В серцях людських не вмерли Крути, вони поклали у майбутнє шлях

  

З метою поглибити знання учнів із різних періодів історії України, розвивати вміння працювати з додатковою історичною літературою та виховати інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, до борців за волю України і виховуючи патріотичні почуття учнів бібліотекар Тетяна Олексіївна для учнів 8-А класу, класний керівник Тетьора Ю. П. провела тематичний бібліографічний перегляд літератури «В серцях людських не вмерли Крути, вони поклали у майбутнє шлях».

Правдивим словом історичних документів, полум’яними рядками поезії, патріотичною сучасною поезією, проникливим літературним словом художньої книги бібліотекар розповіла учням про подвиг кращих синів України у бою під Крутами. Наголосивши слухачам, що бій під Крутами став символом патріотизму і жертовності молодих українців в боротьбі за незалежну Україну.

« Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути

І ту гарячу кров святу

Земля вкраїнська не забуде!

 

29 січня українці відзначають день пам’яті Героїв Крут

 

 29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.

  

Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.   Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.

За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: “Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!”

І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано, подвиг під Крутами увіковічнений у памяті укра численних

Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут».

Виховання культури поведінки учня

.

 
   Виховання свідомої дисципліни тісно пов'язане з формуванням навичок і звичок культурної поведінки. Дисциплінований учень, як правило , виявляє чуйне й дбайливе ставлення до людей, додержує моральних норм, прийнятих у суспільстві, і тому його легше привчити до високої культури поведінки. Розбещеній же й неорганізованій дитині дуже важко її прищепити
   Класний керівник покликаний повсякденно дбати про привчання школярів до додержання правил культурної поведінки, прийнятих у суспільстві. Для цього слід привчати їх до ввічливості і поштивості, підвищувати культуру праці, розвивати культуру мови й добрий смак, виробляти вміння пристойно поводитися в товаристві. Необхідно вчити дітей, підлітків, юнаків і дівчат жити й працювати в колективі, бути добрими друзями й товаришами, чуйними і уважними, принциповими й вимогливими до себе й до навколишніх. Дуже важливо змалку привчати дітей до добрих вчинків, навчити їх робити добро людям, прищепити любов до високої культури  домашнього  побуту.
   Особливу увагу слід приділяти розвиткові звички бути чуйним, тактовним щодо тих, хто потребує допомоги, - до старих, інвалідів, до маленьких дітей. Культура поведінки - це не тільки вміння триматися в товаристві й додержуватися правил пристойності. Вона виявляється в глибокій повазі до людей, до старших, у високій гуманності, в умінні жити й працювати в колективі.Виховання культури поведінки нерозривно пов'язане з формуванням морального обличчя, з вихованням у дусі гуманізму, колективізму, дружби, товариськості, з привченням до дісціплінарності й організованості.
   Завдання класного керівника - нагадувати про ці правила, терпляче й наполегливо вимагати виконання їх. Це робиться на уроках, а також під час індивідуальних і фронтальних бесід, проведення читацьких конференцій. Приблизні теми бесід: "Ввічливість і пристойність", "Культура мови", Уважність і уважливість", "Тактовність", "Скромність", "Охайність - сестра краси", "Умій берегти час", "Учись приносити людям радість". Вахливо, щоб теми бесід були пов'язані з життям колективу, з поведінкою учнів. Деякі учні поводяться некультурно не тому, щосвідомо намагаються порушувати правила, а тому, що про ці правила нічого не знають або ще не засвоїли їх. заслуговує на схвалення досвід класних керівників . які поступово, рік у рік збирають цікавий матеріал для бесід про культуру поведінки (уривки з творів художньої літератури, народні прислів'я та приказки, вірші, цікаві факти з газет та журналів).

  ВИРОБЛЕННЯ НАВИЧОК І ЗВИЧОК КУЛЬТУРНОЇ ПОВЕДІНКИ

 Виховання культури поведінки лише тоді дасть добрі результати, коли роз'яснення та переконання поєднуються з терплячою роботою щодо формування стійких  навичок і звичок поведінки. Культуру поведінки слід виховувати поступово, шляхом показу та вправ. Не завжди слова підкріплюються ділами. Часом діти кажуть оджне, а роблять інше. Пояснюється це часто тим, що відповідні навички та звички у них ще не закріпилися. У відповідях на запитання: "Що означає бути культурним і які недоліки в поведінці мені треба подолати?" - багато учнів писали, що вони не завжди вітаються зі старшими, забувають вибачатися, сваряться з подругами та товаришами, сперечаються зі старшими.

    Необхідно тренувати школярів у додержанні ввічливості, охайності, чистоти та інших рис культурної поведінки. Зрозуміло, ці вправи не повинні мати характер дресирування. Поведінка учня повинна бути усвідомленою. Іноді можна провести спеціальні вправи з культури поведінки у формі тренувальних занять. Вони, як правило пов'язані з виконанням вимог гігієни, правил поведінки за столом та інших елементарних правил співжиття.
     Особливо важливо привчити школярів до організованості в праці, до чіткості у будь-якій роботі, виробляти в них уміння допомагати товаришеві, не заважати іншим, додержувати чистоти на робочому місці, планувати свій робочий і вільний час. Якщо на уроці , або під час підготовки домашнього завдвння учень ні на що не відвертає увагу, якщо все необхідне - підручники, зошити, олівці - у нього під рукою, то він швидко й добре виконає завдання.
    Вільний  від навчальних занять час слід наповнювати розумними розвагами та корисною діяльністю. Домашнє читання, заняття спортом, прогулянки, самообслуговування, допомога батькам у домашній праці - ось чим можуть займатися школярі у позанавчальний час. Усе це сприяє виробленню в них стійких навичок організованої і культурної поведінки.
   Корисні навички і звички виховуються не зразу. Деяким школярам доводиться багато разів нагадувати про необхідність додержання правил ввічливості, показувати , як їх треба виконувати. Серйозну допомогу в цьому можуть надати батьки. Вони частіше спілкуються з дітьми, і їм легше здійснити контроль за їхньою поведінкою.
   Виховання навичок культурної поведінки передбачає і привчання до стриманості. стриманість - це вміння володіти собою, узгоджувати свою поведінку з інтересами довколишніх людей, бути скромними. Від учнів середнього і старшого віку треба вимагати, щоб вони не гарячкували, а спокійно доводили свою думку, не ображалися на справедливу критику, а на справедливу відповідали у тактовній формі.
  Важливим засобом привчання до додержання норм і правил культурної поведінки є повсякденний контроль за поведінкою. Підлітки 14-16 років, як правило, не люблять суворого контролю. Настирливий контроль та опіка ображають їхнє самолюбство. Тому чим старші діти, тим обережніше й тактовніше треба контролювати їх поведінку. не слід набридати їм загальними й часом нечіткиминастановами. Вимоги до поведінки дітей і підлітків повинні бути точними й конкретними.Класним керівникам треба намагатися якомога більше тренувати школярів у застосуванні правил культурної поведінки. Іноді можна навмисно створювати такі ситуації, які вимагали б прояву культурних навичок. Поряд з вихованням  добрих  навичок і звичок поведінки треба викорінювати шкідливі, негативні звички і запобігати їм. 
  У 5 класах можна проводити уроки культури на теми: "Поважай старших", "Поведінка вдома", "Чистота - запорука здоров'я", "Говори культурно", "Поведінка на вулиці". Заняття з культури поведінки не схожі на уроки з навчальних предметів. Вони повинні мати характер екскурсій, зустрічей, практичних робіт. Класний керівник і вчителі під час таких занять намагаються менше говорити, а більше показувати, тренувати в організованій і культурній поведінці.
   Бесіди і лекції про культуру поведінки доцільно проводити й у старших класах. Зрозуміло й тематика їх буде іншою. Наприклад,у 7-8 класах можна побесідувати на такі теми: "Про ввічливість і пристойність", "Поведінка в громадських місцях", "Точність у словах і справах", "Хороший тон і гарні манери", "Що пристойно і непристойно". У 9-10 класах можна провести бесіди, або лекції на такі теми; "Про культуру внутрішню і зовнішню", "Про красу душевну", "Тактовність і скромність".
   Бесіди, лекції про культуру поведінки звичайно потрібні, проте, вони не розв'язують до кінця завдань виховання культури поведінки. Ці завдання розв'язуються спільними зусиллями всього педагогічног й учнівського колективів, батьків. Велике значення має самовиховання, постійне прагнення учнів до вироблення й удосконалення позитивних і подоолання негативних якостей.

    

«Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг»

 

    Відзначаючи День Соборності України та, з метою поглиблення знань молоді про історію виникнення свята і виховання патріотичних почуттів та викликати інтерес до вивчення історії України учнів школи, у вестибюлі нашої школи бібліотекарями була оформлена тематична книжкова виставка.

Матеріали, представлені на виставці, акцентують увагу учнів на історичних фактах, що передували Злуці, на об’єднавчому русі, який у 1918р.- на початку 1919р. охопив всю Україну. Також ці книги допоможуть учням краще пізнати історію становлення незалежності і соборності України.

Кращі із кращих за свободу сміливо стали без вагань

  

До 100-річчя бою під Крутами

Щороку ми вшановуємо пам’ять молодих героїв, що у січні 1918 року полягли біля залізничної станції Крути, захищаючи Українську народну республіку від більшовицької загарбницької навали.

А цього року ми на державному рівні відзначаємо 100-річчя цього знакового бою під Крутами в історії нашої держави.

Відзначаючи цю пам’ятну дату та вшановуючи світлу пам’ять загиблих під Крутами українських героїв бібліотекар школи Шкворець Т. О. оформила у фойє школи книжкову історико-патріотичну виставку «Кращі із кращих за свободу сміливо стали без вагань». Для шкільного товариства на виставці представлені історичні довідники, які розповідають про причини бою під Крутами та суспільно-політична література, яка розширює знання учнів про ці історичні події.

«Наша соборна суверенна Україна»

 

"Україно, соборна державо,

сонцесяйна колиска моя.

Ні ,не вмерла й не вмре твоя слава

завойована в чесних боях."

   Такими поетичними рядками розпочала свою тематично-інформаційну бесіду для учнів 10-А класу бібліотекар школи Шкворець Т.О. присвячену визначному національному святу-дню Соборності України.

   Проводячи бесіду біля оформленого бібліотекарем школи патріотично-історичного стенду «Відродження нації», Тетяна  Олексіївна наголосила слухачам, що 22-го січня, у День Соборності України. весь український народ із вдячністю згадує своїх героїв, які боролися за об’єднання усіх національно-демократичних сил українства, всіх тих, хто словом і ділом відроджував і творив незалежну соборну Українську державу. Про те, що в історії становлення незалежності України саме цей день з’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою став величною знаковою подією у житті українського народу.

  Також Тетяна Олексіївна розповіла учням про історичні події тих років та зазначила, що 4-й універсал Центральної Ради – це одна з вершин державотворчої її діяльності, в якІй брав найактивнішу участь і наш видатний земляк – Федір Швець, уродженець села Жаботин. Він багато зробив для розбудови незалежної України. І саме Федір Швець 22 січня 1919 року на Соборній площі Києва під час великолюдного мітингу зачитав величний Акт Злуки.

  На завершення тематичної бесіди Тетяна Олексіївна підкреслила, що сьогодні Україна, як і раніше, потребує єдності й соборності всього українського народу і що ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ побудуємо духовно і економічно багату, демократичну Україну.

Слава Україні! Героям Слава!

Вічна пам’ять нашому видатному земляку Федору Швецю!

 

День соборності України

 День соборності України — державне свято, що відзначається 22 січня . Воно було встановлене відповідно до указу Президента України № 42/99 від 21 січня 1999 року, в честь дня проголошення в 1919 році Акту возз'єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) в єдину українську державу.

Це державне свято символізує єдність українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти єдність і незалежність, Акт Злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

 Єдиною Україна пробула недовго: важке економічне і військове становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Вже через кілька місяців після проголошення Возз'єднання більшовики зайняли Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття — Чехословаччина.

З тих пір кожен рік, 22 січня, на вулицях Києва та інших міст можна побачити "живі ланцюги", що символізують об'єднання країни. Так люди відзначають це свято, до того ж проходять і інші урочисті заходи.

День соборності України 2018: історія свята

День соборності відзначається в честь проголошення возз'єднання Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Саме тоді вперше Українська Народна Республіка була проголошена незалежною. Сталося це на Софіївській площі, де і підняли герб, який служив головним символом країни.

Ось тільки історики кажуть, що насправді, це возз'єднанням назвати це досить складно, адже через кілька місяців ЗУНР вже не існувало, а УНР припинила існування через рік. Тоді землі були поділені між Росією та Польщею.

22 січня 1918 вперше в XX столітті була проголошена Українська незалежність. 24 серпня 1991 відбулося її відновлення. Саме завдяки Української революції 1917-1921 років наш народ вперше в ХХ столітті створив незалежну національну державу, мобілізувавши національні сили.

Історики кажуть, що Україна була однією з перших країн у Східній Європі, які після Першої світової створили незалежність шляхом державотворчих процесів. У грудні це зробила тільки Фінляндія, пізніше – УНР, а вже після цього Естонія, Литва, Чехословаччина.

Однією з головних традицій Дня соборності України прийнято вважати створення живого ланцюга, яка символізує єднання народу. І перший раз таке робили в 1990 році. Тоді в акції взяло понад півмільйона людей, які взявшись за руки, зуміли зв'язати Київ, Львів та Івано-Франківськ.

Список рекомендованої художньої літератури для уроків позакласного читання, що сприяє формуванню читача-громадянина

 

2 клас

1. С. Васильченко «Калина».

2. Ю. Збанацький «Щедрий їжачок».

3. Ю. Ярмиш «Соловейко і Їжачок».

4. О. Воропай «Благословіть колядувати».

5. О. Іваненко «Тарас і дівчинка».

6. Д. Красицький «Поневіряння сироти».

7. Зірка Мезантюк «Прощання з вербою».

8. Г. Химич «Господар поля».

9. В. Сухомлинський «Казки школи під голубим небом».

10. О. Копиленко «Їдальня для птахів».

3 клас

1. С. Васильченко «Залізні стовпи».

2. Г. Тарасенко «Дивосвіт».

3. В. Скуратівський «Погостини».

4. О. Виженко «Вчитель на ум цікавий».

5. Г. Хоткевич «Найдревніші князі наші».

6. Ю. Збанацький «Крилатий гонець».

7. О. Копиленко «Їдальня для птахів».

8. О. Небесна «Ойкумена».

9. В. Паронова «Іспит милосердя», «Велике серце».

10. Ю. Ярмиш «Летюче дерево».

11. С.Гавриш «Маленькі історії про великі істини. Права та свободи дитини».

12. Марко Вовчок «Два сини».

13. О. Копиленко «Їдальня для птахів».

14. Л. Українка «Лелія».

15. Н. Забіла «Троянові діти».

4 клас

1. Б. Грінченко «Олеся».

2. О. Донченко «Лісничиха».

3. О. Іваненко «Тарасові шляхи» (уривок).

4. В. Скуратівський «Білояр».

5. Д. Білий «Козацький оберіг».

6. М. Баліцька «Калинове диво».

7. Зірка Мезантюк «Наші церкви».

8. Бруно Ферері «Таємниця золотих рибок», «40 казок в пустелі».

9. «Таємниці твоєї душі» (збірка притч, оповідань на духовну тематику).

10. В. Чайченко «Петро Конашевич-Сагайдачний».

11. І. Спілка «Богдан Хмельницький».

12. М. Вінграновський «Северин Наливайко».

13. Д. Білий «Козацький оберіг».

14. Т. Проць «П’ять дарів”.