Добірка поезій про зимові українські свята

Тетяна Строкач

КАТЕРИНИ

Зимонька-красуня в гості завітала,
І чудові свята нам подарувала.
- Подружки-дівчата, сходьтеся до хати!
Нині - Катерини! Нумо святкувати!
Будемо ми разом вечерю варити,
Та на щастя-долю свою ворожити.
Звідки прийде милий? Де його шукати?
Довго чи не дуже будем дівувати?
- Доле моя, доле! Іди на вечерю!
Як заспіва півень, жди сватів в оселю.
Як зацвіте з вишні гілка до Маланки,
То й доля всміхнеться, гарні сподіванки.
Тарілочка перстень собою сховала,
За рік вийдеш заміж, вже подівувала.
Якщо гарна стрічка - будь ще в дівках трохи.
Якщо копійчини - лихо та морока...
Якщо там є лялька - стережись, дівчино,
Можеш народити без шлюбу дитину...
Що ж засумували подруги-дівчата?
Про погане думать не гоже у свято.
Не будем журитись, будем жартувати,
На Багатий вечір старостів чекати!

* * *

АНДРІЯ

- Хлопці та дівчата!
Збирайтесь до хати!
Андрія вітати!
Калиту кусати!
Ой, спечемо калиту,
Та й прив'яжем на виду!
Та поставим охорону,
Щоб все було по закону.
Охоронцям дамо сажі,
Щоб мастили лиця ваші,
Тим сміливцям, хто посміє,
Та вкусити не зуміє.
- Кочергу вже осідлай,
Не засмійся, та стрибай!
Укуси її хоч раз,
Щоб розвеселити нас!

Бешкетують хлопці в свято.
І ворожать знов дівчата...
Чоботи свої кидають,
нареченого шукають.
Балабушок напікали
І собаку в дім пускали.
Чию з'їсть, ту й заміж візьмуть,
Чию ні - свати обійдуть...
Ворожили зеркалами,
І восковими свічами.
На цибулі, на зернятах,
Де милого виглядати?
В книгах відповідь шукали,
Віщі сни ще замовляли...
Вірили у ворожіння,
Та чекали на весілля.
Ой,дівчата-перепілки,
Не хочуть лишатись в дівках.
Тож Андрія полюбляють,
Помочі в нього благають.

* * *

СВЯТО МИКОЛАЯ

- Ти листа вже написав?
В нім здоров'я попрохав?
І для себе, й тата, й мами,
Й для сиріток всіх так само?
І для воїнів хоробрих?
Для мандрівників невтомних?
Чи був чемним ти весь рік?
Чи старавсь, як тільки міг?
Вже в дорозі Миколай,
Тож бажання загадай!
І листа відправ скоріше,
Помолись йому у тиші..
Та чи різку, чи дарунок
Він поклав для тебе в клунок?

Любий святий Миколаю!
Ми на тебе всі чекаєм!
У зимову ніч казкову
Одягнеш свої обнови,
та візьмеш дарунків міх,
Й обдаруєш діток всіх.
Не минеш і сиротину,
І знедолену дитину.
Хай всміхнеться дітвора
Від двора і до двора!
Радо свято зустрічає,
Миколая величає!

* * *

СВЯТВЕЧІР

Тиша в хаті, свічечка горить,
Вся родина за столом сидить.
На покуті - дідух з колосків,
Що зібрали наприкінці жнив.
На столі - 12 страв пісних,
І кутя - найголовніша з них.
Ось і перша зірочка зійшла...
І сім'я вечерять почала,
Помолившись і згадавши всіх,
Тих, кого нема серед живих...
На Святвечір дома вся сім'я,
А оселя чиста, аж сія!
Ждуть Різдва дорослі і малі,
Щоб приніс Ісусик мир землі!

Хто це стукає в оселю?
Це - колядники веселі!
Із яскравою звіздою,
Із гучною колядою!
З Новим роком всіх вітають!
Господарів величають!
Зичать добрих урожаїв,
І здоров' я всім бажають!
І достатку у родині,
Миру,щастя Україні!
Ти колядників стрічай,
Їм гостинців в торбу дай!
Хай святе Різдво вітають,
Веселяться та співають!

* * *

МАЛАНКИ ТА ВАСИЛЯ

Щедрий вечір і багатий!
Знов в родинах гарне свято!
І кутю, й узвар готують,
Страв чудових не шкодують!
Шинка, холодець, ковбаси,
Пиріжки, і риба, й м'ясо...
Всі щедрівників чекають,
що до хати завітають.

Ось іде ватага гарна!
З ними - "дівчинка" Маланка,
Яка в хаті прибере,
І козу в дім приведе!
Тут і чортик, і цигани,
І ведмідь гра в барабани!
Розвеселять всю родину!
Сміх і жарти без упину!
Гарно людям пощедрують,
Господарів повіншують!

В вечір щедрий і багатий
Ждуть сватів наші дівчата.
Незаміжніх не спинити -
Будуть знову ворожити...

А на ранок, на Василя,
Хлопці вже ідуть в подвір'я!
Житом щедро посівають,
Пшеницею посипають,
Вам здоров'ячка бажають,
Всіх гараздів і врожаю!
Посівальникам хорошим
Не шкодуйте, дайте грошей!
Будете весь рік багаті,
коли впустите їх в хату!

* * *

ВОДОХРЕЩА

Після Різдва та Василя
Нас третє свято звеселя.
Тріщить мороз, кутя смакує,
купаня в річці всіх дивують.
В цей день колись Ісус хрестився,
В Йордані він водою омився.
Тому у переддень святковий
Рубають в річці хрест льодовий,
Щоб вранці освятить водицю,
Омити нею свої лиця,
Прогнати геть тривоги й болі,
Все окропить на кращу долю.
Зцілити душу нашу й тіло
вода цілюща щоб зуміла.
А хто морозу не боїться,
Пірнає в крижану водицю.
Перехрестившись, окунеться,
Здоров'я й сили  набереться.
"Христос хрещається!" - лунає!
І гомін, й сміх все не стихає...
Із Водохрещем всі вітають,
Вкраїну й Бога прославляють!