четвер, 28 квітня 2016 р.

ЗУСТРІЧАЄМО ВЕЛИКДЕНЬ

 »

 

 День Воскресіння Ісуса Христа Великдень – одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи на цю пору припадало свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну. 

Великодню передує сім тижнів Великого посту, коли суворо дотримуються заборони не лише на вживання скоромних страв,але й на всілякі розваги.

Останній тиждень перед Великоднем називають БілимЧистим,або Вербним. У ці дні очищають, прибирають усе в господарстві, в хаті, прикрашають хату,  вивішують найкращі святкові рушники, килими.
Найважливіший день Вербного тижня –четвер. Його називають Страсним, Чистим, або Живним. Ввечері всі дорослі члени сім’ї йдуть до церкви – „на страсть”, щоб почути розповідь про останній день Христового життя на землі, освятити свічку.  Запалену  свічку несуть додому, захищаючи її, щоб не згасла в дорозі. Ця страсна, громична свічка – оберіг від усього лихого.
Час перед Великоднем і саме свято наші предки вважали особливим чарівним часом. Тому,  у Чистий четвер до сходу сонця мама  будить дітей, наливає  у миску непочатої води, вкидає в неї жменю жита, крашанку і по черзі вмиває  менших, а старші вмиваються самі: щоб на життя велося, щоб рум’яними від здоров’я були щоки, щоб цвіла краса на дитячих личках.Кажуть люди, цього дня навіть ворон своїх дітей купає.  В цей же четвер  стрижуть  дітей, перуть білизну, одягаються у все чисте і святкове.
В п’ятницю печуть  паску – головний хліб свята. Форма паски по всій Україні однакова: круглий хліб, спечений з пшеничного борошна на молоці, яйцях, з маслом, цукром.
Останні передсвяткові клопоти закінчуються  в суботу. В цей  день фарбують крашанки, пишуть писанки,  печуть ковбаси, м’ясо, ціле порося.
Ввечері потроху кожної із святкових страв господиня кладе  в корзину, накриває святковим  рушником – все це несуть  до церкви посвятити ще з вечора, якщо родина йде  на всенощну службу, чи вдосвіта, коли після закінчення заутрення розпочинається освячення пасок.
Дуже красиве видовище, коли з винесеними корогвами, хрестом, іконою Христа, Євангелієм, робить священник обхід довкола церкви. В цей час співає хор: „Христос Воскрес!”, дзвонять дзвони.
З освяченими пасками люди поспішають додому. Сідають за святковий стіл і розговляються. Першою їдять свячену писанку, або крашанку, потім паску, а далі решту страв. І це не  святковий сніданок, а урочиста трапеза – священнодійство.
Всі три дні свята ходять у гості. Занародними повір’ями, три дні великодніх свят радіє все на землі і в небесах суще. І є в ці три дні така мить, коли Господь відкриває небо, щоб почути і виконати одне заповітне бажання кожної людини, в якої чисте серце.
Тому до Великодня рекомендувалося помиритися навіть із затятим ворогом, кожному прогнати з серця ненависть, зло, заздрість.
Більше дізнайся:
Великдень в Україні : Нариси про Великодні свята з народ. піснями / худож. В. Котляр. – К. : Музична Україна, 1993. – 127 с. : ілюстр.
Радушинська, О. Українські свята / О.Радушинська ; худож. оформ. В.Ярош. – К. : Калита, 2007. – 63 с. : ілюстр.
Христос воскрес!// Ангеляткова наука. – 2010. – №4  – С. 2-3.
Храплива, Л.  Писанка українським дітям / Л.Храплива ; ілюстр. П.Андрусіва. – Репринт. вид. – К. : Глобус, 1993. – 16 с. : ілюстр.
Шкода, М. Свята моєї Батьківщини : Дит. календар ілюстр. / М. Шкода ; худож. О. Альбрехт. – Донецьк : БАО, 2006. – 176 с. : ілюстр. 

середу, 27 квітня 2016 р.

Великодні яйця

 

 Любі друзі!
Християни всього світу готуються до найбільшого інайрадіснішого  свята – Великодня.
Наші мами з бабусями будуть пекти паски, разом з дітьми і онуками будуть фарбувати крашанки, розмальовувати писанки, робитимуть з тіста ягнят, пташок а потім всі разом понесуть все це  до церкви освятити, зустріти  світле свято Великдень, Великий день.
Великдень – найрадісніше свято, бо воно є символом безсмертя. Цей день багатий різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, повинна зібратися вся родина, адже це –«Великий День». Великодній сніданок розпочинається молитвою. Після молитви батько родини бере свячене яйце і ділить його на всіх присутніх за столом і, роздаючи яєчко, промовляє: «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!» – відповідають усі присутні за святковим столом. Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце у християнстві є символом Христового Воскресіння. Після свяченого яйця всі їдятьпаску й усе, що приготувала матуся на свято.
Символом свята є писанка – розфарбоване різними малюнками-знаками яйце. Писанками обмінюються як найдорожчими подарунками. Чому ж таку велику роль тут відіграють яйця і чи повсюди так?
Великодні яйця є постійним атрибутом Великодня. За легендою, після Воскресіння Ісуса Христа Марія Магдалина прийшла з вісткою про це до самого римського імператора Тиберія. Тоді був звичай приносити начальству якийсь подарунок. Багатші несли коштовності, бідніші – те, що могли. Тому Марія Магдалина простягнула Тиберію в подарунок біле яйце зі словами: «Христос Воскрес!». Імператор тільки розсміявся: «Це так само неможливо, як твоєму білому яйцю стати червоним». Не встиг він закінчити фразу, як яйце в руках  Марії Магдалини залилося червоною барвою. З тих пір на Великдень почали в подарунок підносити розфарбовані яйця.
Найбільша  писанка – пам’ятник знаходиться у Канаді. Її виготовили на згадку про тих українців, які першими приїхали до Канади. Встановили її на площі у містечку Вегревіль. Висота цієї писанки – аж десять метрів.
Прикмети на Великдень
Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня – льон.
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Христос Воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,
Радіючи, з святих небес…
Збирайтесь, діти, ну ж співати:
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
                                                 Леонід Глібов
 ПИСАНКА
Розпишу я писанку, писанку
У червоні вишеньки, вишеньки
У зелене листя – все чисто.
Синю пташку домалюю –
Дідусеві подарую.
                                   Вікторія Стах
                                                    ПИСАНКА
Моторнії діти, бувайте здорові!
На крильцях весни я прибув...
Збирайтесь послухать моєї розмови,
Я писанку вам роздобув.
Орлята-синочки! Чечіточки-дочки!
Цілісіньку ніч я не спав,
Мережечки всякі, кругом поясочки
Та ще й золотцем малював.
Чудове яєчко! Маленький замочок
У дверечки я приладнав.
Не простий білочок, не круглий жовточок
всередину я заховав.
Лежать там рядочком дві божії квітки -
То розум і правда свята!
Кохайте, шануйте довіку їх , діти,
На спомин науки хреста.
У першу квітку головку вбирайте -
І добренько буде  вам жить.
А другу до серденька ви прикладайте -
І будуть вас люди любить.
                                                       Л. Глібов
 Більше дізнайся:

Великодні яйця, ягнята та інші звірята //Куля. – 2011. – № 4.- С. 20 – 21.
Весняний передзвін : оповід., вірші, загадки, казки / упоряд. О. Чередниченко ; худож. К.Самойлов, Л.Белякова. – Х. : Белкар-книга, 2007. – 48 с. : ілюстр. – (Веселка).
Клід, І.Від одного до десяти / І. Клідхудож. С. та С.Сандюк та ін. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2002. – 23 с. : ілюстр.
Якименко, С.Великдень / С.Якименко. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2003. – 15 с. : ілюстр.

вівторок, 26 квітня 2016 р.

До 30-х роковин Чорнобильської катастрофи

   30 років тому світ сколихнула страшна новина - 26 квітня сталася трагедія, яка увійшла в історію людства під назвою Чорнобильська катастрофа, найбільша техногенна аварія ХХ століття. Відтоді Чорнобиль став зоною душевного болю і постійної тривоги мільйонів українців. Від 26 квітня 1986 року увесь український народ живе "до" і "після". "До" і "після" катастрофи на ЧАЕС. Минає 30 років від самої більшої  і руйнівної техногенної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Сотні тисяч людей постраждали від аварії. «Територія відчуження» стала непридатною до життя. Люди були вимішені покинути свої домівки; залишити квартири, будинки, городину, худобу, птицю – все що було надбано важкою працею – рухоме і нерухоме майно. Села і міста ставали привидами без життя. Хмара радіоактивного пилу пронеслась над європейськими державами, діставшись аж країн Скандинавського півострова. Ворог був невидимий і жорстокий. Радіація отруїла воду в річках і криницях, проникла у все, що росло і жило на цій благодатній землі.
 Чорнобиль - це незагоєна рана, не лише наша особиста, а й загальнолюдська, це страшний урок не стільки конкретному суспільному устрою, скільки всьому людству. Аварія на ЧАЕС визнана світовим співтовариством як найбільша техногенна катастрофа в історії людства. ООН встановила 26 квітня Міжнародним днем пам`яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Але хоча світ і підтримує нас у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, основний, найважчий тягар залишається на плечах України.
Президент Петро Порошенко оголосив 2016-й рік роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи.   Про це йдеться в Указі № 702/2015 «Про заходи у зв’язку з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи», який Глава держави підписав 14 грудня 2015 року.
   Бібліотека нашої школи приєднується до заходів, які проходять в Україні по вшануванню подвигу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Користувачі бібліотеки можуть ознайомитися з   тематичним стендом учнівських плакатів "Болем стогне Чорнобильський дзвін" та тематичною ілюстрованою виставкою "Молодь, пам'ятай про Чорнобиль!".




понеділок, 25 квітня 2016 р.

Книжкова виставка: “Чорнобильський вітер у душах”

 

Україна ще не вихукала крижаних зашпорів з ураз прогірклих після Чорнобильської катастрофи душ. І ця правічна, люто припорошена "мирним атомом" земля немов застигла у страшному мовчанні-задумі... Минуло 30 років з часу, коли сталась ця невимовна трагедія. Чарівне Полісся зі смутком дивиться на нас своїми голубими очима-озерами, розкішними багатими лісами, зоріє пам'яттю пращурів, кричить пусткою, плаче самотою...
  Прости, Боже, прости, земле рідна своїх людей-грішників, людей -жертовників... Сьогодні - день сльози - вона із неба йде. Сьогодні - вікопомний день. Щороку, щодня , щосекунди людство згадує цей день. І болить у нього душа, і жевріє надія, і не згасає любов до цієї зболеної краси, рідної Вітчизни.
  Ці святі болі, трагічні сторінки випоминаються в книжках на виставці "Чорнобильський вітер у душах".
Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
...Лиш пам'ять усе пам'ятає.
Ці слова Олени Матушек взяті із книги-фотонарису М.Загреби "Під полиновою зорею" (1996).
З гірким болем у своїй поезії Ліна Костенко розповідає, що
Отут жили древляни і древлянки.
Віки минули, як єдиний схлип.
Медове сонце вигріли дуплянки
у жовтих лапах сутозлотих лип.
Так тяжко серцю дивитись на фотоілюстрації місць Чорнобильської зони, бо
Тут падають вниз на ліси і поля
Дощі, наче сльози гіркі і пекучі,
Тут криком кричить наша грішна земля
І в небо летять наші душі.
(В.Шинкарук).




  Даниною пам'яті журналіста, ліквідатора, учасника історико-культурної експедиції Мінчорнобиля України Михайла Загреби є й друга його фотокнига "Пропусти Чорнобиль крізь серце", що вийшла у 2002 році.
Нам нав'язали схему розуміння ситуації, - говорить Ліна Костенко у цій книзі, - а у Чорнобиля ж є інший свій питомий контекст. Історичний, звичаєвий, культурний, природничий, мистецький. Для когось це "зона отчуждения". Для когось «ксперементальний» полігон для "отечественной науки". Для нас це батьківщина. "Отже, - мовить Ліна Костенко, - спинися і схили свою голову! Перед тобою зона національної трагедії. Тут загинуло Українське Полісся. Пошануй святу пам'ять і страждання цього народу".
  26 квітня весь світ схиляє голову в пам'ять жертвам Чорнобильської катастрофи. Аварія на Чорнобильській АЕС, полум'я її бурхливої пожежі висвітило кожного, хто там працював і хто там жив, хто був поруч з бідою у ту трагічну хвилину і хто нині з відстані літ несе у серці біль за страшну трагедію людства.
 30 років тому ''атомний король'' скинув театральний смокінг енергетичного благодійника, дихнувши на світ своїм смертоносним чадом. І земля під тим подихом одразу змаліла до розмірів невеличкої оселі , де, тісно притиснувшись одне до одного, проживали народи і держави. Згодом цю катастрофу назвуть ''планетарною'', ''трагедією віку'' і спробують осягнути всю глибину її згубних наслідків. Але тоді, в перші хвилини й дні після вибуху четвертого блоку, обплутана сіткою офіційної брехні, окутана туманом облуди й причавлена пресом заборон, вона сіяла в серцях багатьох людей розпач і зневіру. Та не втрачали мужності й присутності духу ті, кому волею долі судилося першими взятися за приборкання атомної стихії. Ціною власного життя вони, без перебільшення, врятували людство від ще страшнішого лиха, ніж те, яке ми переживаємо й досі і сумний відголос якого лунатиме ще століття.



На книжковій виставці представлені і книги колективних авторів "Біль і тривоги Чорнобиля", 2006 року. Згірклою пам'яттю про поселенців Зони відчуження, тривожними спогадами про події 1986 року, проблемами тридцятикілометрової зони і самої станції діляться в ній люди, яким небайдужа ця трагедія.







 

Окремою сторінкою виставки є книги публіцистичного і довідкового спрямування. Цікавими для користувачів будуть монографії Н.Д.Тараканова “Чернобыльские записки, или Раздумья о нравственности” та В.Я.Возняка “Чернобыль: события и уроки. Вопросы и ответы”.
Ця виставка є даниною пам'яті всім хто поклав своє життя і здоров'я заради ліквідації страшних наслідків Чорнобильської аварії, пересторогою всім прийдешнім поколінням.
О земле втрачена, явися,
бодай у зболеному сні,
і лазурово простелися,
і душу порятуй мені
В.Стус

Виставка презентує й художні твори , присвячені Чорнобилю.
Багатовимірність і глибину глобальної катастрофи розкривають книги соціологічного напрямку. Серед них цікавими є : документально-публіцистична повість Олега Гусєва '' Чорнобиль усім нам болить'' , що вийшла у Київському видавництві ''Варта'' у 1997 році; художньо-документальне дослідження Світлани Алексієвич ''Чорнобиль: хроніка майбутнього'', виданої в Києві в 1998 році. Результати соціологічних досліджень подано в книгах ''Соціальні наслідки Чорнобильської катастрофи'' та ''Чорнобиль і соціум''. - К.,1997 рік.
Вагомим внеском у дослідження екологічних аспектів Чорнобильської трагедії є збірник документів, архівних матеріалів, листів, доповідей ''Чорна книга України'', упорядкована і відредагована Федором Зубаничем. – Книга видана київським видавництвом ''Просвіта'' у 1998році.
Політологічні роздуми про морально-етичні проблеми з даного питання висвітлено в книгах Миколи Тараканова ''Чернобыльские записки, или раздумья о нравственности''.- видана Московським видавництвом Воениздат, 1989; та книга свідчень, створена у формі нарисів, віршів, оповідань, уривків із романів і повістей під назвою ''Чернобыль. Дни испытаний''. – Київське видавництво Рад. Письменник, 1998.
   Надзвичайно цікавими на виставці є художні твори про Чорнобиль українських та зарубіжних митців слова. Серед них – документальна повість Юрія Щербака ''Чорнобиль''. - К: Дніпро, 1989; повість-хроніка ''Мужність і біль Чорнобиля''.-К.:Молодь, 1988, а також документальні повісті Григорія Медведева '' Чернобыльская тетрадь''.-К.:Дніпро,1990 і ''Энергоблок''.- М.: Сов. Писатель 1991. Поезія представлена збірником В. Шовкошитного ''Эхо апреля''.-К.: Молодь, 1987 та віршами канадської поетеси Террі Анн Картер, що надруковані у журналі Кур'єр Кривбасу за грудень 2005 року.
Всі ці ліричні творіння зіткані із правди, скорботи і мужності людей, що ввібрали у своє серце біль Чорнобильського лихоліття.

пʼятницю, 22 квітня 2016 р.

Всесвітній День книги й авторського права




     Якщо Ви  давно не брали до рук книгу, то сьогодні саме час це зробити. Адже 23 квітня – Всесвітній день книги.

    Всесві́тній день кни́ги й а́вторського пра́ва святкується щороку 23 квітня. 1995 Генеральна конференція ЮНЕСКО обрала цю дату з огляду на її символічність для світової літератури. Адже саме цього дня 1616 року померли Сервантес, Шекспір, , Інко Гарсіласо де ла Вега , Михайло Коцюбинський. Цього  ж дня народилися Моріс Дрюон, Володимир Набоков Андрій Курков, Григорій Тютюнник.           Беручи до уваги цей факт, цілком природно, що Генеральна конференція ЮНЕСКО, яка проходила в Парижі в 1995 році, вирішила віддати в цей день данину уваги і шани книжкам і авторам, закликаючи молодь знаходити задоволення у читанні, поважати безцінний вклад тих, хто своєю творчістю сприяє соціальному і культурному розвитку, і заснувала Всесвітній день книги та авторського права. Його головна мета — викликати у молодого покоління повагу до літератури, закликати людей до читання книг, які є невід’ємною частиною духовної спадщини кожної епохи.
    Традиція святкування Дня книжки народилася у Каталонії, де 23 квітня на День Юрія традиційно дарували троянду за кожну куплену книжку. Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким людям, тим, кого любиш.
    В усьому світі 23 квітня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

   Сьогодні Всесвітній день книги й авторського права святкують у 190 країнах світу.




Вислови про книгу


Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням.

                                                                                                                                                                             Овідій


Дім, в якому немає книг, подібний до тіла, позбутого душі.

                                                                 Цицерон



Найкорисніші ті книги, які змушують читача доповнювати.  
                                                                 Вольтер


Коли людина перестає читати, вона перестає мислити.                                                                                     Дідро


Погані книги можуть так само зіпсувати нас, як і погані товариші.
                                                                  Фiлдiнг Г.

Книги – діти розуму.

                                                                 Дж. Свіфт


Книжки – кораблі думки, що мандрують хвилями часу.

                                                                  Ф. Бекон


…Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги.

                                                                   Т.Шевченко


Навчайтесь і читайте. Читайте книжки серйозні. Життя зробить усе інше. 

                                                                    Ф. Достоєвський


  Книги – морська глибина,

 Хто в них пірне аж до дна,

 Той, хоч і труду мав досить,

 Дивнії перли виносить.

                                                                      Іван Франко


Завдання книг – полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його.

                                                                       Я.Корчак



Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення.

                                                                    В.Сухомлинський



Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою, спустошеною.

                                                                     В.Сухомлинський