міжнародний день сім'ї

15 травня — чудовий привід, щоб сказати своїм близьким прості й водночас найважливіші слова – "Я люблю і ціную тебе, це щастя, що ми – сім'я!"

Що таке сім'я? 
Це найважливіший інститут суспільства і перша сходинка соціалізації персональності. Вона завжди була фактором розвитку і стабільності, берегинею цінностей. Щоб нагадувати людям про те, як багато це значить в житті, Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році був заснований Міжнародний день сім'ї. 15 травня щороку все увагу громадськості залучається до проблем осередків товариства. А їх сьогодні, на превеликий жаль, чимало.

  Міжнародний день сім'ї дає нам можливість зайвий раз зрозуміти, усвідомити, наскільки важливі такі відносини, наскільки нікчемні ми без рідних людей. Це шанс приділити увагу їм, поговорити, провести разом час, адже у шаленому ритмі життя ми про це забуваємо, нам ніколи. А адже без сім'ї життя була б позбавлена радості, не мала б сенсу. Ну хто ще зустріне після важкого робочого дня, обійме, скаже ласкаве слово? Міжнародний день сім'ї щорічно нагадує кожному про найголовніше і цінне у житті.

Моя сім’я і дорога родина —

Це тато, мама, бабця і дідусь,

Сестричка, братик і любов єдина,

І я у них також любити вчусь.

Мені тут тепло, затишно і тихо,

Надійно, світло, радісно завжди.

Мене в родині оминає лихо,

З усім на світі я біжу сюди.

Чи радість світла в серденьку буяє,

Чи сльози гіркі ллються із очей.

Я йду в родину, я ж бо добре знаю,

Як люблять у моїй сім’ї дітей.

Пригорне ніжно матінка дитину,

Положить тато руку на плече.

Я завжди можу спертись на родину,

Тут серце біль тяжкий не обпече.

Бо є любов, підтримка і увага,

Є тепле слово — щастя джерело.

Панує у родині в нас повага,

Любов прадавня, ласка і тепло.

Родина — стовбур дерева міцного.

Це батько й мати, бабці й дідусі.

Тітки і дядечки всі до одного,

Ну, словом, родичі й близькі усі.

І є ще предки давні — це коріння,

Що глибоко у цій землі лежить.

А діти, діти — нове покоління,

Це пишне гілля, що увись летить.

Родинне дерево ось тут укоренилось,

На цій землі, у рідному краю.

Й новим гіллям так щедро розпустилось

Та має біографію свою.

Потрібно всім це дерево вивчати,

Бо ми господарі на цій святій землі.

Коріння роду треба добре знати,

Дітей навчати, поки ті малі.

Бо що то за людина без коріння?

Як перекотиполе, що летить...

Без роду-племені, його благословення

Не може праведно на цій землі прожить

Тема сім'ї в українській літературі:

1.Т Квітка-Основ'яненко. Повість "Маруся" відображає народні уявлення про закони моралі й честі як щодо кохання, так і щодо сім'ї. На думку автора, родинне щастя неможливе без відповідальності подружжя за майбутнє, поваги й любові. Саме тому Наум спершу відмовляється віддати дочку за Василя, бо той ще мав піти до війська, а батько бажав Марусі щастя саме в сім'ї, а не долі солдатки. 



2. Т. Шевченко. У поемах "Катерина", "Причинна", "Наймичка" поет подає історію морального падіння дівчини-покритки з точки зору звичаєвого сімейного права. Він показує різні долі жінок, які однаково порушили моральний закон, і його симпатії скоріше на боці Ганни з поеми "Наймичка", яка всім життям спокутує провину, провівши роки на краєчку чужого сімейного життя, яке дало прихисток її синові, бо материнство, на думку поета, — це нагорода від Бога, це щастя, навіть коли воно з гіркотою. 



3. І. Нечуй-Левщький написав, певне, найвідоміший і найяскравіший твір про родинні стосунки — "Кайдашева сім'я", показавши їх негативний бік. Чому сварилися Кайдаші? Хтось вважає, що через матеріальні проблеми, та то лише привід, а справжня причина в егоїзмі й відсутності поваги одне до одного. А без цього неможливо налагодити нормальні стосунки в сім'ї. 



4. М. Коцюбинський- Роман "Тіні забутих предків" містить розповідь як про кохання Марічки і Івана, так і про родинне життя Івана з Палатною. Перед читачем постає сім'я, де стосунки подружжя не освячені коханням. І хоч матеріальні статки наявні, спільні господарські справи дають теми для розмов, та немає духовної єдності; немає родини, а тому немає в цій сім'ї і дітей. 



5. Леся Українка. У поемі "Бояриня" зображено звичаєве сімейне право як українців, так і росіян. Автор стверджує, що сімейні стосунки — це підґрунтя, на якому будується сім'я. Вони відображають принципи існування самого суспільства, яке побудовано або на демократичних засадах, або ні. 



6. Ю. Яновський. "Вершники" — це роман, який із перших рядків виголошує вирок будь-яким подіям та ідеології, яка нищить сім'ю, показуючи, як громадянська війна проходить через серце родини Половців. Жоден із братів не жаліє інших в ім'я ідеологічних переконань. "Чи нормально це?" — питає автор. Відповідь очевидна: головне для людини — сім'я, яку не можна нищити безкарно. 



7. В. Барка, "Жовтий князь". Це роман про голодомор, проте автор також яскраво показує, як чинилася руйнація сім'ї, коли дітей у школі налаштовували проти рідних батьків, називаючи їх "відсталими" або й куркулями чи ще якось. Ці події наче розпочинають низку великих бід, які закінчуються фізичним винищенням мільйонів людей. 



8. У. Самчук. "Марія" — це твір про історію життя жінки, яка вміла бути вдячною за все, що дав їй Бог, яка вміла любити і будувала свою сім'ю навіть тоді, коли, здавалося, життя було зруйноване: діти не вижили, перший чоловік Гнат став осоружним, а коханий Корній повернувся зовсім чужим. Письменник показав, як працею й терпінням, любов'ю і вмінням прощати Марія створила родину і виплекала сімейне щастя. 



9. О. Довженко. У повісті "Зачарована Десна" очима дитини показано теплий світ дитинства, родинний затишок, який створювався любов'ю батьків, дідуся з бабусею і м'яким гумором, що допомагав долати усі негаразди. 



10. О. Коломієць. У п'єсі "Дикий Ангел" показано родину Ангелів, у якій батько диктував жорсткий порядок: кожен має працювати, аби нести в сім'ю гроші, а на власні потреби треба заробляти додатково. Ніхто не мав жити за рахунок інших, а тим більше батьків. Так він прищеплював працьовитість і відповідальність своїм дітям. 



11. В. Симоненко .Тема материнства, любові до дитини розкрита у поезії В. Симоненка "Лебеді материнства". Слова цього вірша стали символічними: 



Можна вибрать друга і по духу брата, 

Та не можна матір рідну вибирати. 



У цьому вірші відображено національний погляд на ставлення до матері і разом з тим загальнолюдський. 



12. А. Малишко. Вірш "Пісня про рушник" став знаковим для теми матері, прикладом високого ставлення до рідної людини. Це своєрідна лірична сповідь сина, визнання того, що мати "ночей недоспала", плекаючи сина, і вишивала на рушникові візерунки щасливої долі, аби стелилася життєва дорога рушником. Цей вірш став піснею, адже такі теплі душевні слова мали звучати скрізь: у кожного є рідна мати, кожного через життя проводжає "материнська ласкава усмішка". У цьому секрет популярності вірша-пісні А. Малишка. 



13. Ю. Мушкетик. Оповідання "Суд" — це розповідь про долю жінки-матері, яка втратила на війні трьох синів та чоловіка і опинилася беззахисною перед системою, так само як і єдиний живий син. Горе, старість, хвороби вона мужньо долала, та не зуміла подолати людське бездушшя і жорстокість. 



14. І. Драч. Дуже своєрідно розкривається тема матері у поемі "Чорнобильська Мадонна". Мати мислиться тут не тільки як конкретна жінка (мати генерала, наприклад), але як збірний образ Матері людства. Вона велична страдниця-мати, що потерпає від нерозумних дітей. У неї багато облич, але всі вони втілені в образі Матері Божої, яка прощає й береже людство. 



15.Б. Олійник. Одна з найкращих поезій про матір — це вірш Б. Олійника "Пісня про матір". Побудований у формі діалогу матері й сина, вірш передає увесь спектр їхніх стосунків: любов, повагу, ніжність, сум і тугу розставання: 



Вона посміхнулась, красива і сива, як доля, 

Махнула рукою — злетіли увись рушники. 

"Лишайтесь щасливі", — і стала замисленим полем 

На цілу планету, на всі покоління й віки.

 Радимо прочитати:

1. Гошовська Д. Сімейне консультування : навч.-метод. посіб. для студ. ВНЗ / Д. Гошовська. – Дрогобич, 2009. – 260 с.
2. Козубовська І. В. Роль і функції соціально-психологічної служби в роботі з сім’єю / І. В. Козубовська, В. Ю. Керецман, Г. В. Товканець. – Ужгород : б/в, 1998. – 175 с.
3. Лисенко Н. В. Педагогіка українського дошкілля : у 3-х ч. Ч. 2 : навч. посіб. [для студ. ВНЗ] / Н. В. Лисенко, Н. Р. Кирста. – К. : Слово, 2010. – 360 с.
4. Луцик Д. Все починається з сім’ї / Дмитро Луцик. – Дрогобич : Коло, 2004. – 140 с.
5. Луцик Д. Українська сім’я, її виховні функції. – Дрогобич, 1997. – 67 с.
6. Мащак С. Психологічні засади виховання підлітків у сім’ї : метод. рек. для батьків / С. Мащак ; [відп. за вип. С. Білозерська]. – Дрогобич : РВВ ДДПУ ім. І.Франка, 2009. – 69 с.
7. Психологія сім’ї : навч. посіб. для студ. ВНЗ / за заг. ред. В.М.Поліщука. – Суми : Університет. кн., 2008. – 239 с.
8. Чулкова Л. О. Спілкування з дітьми у сім’ї / Л. О. Чулкова. – К. : Т-во «Знання УРСР», 1991. – 32 с.
9. Українська родина : родинний і громадський побут / [упор., передм. Л. Орел ; ред. О. Веремійчук]. – К. : Вид. ім. О. Теліги, 2000. – 424 с. : ілюстр., фото.  – Бібілогр. с. 378–379.