Поезія – це скарб усіх віків, це діамант величиною в слово!

 

 Поезія... Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликати людину мислити образами, допомагає спілкуванню, розширює кругозір. Найкращим визначенням поезії є слова Ліни Костенко: «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». З цим важко посперечатися. Цінність поезії в тому, що кожен читач знаходить тут щось своє. Вона входить в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в ній щось своє, близьке і зрозуміле. Поезія - це музика душі. Проте відчувати цю музику, пройматися нею, пробуджуючи в глибинах власної душі найпотаємніше, непросто. Мистецтво поетичного слова допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ людини, позитивно впливає на її свідомість та підсвідомість, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний смак. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.

 

Якщо зробити крок в безодню прекрасних слів, то перед нами відкриється зовсім новий світ!

Всесвітній день поезії щорічно відзначається 21 березня. Поезія – це, напевно, одне з найгеніальніших досягнень людства. Висловлювати свої почуття у віршованій формі, запам'ятовувати в римі своє світовідчуття, мріяти про майбутнє і згадувати минуле, одночасно звертаючись до мільйонів і залишаючись при цьому наодинці з собою, – на це здатна тільки поезія, найбільше з мистецтв, створених людиною. 15 листопада 1999 року ЮНЕСКО, на 30-й конференції, прийняла резолюцію про заснування міжнародного дня, який повинен був «вдихнути друге життя» в світовий поетичний рух. Вперше свято відзначали 21 березня в 2000 році, в Парижі.

Дата – 21 березня, день весняного рівнодення в північній півкулі, була обрана як символ оновлення природи і творчого характеру людського духу.

Уявіть наше життя без поезії ... Без ліричних зізнань у коханні, без пісень, без душевних поривів у віршах. А без   Шевченка, Лесі Українки, Франка, Шекспіра,  Байрона,   Петрарки...? Це буде нудне життя без вибуху емоцій, виражених простими літерами на папері, без тієї невеликої містики, коли одні і ті ж слова, але написані в певному порядку, можуть зачепити до сліз. Сила слова володіє особливою енергією, що захоплюється за собою і підкоряє собі нашу уяву.