних заходів.

Також запланована публікація книжкових видань: «Кобзар», «Шевченкіана Юрія Меженка», «Шевченківська енциклопедія: місця перебування та інші топоніми».

Крім того, Уряд підтримуватиме проведення кінофестивалів, кінопрем’єр щодо промоції 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка, зокрема показу фільмів «Тарас. Повернення» і «Кобзар. Історія однієї книги» під час всесвітнього кіномарафону «Cinemaid Ukraine Charity Film Marathon».



 .

    До 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка створили нову айдентику. Її розробили студентки Харківської академії дизайну і мистецтв. Про це повідомила пресслужба Міністерство культури й інформаційної політики України.                    Автори айдентики – студентки Харківської академії дизайну та мистецтв Анна Ротченкова. Аліна Тимошенко, Анастасія Капустіна та Софія Клименко. Керівник роботи – Володимир Лесняк, дизайнер-графік, професор цього вишу.




середу, 28 лютого 2024 р.

До друку підручників 7 класу НУШ готові!

  

 Навчальна література видавництва "Ранок"

На сьогодні видавництво «Ранок», окрім власних виробничих потужностей, уклало три додаткових контракти з друкарнями України. 🇺🇦
Ми врахували всі ризики, тому будемо друкувати підручники у різних містах та, відразу після виготовлення, розвозити по регіонах. 🚚
З нетерпінням чекаємо на вибір, який зробите ви, наші любі освітяни! А ми, як надійний та відповідальний партнер – виконаємо свої зобов’язання в повному обсязі та у встановлений термін! 🤝
Сучасним українським підручникам для 7 класу НУШ бути! 📚

вівторок, 27 лютого 2024 р.

Конкурс драбблів

 


Запрошуємо вас взяти участь у нашому конкурсі драбблів!
ЩО ТАКЕ ДРАББЛ
Драббл - це коротке оповідання, що складається зі 100 слів (не більше). Цей жанр дає можливість авторам продемонструвати свою майстерність у створенні лаконічних та емоційних історій.
Мета конкурсу - підтримка та розвиток української літератури, а також виявлення талановитих авторів.
Тема конкурсу вільна.
ПРАВИЛА УЧАСТІ
Кожен учасник може подати на конкурс не більше одного драббла.
Драббл має бути написаний українською мовою.
Драббл не повинен містити більше 100 слів (заголовок не рахується).
Дозволено використовувати будь-які літературні прийоми.
Драббл має бути оригінальним твором, не опублікованим раніше.
В тексті не можна використовувати лайливу лексику.
Ваш текст має бути у вигляді електронного документа у форматі docx, txt або rtf.
ЯК ПОДАТИ ЗАЯВКУ
Надішліть ваш драббл на електронну адресу: mo.eksperiment@gmail.com.
У темі листа вкажіть: "Конкурс драбблів". УВАГА!!! Листи без цієї позначки розглядатися не будуть.
У листі ОБОВ'ЯЗКОВО вкажіть ваше ім'я та прізвище, а також продублюйте безпосередньо у текстовому файлі.
Важливо! Оповідання розміщуються на порталі Експеримент на постійній основі. Автори, котрі надсилають свої матеріали, погоджуються із цією умовою.
ТЕРМІНИ ПОДАННЯ ЗАЯВОК
Початок прийому заявок: 20.02.2024.
Кінець прийому заявок: 20.03.2024.
Оголошення переможців: 01.04.2024.
Обиратимуть переможця тільки користувачі інтернету. Будуть враховуватися кількість голосів читачів (лайки / репости / перегляди).
ПЕРЕМОЖЕЦЬ ОТРИМАЄ НАСТУПНІ ПРИЗИ
Переможець конкурсу отримає приємні подарунки – можливість обрати книжки на сайті книгарні чи видавництва на суму 2000 грн та гарне худі.

пʼятницю, 23 лютого 2024 р.

Була тяжко хворою, але сильною: 25 лютого – день народження Лесі Українки

 


25 лютого 2024 року відзначається 153-річчя від дня народження Лесі Українки – видатної української поетеси, перекладачки, культурної діячки, яка входить до переліку найвідоміших жінок України. Завдяки щирій відданості рідній країні, її ім'я стало одним із символів української держави.


Леся Українка — одна з найвідоміших українських поетес. Усі українці можуть побачити її портрет на купюрі номіналом 200 грн, тому точно мають її знати. Творчістю Лесі захоплюється не лише Україна, твори Лесі Українки перекладені на багато мов світу, зокрема англійську, бенгальську, грузинську, італійську, німецьку, польську, французьку тощо.

Народилася Леся Українка 25 лютого 1871 року. Тому саме у цю дату щороку згадують видатну поетесу. Ми розповімо, що треба знати про життя Лесі Українки та про її найвидатніші вірші.                                                                                                     Леся Українка: що треба знати про її творчість

Леся Українка залишила великий творчий спадок, в основі її творчості лежить патріотична та любовна лірика, драми, поеми, збірки українського фольклору, публіцистичні твори. Поетеса не лише писала власні твори, але й займалася колекціонуванням і збереженням творів народної творчості. 

Основні факти з біографії Лесі Українки

Насамперед треба почати з того, що Леся Українка — це псевдонім. Справжнє ім’я поетеси — Лариса Петрівна Косач-Квітка. Народилася 25 лютого 1871 року в родині дворян у Новограді-Волинському (нині — Звягель) Житомирської області. Матір’ю знаменитої українки була не менш відома письменниця Олена Пчілка, а батьком — дворянин та меценат Петро Косач.

Лариса мала п’ятьох братів та сестер. Родина Косачів була творчою та добре освіченою, любила літературу та мистецтво. Батьки забезпечили дітям гарну освіту. 

Схильність до творчості Лариса почала проявляти доволі рано — вже в дев’ять років вона написала перший вірш Надія, коли її улюблену тітку заслали до Сибіру. Дівчинка брала уроки гри на фортепіано, вивчала грецьку, французьку, німецьку мови та латину, вчилася вишивати та малювати, багато писала та читала.

Коли Ларисі було десять років, вона тяжко захворіла після купання на Водохреще. У неї розвинувся туберкульоз і почалися болі в руках та ногах. У 1883 році дівчинці діагностували туберкульоз кісток та видалили частину кісток у лівій руці. Відтоді вона більше не могла грати на фортепіано, тому почала більше писати.

Уже 1884 року світ дізнався про Лесю Українку, адже саме у цьому році Лариса Косач вперше опублікувала свої вірші у львівському журналі Зоря під цим псевдонімом.

Після 20 років Леся багато подорожувала та знайомилася з відомими письменниками, через хворобу вона була змушена виїжджати на курортне лікування до різних країн. Враження від поїздок вона виражала у своїй  творчості. 

1898 році Леся Українка познайомилася з молодим фольклористом Климентом Квіткою, пара одружилася у 1907 році. Ще однією важливою людиною для Лесі Українки була письменниця Ольга Кобилянська. Вони познайомилися у 1899 році і стали найкращими подругами.

Останні роки життя поетеса дуже важко хворіла, але при цьому багато працювала і написала свої найкращі твори. Померла Леся Українка у віці 42 років у 1913 році в Грузії, де лікувалася. 

Найвідоміші твори Лесі Українки

Одним із найвідоміших творів Лесі Українки є драма-феєрія у трьох діях Лісова пісня. Вона знову набула шаленої популярності після виходу українського мультфільму Мавка. Лісова пісня.

Інші відомі твори Лесі Українки:

  • Contra spem spero; 
  • Сон;
  • Слово, чому ти не твердая криця;
  • Кассандра;
  • Бояриня;
  • Камінний господар;
  • Біда навчить;
  • Лелія;
  • Метелик;
  • Одержима;
  • Розмова;
  • Блакитна троянда.
  • З нагоди цієї вагомої дати ми зібрали десять цікавих фактів про видатну українку.
  • 1. Під час Другої світової війни садибу Косачів у Колодяжному зруйнували. “Білий” і “сірий” будиночки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки будували з нуля. Фактично у них ніколи не бувала письменниця. Останній власник будинку, де колись жила родина Косачів, брат Лесі Микола, продав той будинок дідові Бориса Клімчука (колишній губернатор Волині).

    2. Леся Українка залишила нам у спадок, з одного боку, таке заквітчане поняття як провесна, а з іншого – цілком навіть науковий промінь! Мати ж Лесі, одна з родоначальниць Української дитячої літератури і взагалі розумниця Олена Пчілка дала життя означенню, без якого просто не можна  уявити нинішній мовний запас — слово мистецтво. З її легкої руки в нашій мові прижилися переможець, променистий, палкий, нестяма, нестямлення…

    3. Першою меморіальною річчю, що потрапила до музею у Колодяжному, стала жіноча сорочка з домотканого полотна, передана 1949 року Варварою Дмитрук, подругою Лесі Українки. Востаннє меморіальний фонд музею поповнився 2007 року, коли на території садиби Косачів знайшли посуд, яким могла користуватись родина.

    4. На сьогодні усі живі нащадки Лесі Українки живуть за межами України. Це Роберто Гааб (внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач – Шимановської), що живе у Швейцарії та Ольга Лютон – Петрова зі США (внучата племінниця, онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової).

    5. Єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачів – молодший брат Лесі Українки Микола. Помер 1937 року. Його могила знаходиться на сільському цвинтарі в Колодяжному.

    6. У родині Лесю Українку називали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походить від назви сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.

    7. У Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у «Лісовій пісні». Місцеві жителі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди і вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики і мавки з «Лісової пісні» не такі уже й вигадані.

    8. Окрім офіційних установ, на честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), відкритий 28 серпня 1970 року. Він знаходиться у головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера і складається приблизно з 580 000 астероїдів.

    9. Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.

    10. У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.

середу, 21 лютого 2024 р.

Мови - це важливо

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.


10 цікавих фактів про українську мову


1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84%  спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".

 День рідної мови — свято, що нагадує кожному про право розмовляти рідною мовою у своїй країні. Протягом багатьох віків наші предки відстоювали свободу української землі та мови, саме тому “солов'їна” — це цінне надбання та душа нашого суспільства.Ми та наші діти повинні зберегти українську мову у всій її красі, для майбутніх поколінь.

Вікторина до Міжнародного дня рідної мови “Українці -про мову яскраву, дзвінку і чудову”

Сайт Mamabook підготував пізнавальні вікторини різних рівнів складності. Це цікаві тематичні матеріали для учнів 4-11 класів.

https://mamabook.com.ua/onlinetest/cikaviy-test-do-dnya-ridnoi-movi-dlya-uchniv-4-klasu/

https://mamabook.com.ua/onlinetest/cikava-viktorina-do-dnya-ridnoi-movi-dlya-uchniv-5-klasu/

https://mamabook.com.ua/onlinetest/cikava-viktorina-do-dnya-ridnoi-movi-dlya-uchniv-6-klasu/

https://mamabook.com.ua/onlinetest/cikava-viktorina-do-dnya-ridnoi-movi-dlya-uchniv-7-klasu/

https://mamabook.com.ua/onlinetest/cikava-viktorina-do-dnya-ridnoi-movi-dlya-uchniv-8-klasu/

https://mamabook.com.ua/onlinetest/cikava-viktorina-do-dnya-ridnoi-movi-dlya-uchniv-9-klasu/

https://mamabook.com.ua/onlinetest/cikava-viktorina-do-dnya-ridnoi-movi-dlya-uchniv-10-klasu/

https://mamabook.com.ua/onlinetest/cikava-viktorina-do-dnya-ridnoi-movi-dlya-uchniv-11-klasu/

понеділок, 19 лютого 2024 р.

День Героїв Небесної Сотні


   У 2024 році День Героїв Небесної Сотні буде проходити під лозунгом "Залишаємося гідними своїх героїв".  Міністерство культури та інформаційної політики також замовило невеликий соціальний відеоролик, який буде пропонуватися для поширення в інформаційному просторі перед цим пам'ятним днем.

"Ключовим для комплексу меморіальних подій є те гасло, яке буде у всіх заголовках та відображатиме мету всіх заходів, що цьогоріч проводитимуться до Дня Героїв Небесної Сотні. Ми повинні залишатися відданими тій пам'яті, пам'яті героїв, відданими їхньому героїзму".

         Яке значення має день пам'яті героїв Небесної сотні?

Гідність людини є однією з найвагоміших соціальних цінностей, закріплених у статті 3 Конституції України, разом з її життям, здоров'ям, честю, недоторканністю і безпекою. Визнання гідності кожної людини та її рівних і невід’ємних прав є фундаментальною основою свободи, справедливості та загального миру – що не одноразово проголошується в міжнародних правових актах. 

Право на самовизначення, гідність, честь та свободу є головними цінностями українців. Ці риси впродовж століть та часів об’єднують наших героїв – борців за свободу та незалежність України. Саме завдяки звитяжній боротьбі наших співвітчизників сталася Українська революція 1917–1921 років та повстання 1920–1930-х у Холодному Яру. Цими рисами вирізнялися бійці Української повстанської армії, учасники дисидентського руху, Революції на граніті, Помаранчевої революції та, наостанок, Революції Гідності.

Під час повномасштабної війни з Росією ми маємо частіше згадувати доленосні події тих днів, адже саме вони є символом нашої боротьби та нескореності. Сьогодні Майдан — це не лише назва місцевості,  це справжній символ Свободи для всіх громадян України. А Революція Гідності — наймасштабніший протест, який показав що вся країна може об'єднатися заради спільної мети: боротьби за свої права і демократичний європейський вибір.