День Соборності (день Злуки)

 

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.

Акт Злуки, проголошений 106 років тому – 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві, став епохальною історичною подією, коли українські землі об’єдналися в одній державі. Це стало основоположною віхою українського державотворення, увінчало соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Соборність означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє конкретна нація на суцільній території. По-друге, – духовну консолідацію всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Нарешті, соборність невіддільна від суверенітету й реальної незалежності народу –  фундаменту побудови демократичної держави, є запорукою виживання й існування нації.

Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців. 

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки, яке сталося у 1918 році, та проголошення Акта Злуки українських земель, що відбулося 1919-го. 

Проголошення Соборності 22 січня 1919 року, коли Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка об’єдналися в соборну державу, увінчало прагнення до єднання українців, розділених кордонами тогочасних імперій. Ця подія повністю руйнує твердження російської пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році.

Упродовж багатьох десятиліть Акт злуки залишався ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу. Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів. 

На початку ХХ століття українці об’єдналися після падіння імперій. 

Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.

Радянська та російська пропаганда протиставляла українські регіони, нав’язувала уявлення про різні “сорти” українців. Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє. 

Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього, як на полі бою, так і в тилу. Коли ми, з різних регіонів, разом працюємо, боремося з окупантами, створюємо знакове і важливе, адже ціль у нас спільна: незалежна, демократична і соборна Україна. Єднаймося!

Цитати про Соборність

“Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів”. 

Іван Франко. “Одвертий лист до галицької молодежі”, 1905 рік

“Не чіпатися того, що ділить і роз’єднує поодинокі частини української землі, а пильнувати того, що лучить і єднає їх до купи, і се зміцнювати і розвивати мусимо… Єднатися, концентруватися, а не ділитися, не розбігатися – се повинно бути у всім нашим гаслом”. 

Михайло Грушевський. “Про українську мову й українську справу”,  1907 рік.

“Українська національна думка мусить обнімати всіх українців, де б вони не проживали, на всій Україні, без огляду на державні кордони… Коли в кожному з нас до решти загине полтавський, галицький і т.д. провінціал, а в цілому зродиться та зросте Всеукраїнець, якого думи і змагання обнімають усю Україну зарівно і неподільно, як нерозлучну і єдину цілість”.

Микола Міхновський. “З закордонної України”

“Ясно, як на долоні, що Рідна Хата не повстане, якщо не буде українського моноліту, коли українці-самостійники не зможуть, обходячи всі різниці, які їх ділять, завести між собою якнайбільшу єдність. Тієї єдності Україні треба, а та потреба накладає на нас усіх обов’язок, і від сповнення того обов’язку залежить майбутнє Батьківщини”. 

Митрополит Андрей Шептицкий. 1941 рік. “Перейдемо від фраз про Соборність до здійснювання цієї великої Ідеї в буденному житті”.

“Хай слово «Соборність» не буде тільки книжковою фразою, але щоденним хлібом та правдивою Ідеєю наших буднів!”

Михайло Дяченко (Марко Боєслав). “За соборний моноліт”, 1950 рік

“Сучасні події нинішньої російської агресії лише підсилюють значимість того Акта злуки УНР і ЗУНР, який відбувся … на площі біля стародавньої Софії Київської. Бо знову Україну хочуть “пошматувати” та розділити, силою забравши її землі, встановивши штучні кордони й сірі зони, посваривши наш народ, пропагандою ввівши в оману. Тому для нас свято Соборності є дуже важливим, бо воно нагадує про найголовніший урок нашої спільної історії: в єдності – сила, в розділенні – поразка”.

День народження Вікіпедії

 15 січня у всьому світі святкується Wikipedia Day – день народження онлайн-енциклопедії Вікіпедія.

Її автори і редактори – це тисячі людей по всьому світу, які беруть участь у написанні, доповненні та перекладі статей на понад 300 мов світу. У цьому році Вікіпедії виповнюється 24 роки.

У 2001 році Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер запустили онлайн-енциклопедію. Назву "Wikipedia" придумав Ларрі Сенгер. Він поєднав слова wiki (від гавайського "швидкий") і pedia (від "енциклопедія").

Уже через місяць кількість статей перевищила 1000, а 7 вересня 2001 року перевалила за 10 тисяч.

Впродовж першого року існування Вікіпедії було створено понад 20 000 енциклопедичних статей.

На цей час кількість статей української Вікіпедії становить 1 360 965. За цим показником вона перебуває на 14-му місці серед усіх мовних розділів, на 10-му місці серед європейських Вікіпедій та на 3-му місці серед Вікіпедій слов'янськими мовами.

Українська Вікіпедія станом на 14 січня 2025 року має 782 398 зареєстрованих користувачів та 49 адміністраторів.

Хто пише українську Вікіпедію дивіться за посиланням

https://youtube.com/watch?v=0uV4F-jU-KQ&si=3wqDXKW9HiJRolJW

Часті Питання та відповіді про День народження Вікіпедії

Яке місце займає сайт Вікіпедії за популярністю?                                                         За рейтингом сервісу Alexa, станом на 2020 рік Вікіпедія займає 6 місце після Google,  Youtube, Tmall, Facebook та Baidu.                                                                                На скількох мовах світу доступні матеріали Вікіпедії?                                          Станом на 2020 рік у Вікіпедії представлені статті на 309 мовах.                             На що витрачає Вікіпедія пожертви від користувачів?                                            Ці кошти витрачаються на технічну, юридичну підтримку та адміністрування сайту, а також на гранти й нагороди.                                                                                  Скільки статей є в українському розділі Вікіпедії?                                                Український розділ наразі складається з близько 1 057 000 статей і посідає 17 місце за їх кількістю.                                                                                                                   Коли була створена перша стаття в українському розділі Вікіпедії?                     Це сталося 30 січня 2004 року. Стаття називалася «Атом» і була створена колишнім киянином, який на той час жив у Японії.                                                          

Як відзначати День народження Вікіпедії?                                                                  Попри неабияку популярність Вікіпедії, в день її народження не проводяться будь-які масштабні масові заходи. Але це свято не обходять своєю увагою активні автори й редактори матеріалів ресурсу. 15 січня вони зазвичай організовують так звані вікі-зустрічі, на яких діляться останніми новинами та обговорюють проблеми. В Україні з 2009 року функціонує громадське об’єднання Вікімедіа Україна. В День народження Вікіпедії її представники проводять майстер-класи з написання статей, конкурси на кращу статтю, фотоконкурси та інші заходи. Людям, які мріють стати авторами Вікіпедії, буде цікаво прийняти в них участь. Вікімедіа Україна, так як і Вікіпедія, некомерційна та існує за рахунок добровільних пожертв. Тому 15 січня українцям варто за можливості підтримати цю організацію, адже вона має шляхетну мету — світ, в якому кожен може у вільному доступі створювати інформацію, обмінюватися та користуватися нею.              До речі, День народження Вікіпедії — чудова нагода спробувати себе в ролі автора статті всесвітньої онлайн-енциклопедії. Для цього слід лише вибрати цікаву для себе тему, зібрати інформацію з різних джерел, придумати назву і розпочати творчий процес написання. Де ще, як не у Вікіпедії, можна розповісти всьому світу про своє рідне місто чи регіон, улюблене хобі чи відому людину — про все, що може зацікавити людей та бути корисним у житті.                                            Роздрукована Українська Вікіпедія мала б 513 томів                                                Вікіпедія існує лише онлайн, тож її розмір є практично необмеженим, однак якщо роздрукувати лише Українську Вікіпедію, вона буде займати приблизно 513 томів по 4400 аркушів кожен. При цьому якщо роздрукувати англійську Вікіпедію, вона займатиме приблизно 2769 томів, а якщо роздрукувати вікіпедії всіма мовами, то вони займатимуть приблизно 24 719 томів або 124 книжні шафи.

Вітаємо усіх, хто день у день працює для Вікіпедії! Дякуємо, що забезпечуєте українців необхідною інформацією!

День народження письменника

 Дитинство і казка-поняття одного асоціативного ряду. За влучним висловленням В. Сухом линського, завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем". А йще відомий педагог наголошував, що казки відкривають не лише красу, а й істину, бо без казки і ситуації всі поняття для дитини мертві, бо мовчить її серце ...

12 січня за літературним календарем День народження відомого французьк

ого казкаря Шарля Перро . І що цікаво, літературна діяльність Перро була досить плідною при королівському дворі Людовіка XІV, але із всього його писемного надбання збереглися лише казки, які по праву ввійшли до золотої колекції дитячої світової літератури.

Кожного року 12 січня ми згадуємо видатного письменника-казкаря Шарля Перро, автора дуже популярних і всесвітньо відомих казок — «Кіт у чоботях», «Попелюшка», «Спляча красуня», «Червона шапочка», «Синя Борода» та ін.

Народився Щарль Перро 12 січня 1628 року у багатодітній родині впливового французького держслужбовця П’єра Перро та родовитої аристократки Пакетт Ле Клерк. Шарль був сьомою дитиною в родині. Років з 6-ти хлопчик навчився від мами читати, а першу чарівну казку Шарль почув від своєї няні. Йому настільки сподобались чарівні казки, що він готовий був слухати їх знову і знову. Він навіть спробував разом зі старшими братами написати свою казку, яка називалася «Кохання лінійки та компаса». Здобувши освіту Шарль вивчав юриспруденцію. Працював на посаді придворного секретаря та був одним з розбудовників Французької Академії наук.

Написанню казок передувала робота над такими різножанровими творами, як «Стіни Трої або походження бурлеску» (1653), сатиричною поемою Вергілія, це до «Енеїди» Котляревськогого, а також оперним лібрето «Алкеста», створеним у співавторстві із Жаком Батістом Люллі. Водночас публікував літературно-критичні огляди на твори сучасників. І вже сягнувши поважного віку та відійшовши від державних справ Шарль Перро розпочинає роботу над адаптацією старовинних народних казок, осучаснючи їх та надаючи прикметного французького акценту. І, мабуть, це у нього вийшло якнайкраще, бо казки Шарля Перро підкорюють сердечка маленьких читачів вже багато поколінь.

Тож згадуємо, читаємо і перечитуємо казки Шарля Перро разом з усією родиною. А чудова добірка книжок вам у поміч!

За посиланням на вас чекають аудіоказки улюбленого казкаря

https://youtube.com/watch?v=TIelmdLHeq8&feature=share

https://youtube.com/watch?v=d1z6GOqy9kE&feature=share

"Різдвяні подарунки, зимові визерунки!"

 Чому Святвечір святкувати слід

Почати із вечірньою зорею?

Бо народився наш Ісус на світ —

І та зоря з’явилась над землею.

І це був, звісно, особливий знак,

Що свідчив про пречисте Боже диво…

Тож відзначайте ви Святвечір так,

Як і належить — гідно і красиво.

Дванадцять страв до столу. Страви ці

Пісними бути мають і непишними:

Гречана каша, риба, борщ, млинці,

Вареники зі сливами чи вишнями…

Якщо ти селянин, хай розцвіте

В тобі велика щедрість до худоби:

Скажи слова їй добрі, дай все те,

Що їй, як знаєш, дуже до вподоби.

Зібратись має повністю сім’я —

Всі будуть рік весь дружними й багатими.

Кого ж віднесла мандрів течія,

Той поза домом цілий рік блукатиме.

І на покутю ставиться кутя

Найменшеньким синочком у родині, –

Покутя там, де розпочав життя

Ісус – в кубельці, у пахучім сіні.

Він народивсь! Уже він — серед нас,

Ще крихітний, у яслах, у печері…

Ми так це ясно бачимо щораз,

Святої дочекавшися вечері…

Як створити святковий настрій вдома: різдвяно-новорічна інструкція

 Поради, які допоможуть підготуватись до свят та створять відчуття казки.

Цього року ще з листопада усюди почали готуватись до торжеств: вітрини, декоровані святковими атрибутами, так і ваблять на шопінг; на вулицях блищать прикрашені ялинки та миготять вогники гірлянд. Задавалося б – радій та готуйся до свят! Але як бути, якщо святковий настрій ніяк не з’являється, навіть після прогулянок оздобленими вулицями та торговельними центрами, а погода не тішить очікуваним снігопадом?

Продумати та подякувати минулому року за все хороше, що в ньому було

Норвезький письменник Ерленд Лу у своєму романі “Наївно. Супер”, коли хоче щось зрозуміти, радить складати список: того, що подобається/не подобається; що маєш/не маєш/хотів би мати; чого не вистачає та чого хочеться; список того, що викликало душевний підйом у дитинстві та ін. Це допомагає впорядкувати думки. Аби почати позитивно мислити, досить пригадати та внести до списку усе хороше, що сталося протягом року. Коли починаєш концентруватися на хорошому, більше його помічаєш, а погане відходить на задній план.                                                                                               Є така практика, яка дозволяє помічати та записувати у блокнот те, за що вдячний життю і людям навколо. Причому записи ведуть як щодня, так і щотижня або щомісяця; а можна поміркувати й виписати, за що вдячний року, який вже закінчується. Можливо, сталися несподівані приємні зустрічі, подорожі, зміна роботи, переїзд, навчання тощо. Рік – це великий проміжок часу, за який обов’язково стались позитивні зміни, які потребують вдячності. Навіть крапля почуття вдячності робить людину набагато сильнішою. Неможливо витиснути негативну складову зі свого життя, але така практика дає можливість стати більш стійким до неї

Декорувати оселю символами свята: прикрасити ялинку, зробити власноруч ялинкові іграшки

Аби з’явилось радісне передчуття свята, потрібно заздалегідь прикрасити смереку. Штучну виготовляють з продуктів нафтовиробництва  Якщо придбати живу ялинку на стихійному ринку, то це стане підтримкою незаконної вирубки дерев. Використовуючи штучну смереку 10-12 років, її вуглецевий слід виявиться меншим, ніж у ялинок, які вирощуватимуть та вирубатимуть щороку. Є й альтернативні способи оздоблення оселі: створення віночків, прикрашання гілок, ялинки в горщиках чи ялинки-сукні. Альтернативні ялинки – новий тренд, який набуває популярності. Вони можуть бути різних форм та з різних матеріалів. Це й геометрично розвішані кулі, “настінні ялинки”, природний вигляд мають ялинки, зібрані з гілок або деревини. Екологічну ялинку також роблять зі старих книжок, журналів і конспектів: варто лише красиво їх викласти, оздобивши святковими вогниками.                                                                                         За останні роки популярності набули новорічні та різдвяні віночки з природних матеріалів: крім гілок смереки й сосни, використовують гілки верби, берези, виноградної лози. Прикрашають вінки горіхами, шишками, жолудями, паличками кориці, шматками сушених цитрусів, квітами, бантами, тканиною, стрічками, намистинками, паєтками тощо. Для натхнення досить подивитись кілька майстер-класів, знайти потрібні дрібнички та увімкнути фантазію. Творчі заняття розслаблюють та заряджають енергією.

Приготувати святкове печиво

Що може бути більш святковим, ніж аромати свіжої випічки, печива з корицею, імбиром, кардамоном, гвоздикою? Приготуйте його, та дім наповниться запахами дитинства. Трубочками проколоти дірку в заготовках, після випікання вставити стрічки та прикрасити ними ялинку.

Пам'ятка на зимові канікули

 

Читання книжечок, наповнених новорічною магією та заряджених різдвяним дивом - одна з найприємніших передноворічних традицій.

Під час зимових свят у кожній оселі таємничим чином з'являються подарунки. Звідки ж вони беруться ?

Чудовий дитячий твір "У вечір святковий" дає розуміння про Санта Клауса/Святого Миколая, традиції Різдва - панчішки для подарунків, олені-помічники, які тягнуть санчата.

Книга написана легко і неймовірно гарно намальована. Кожна сторінка - це святковий настрій і затишок.

Віра в дива важлива, вона дає людям проходити крізь страх, ставати дорослими і творити диво власними руками!

Колядки, щедрівки та посівалки: коли і що потрібно співати

 

• 
  Фото з відкритих джерел

В Україні здавна існує традиція колядувати, посівати та щедрувати під час новорічних та різдвяних свят. Ці свята пов’язані з численними обрядами та нюансами. Розповідаємо про те, як правильно та коли виконувати ці обряди за новоюліанським календарем 

У колядках виславляють народження Ісуса Христа. Щедрівками висловлюють побажання благополуччя для сім'ї, дому та великого врожаю у новому році. Посівалки нагадують щедрівки, проте вони призначені для виконання у день святого Василя.

За змістом текстів можна зрозуміти, коли і які пісні виконувати: щедрівки містять ключові слова добрий вечір або щедрий вечір, тоді як посівалки мають фразу Сію, сію, посіваю і згадують святого Василя або Новий рік.

Коли колядувати у 2024 році

Звичайно, колядування традиційно починається напередодні Різдва, і за новими церковним календарем його можна почати ввечері 24 грудня. Зазвичай першими вирушають колядувати діти, а потім — представники чоловічої статі. Проте у ряді регіонів України також і дівчата беруть участь у цій традиції. Згідно з обрядом, колядники від хати до хати несуть зірку, дзвіночок і веселими співами повідомляють про народження Христа, а також висловлюють побажання господарям багатого врожаю, щастя, здоров’я та добра.

Коли посівати у 2025 році

Раніше посівання відбувалося на Старий Новий рік 14 січня. Проте за новим стилем тепер посівати можна буде вже 1 січня, у звичайний Новий рік та свято Василя. Звичайно, цю традицію здебільшого дотримуються хлопці. Вони повинні завітати до хат до полудня, посипати їх зерном і заспівати з позитивними побажаннями. Господарі, які мають шанс приймати посівальників, зазвичай гостинно пригощають їх яблуками, пирогами або навіть висловлюють подяку грошима. Зерно рекомендується зберегти в хаті до вечора, оскільки воно вважається важливим оберегом цього дня.

Коли щедрувати у 2025 році

Традиційно щедрування відбувалося перед Старим Новим роком — 13 січня. Однак за новими обрядами щедрування буде відзначатися 31 грудня, на Щедрий вечір та Маланку. Зазвичай цією традицією займаються саме дівчата. Вони вітають господарів співами та музикою, виражають свої побажання щодо достатку. Проте в ряді регіонів України і хлопці також приймають участь у щедруванні.

Гарні  обрядові колядки, щедрівки і посівалки складають невіддільну частину новорічних свят. Вони наповнюють радістю і створюють атмосферу свята і веселощів.

 Традиція колядування на Різдво збереглася в Україні, а колядки співають і передають своїм дітям. А ось чим вони відрізняються знають далеко не всі.

А різниця дуже суттєва. Адже колядки виконують тільки на Різдво – 25 і 26 грудня, а щедрують – на  Щедрий вечір (Маланка), 31 грудня. Головна відмінність – в колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту сім’ї, господареві, багатого врожаю.                                                                                  Колядувати – в Святвечір і на Різдво               

 Колядувати в різних регіонах починають не одночасно: на Покутті це роблять вже на Святий вечір; на Слобожанщині та Гуцульщині – в перший день Різдва; на західному Поділлі – на другий день свят вранці.                                                                               Звичай колядування пов’язаний з днем зимового сонцестояння, який наші предки називали святом Коляди і святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з’їдає змій Коротун. Богиня Коляда в Дніпрі народжувала нове Сонце – маленького Божича. Люди проганяли Коротуна, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити про народження нового Сонця. Згодом, з появою християнської релігії, обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні мотиви. Наприклад, у відомій колядці «Добрий вечір тобі, пане господарю» слова «Радуйся, ой радуйся, земле, рік новий народився» – змінили на «Радуйся, ой радуйся землі, Син Божий народився». Як тільки на небі є перша зірка – починається Святвечір, а діти збираються разом і йдуть вітати усіх з народженням Христа колядками. Найстарішими і поширеними вважаються колядки «Небо і земля нині торжествують», «Дивная новина», «Нова радість стала, яка не бувала» і «Бог предвічний народився».

Щедрувати – Щедрий вечір (31 грудня)

Щедрування – давній новорічний звичай, під час якого групи щедрувальників піснями прославляли господарів, бажали їм здоров’я та благополуччя, за що отримували винагороду. Супроводжувалося воно магічними дійствами, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Щедрівки мають свою особливість, традиційний приспів: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір». Історично щедрування незначною мірою відчуло на собі вплив християнської церкви. До кінця XIX ст. обряд переважно став явищем народної художньої творчості. Таким він зберігся до сих пір. Щедрівка увібрала в себе національний колорит і менталітет українського народу. На Маланки ходять також і парубоцькі групи. Вони називаються «водити Маланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з хлопців, зазвичай, переодягнений в жіноче плаття і його називають Маланкою.

Посівати – на святого Василя (01 січня)

Посівати ходять з самого ранку 01 січня. Роблять це тільки чоловіки. За повір’ям, чим раніше посівальники зайдуть до хати, тим багатшими видасться рік. Тому першими завжди ходили засівати до найближчих – хрещених батьків, родичів та сусідів. Жінкам в цей день потрібно сидіти вдома і в жодному разі не ходити по гостях. Як вважалося, якщо першою в хату зайде жінка, рік буде повним горя та бідності. І навпаки, якщо в двері постукає першим чоловік – рік видасться родючим, благополучним та багатим. Обов’язковий атрибут посівальників – зерно. Причому не важливо, буде це пшениця, ячмінь, просо або рис. Не можна було брати з собою лише горох. Наші предки розцінювали його як символ сліз. Посівальники заходили в будинок, обсипали зерном господарів, вітали їх з Новим роком і бажали врожайного літа та багатства. А ось гроші посівальнику не давали. За повір’ями, разом з розданими грошима піде з дому і добробут. Вважалося, чим щедріше буде господар і чим більше різної смакоти роздасть, тим прихильніше до нього виявиться новий рік. А щоб побажання посівальників збулися, зерно, яким засівали, не можна було прибирати і вимітати з хати до самого заходу сонця.