Тема тижня поезії "дім".

 

У такі непрості часи для нашої держави важливо виховувати у дітей почуття любові до рідної країни, гордості за свою національну приналежність, навчати їх української мови. З цими завданнями допоможуть впоратися поетичні твори відомих українських письменників та поетів. Вони знайомлять дітей з історією, культурою нашої держави, красою її природи і традиціями нашого народу. Крім того, за словами літературного критика Євгенія Стасіневича, завдяки ритмічності віршів читання поезій заспокоює і допомагає долати тривожність. 

                                                                                                                                                Тож пропонуємо вашій увазі добірку віршів 

                      про Україну, рідний дім

Цінуйте рідний дім і те, що маєте, -

Душа і тіло спокій тут знайде,

Бо більш ніде ви щастя не пізнаєте,

Ніде у світі вам так добре не буде!

Цінуйте затишок гнізда родинного,

Бо це основа всього вашого буття!

Ви зрозумієте в ході, життя свого невпинного,

Що тільки вдома чистий ритм серцебиття.

Цінуйте рідний край, де народилися,

Найближчих, найрідніших вам людей!

На чужині ви не живете, ви прижилися,

Там серце завжди проситься додому із грудей...

© Людмила Степанишена

                  ***

Це щастя – мати дім, куди вертатись,

Куди хотіти ввечері іти.

Дім, який хочеться прикрасити до свята

Ікони ставити.

Молитися святим.

Це неймовірна радість –

Мати стіни.

Які надійні та не зрадять,

Бо свої.

По вартості вони насправді є безцінні.

Хоч без ремонту.

І пишнот.

Але – живі.

Бо знають правду,

Навіть пошепки почуту.

Бо заласкавлюють

І гріють в холоди.

У фотографіях допомагають не забути.

І хочеться вертатися туди…

Додому.

В простір згадок і емоцій.

Годин мовчання

І невпинних днів розмов.

То щастя мати дім,

Який крізь роки

Примножує любов.

                  ***

Тетяна Лесьєва-Лесь

Милі спогади

Хата українська - радості квітник.
Спогад той дитячий із душі не зник.
Піч - святиня наша, хати обреріг,
Для діток ще й теплий, затишний нічліг.

Образи у хаті в рушниках висять,
В миснику рядками тарілки стоять...
Стіл посеред хати й лави круг стола,
Щоб збиралась дружно в свята вся рідня.

Випікала бабця золоті хліби,
Борщ смачний й пахучий, диво-деруни...
Пиріжки солодкі-дітям до смаку!
Бігали купатись влітку у ставку...

Пахло зілля в хаті, квіти на вікні...
Мило й гарно було, затишно мені.
Та дитинства казка ще і досі в снах,
Бабусина ласка в дорогих очах...

На подвір'ї мальви пишно так цвіли,
З споришу стежинки у садок вели...
Мов зелене море, розлігся город,
По дорозі пильній в церкву йшов народ...

За селом в долині пасли ми гусей,
Ігри різні були для сільських дітей:
У квача ганяли, в жмурки - залюбки,
А дівчатка плели барвисті вінки...

Сонячне дитинство - спогадів каскад,
Бабусина хата і вишневий сад...
Мила дивоказка, ніжна й чарівна,
Радості і щастя золота струна !

Тетяна Лесьєва-Лесь

Милі спогади

Хата українська - радості квітник.
Спогад той дитячий із душі не зник.
Піч - святиня наша, хати обреріг,
Для діток ще й теплий, затишний нічліг.

Образи у хаті в рушниках висять,
В миснику рядками тарілки стоять...
Стіл посеред хати й лави круг стола,
Щоб збиралась дружно в свята вся рідня.

Випікала бабця золоті хліби,
Борщ смачний й пахучий, диво-деруни...
Пиріжки солодкі-дітям до смаку!
Бігали купатись влітку у ставку...

Пахло зілля в хаті, квіти на вікні...
Мило й гарно було, затишно мені.
Та дитинства казка ще і досі в снах,
Бабусина ласка в дорогих очах...

На подвір'ї мальви пишно так цвіли,
З споришу стежинки у садок вели...
Мов зелене море, розлігся город,
По дорозі пильній в церкву йшов народ...

За селом в долині пасли ми гусей,
Ігри різні були для сільських дітей:
У квача ганяли, в жмурки - залюбки,
А дівчатка плели барвисті вінки...

Сонячне дитинство - спогадів каскад,
Бабусина хата і вишневий сад...
Мила дивоказка, ніжна й чарівна,

Радості і щастя золота струна ! Лесьєва-Лесь

Милі спогади

Хата українська - радості квітник.
Спогад той дитячий із душі не зник.
Піч - святиня наша, хати обреріг,
Для діток ще й теплий, затишний нічліг.

Образи у хаті в рушниках висять,
В миснику рядками тарілки стоять...
Стіл посеред хати й лави круг стола,
Щоб збиралась дружно в свята вся рідня.

Випікала бабця золоті хліби,
Борщ смачний й пахучий, диво-деруни...
Пиріжки солодкі-дітям до смаку!
Бігали купатись влітку у ставку...

Пахло зілля в хаті, квіти на вікні...
Мило й гарно було, затишно мені.
Та дитинства казка ще і досі в снах,
Бабусина ласка в дорогих очах...

На подвір'ї мальви пишно так цвіли,
З споришу стежинки у садок вели...
Мов зелене море, розлігся город,
По дорозі пильній в церкву йшов народ...

За селом в долині пасли ми гусей,
Ігри різні були для сільських дітей:
У квача ганяли, в жмурки - залюбки,
А дівчатка плели барвисті вінки...

Сонячне дитинство - спогадів каскад,
Бабусина хата і вишневий сад...
Мила дивоказка, ніжна й чарівна,

Радості і щастя золота струна !Share this...

• Позначки