від суєти, буденної нудоти
у стан душі, окриленої в лет,
до неба слів, до вільної свободи.
О. Олехо
У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО. „Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова”.
Поезія – це найпрекрасніше в людині, що єднає всіх задля утвердження
цього прекрасного в житті.
Любімо поезію, відчуваймо її гармонію,
дихаймо нею, аби змінювати світ на краще!
Кажуть, що поезія – це голос Істини, голос Правди, голос Свободи. Той, хто чує його, здатний піднятися на вершини духу, згуртувати націю, об’єднати людство.
У часи, коли штучно змушують ділити світ на «чорне» та «біле», на «ми» та «вони», «захід» та «схід» надзвичайно важливо триматися того, що об’єднує. Поезія – як раз така сила. Для неї не існує кордонів, вона торкається людського серця незалежно від географії проживання.
Немає коментарів:
Дописати коментар